Поделиться Поделиться

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

Відділ Плавуноподібні

Характерні риси будови та розвитку плавуноподібних

Плавуноподібні (Licopodiophyta) – це відділ вищих спорових судинних рослин, у яких спорофіт уже має справжні корені, стебла та листки. Сучасні плавуноподібні включають близько 1200 видів, з них в Україні зустрічається 12 видів.

Сучасні плавуноподібні – виключно трав'янисті рослини, які нагадують зелені мохи. Проте, на відміну від мохоподібних, у їхньому розвитку переважаючим поколінням вже є спорофіт. Найхарактернішою особливістю будови спорофіта плавунів є поява справжніх коренів, листківіа стебел. Справжніми органами називають органи, які мають провідні тканини, що обумовлює їхню більшу досконалість. Стебло плавунів повзуче, дихотомічно розгалужене, довге (до 3 м). Вкрите одношаровою епідермою з продихами, камбій відсутній, густо вкрите листочками. Листки – вічнозелені, дуже дрібні, мають одну жилку та продихи, являють собою вирости стебла, через те їх називають філоїдами. Коренева система утворена додатковими коренями, які вже не лише закріплюють рослину в ґрунті, а й поглинають воду з розчиненими солями. Спорангії розташовуються на спеціалізованих листках і зібрані на верхівках пагонів у колоски – стробіли. Це сприяє кращому звільненню і розсіюванню спор. Спори захищені товстою оболонкою і можуть мати запас поживних речовин для розвитку статевого покоління. Гаметофіт плавуноподібних невеличкий, самостійний, сланевої будови, має ризоїди. Серед плавуноподібних є рівно- та різноспорові рослини. У рівноспорових спори однакові, із кожної виростає однодомний гаметофіт. Він розвивається в ґрунті, позбавлений хлорофілу, має гетеротрофне живлення і дозріває протягом 1-15 років. Такі заростки змушені вступати у співіснування з грибами, які допомагають їм розвиватися. У різноспорових утворюються спори різної величини, із яких виростають дводомні гаметофіти. Із великих спор із запасом поживних речовин розвиваються жіночі гаметофіти, з менших – чоловічі. Дані гаметофіти є надземними, мають хлорофіл, автотрофне живлення і дозрівають протягом кількох тижнів. Розмножуються плавуноподібні нестатево за допомогою спор, статево за участю гамет. Плавуни, у яких гаметофіт дозріває протягом багатьох років, розмножуються в основному вегетативно.

Таким чином, найхарактернішими ознаками плавуноподібних є переважання спорофіта над гаметофітом і поява справжніх коренів, листків та стебел з провідними тканинами.

Особливості поширення та різноманітності плавуноподібних

Плавуноподібні – найдавніші сучасні вищі спорові рослини. Усі сучасні представники відділу – це багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів, особливо хвойних. Пристосованість до умов наземного середовища в них уже краща, ніж у мохоподібних: спорофіт та гаметофіт є самостійними організмами життєвого циклу, менша залежність цих вищих рослин від води, краща захищеність спор та ін. Також вони мають на своїй поверхні воскоподібну плівку, яка захищає їх від надмірного випаровування води. Проте значного поширення вони не досягли, оскільки їх можливості фотосинтезу обмежуються через слабко розвинені дрібні листки і спостерігається залежність від води.

Відділ Плавуноподібні об'єднує два класи: Плавуновидні та Молодильниковидні. До класу Плавуновидних відносять рівноспорові рослини, які у флорі України представлені родами язиколист, плавун, лікоподієла, діфазіаструм та баранець.

Плавун булавовидний – це багаторічна рівноспорова дводомна рослина заввишки до 50 см. На відміну від інших плавунів даний плавун може створювати невеличкі зарості. Стебло довге, повзуче, з м'якими, ланцетними, загостреними в довгий білий волосок листками. Від цього стебла по всій довжині виникають розгалужені корені. Окремі висхідні пагони несуть на ніжках великі спороносні жовтувато-зеленуваті колоски-стробіли. Росте у хвойних та мішаних лісах лісостепової зони. Спороносить у липні-серпні. Спори потрапляють у ґрунт, де можуть зберігатися, не проростаючи, протягом багатьох років. Після проростання утворюється заросток, у клітини якого проникають нитки гриба. Гаметофіт безбарвний, розвивається разом з нитками гриба дуже повільно (18-20 років).

Клас Молодильниковидних включає лише різноспорові форми. В Україні зустрічаються представники таких родів, як Плаунок та Молодильник. Рід Плаунок, чи Селагінела, включає два види, які зустрічаються в Карпатах: плавунок плавуновидний та плавунок швейцарський. Обидва види зникають і занесені до Червоної книги України. Молодильник озерний – невеличка підводна рослина, 5-20 см заввишки, з укороченим бульбоподібним стеблом, котрий зрідка трапляється в деяких озерах України і значно частіше – в озерах Білорусі та Прибалтики.

Таким чином, плавуноподібні, порівняно з мохоподібними, мають ряд переваг, які обумовлюють їх кращу пристосованість до умов наземно-повітряного середовища.

← Предыдущая страница | Следующая страница →