Поделиться Поделиться

Подвійне запліднення у квіткових рослин

Запліднення – це процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи. У рослин може відбуватися у воді (у вищих спорових рослин) і без води (у вищих насінних рослин). У квіткових рослин в цьому процесі беруть участь два спермії, через те запліднення буде подвійним. Подвійне запліднення – це процес злиття двох сперміїв з двома різними клітинами: один спермій зливається з яйцеклітиною, а другий – із центральною клітиною. Даний вид запліднення властивий лише квітковим рослинам. Відкрив подвійне запліднення український вчений С. Г. Навашин у 1898 році.

У зав'язі маточки на насіннєвій ніжці розташований насінний зачаток, у якому виділяють покриви – інтегументи і центральну частину – нуцелус. На верхівці є вузький канал – пилковхід, що веде до зародкового мішка. І саме через даний отвір у більшості квіткових рослин пилкова трубка вростає у насінний зачаток. Досягши яйцеклітини, кінчик пилкової трубки розривається, з неї виходять два спермії, а вегетативна клітина руйнується. Один із сперміїв зливається із яйцеклітиною з утворенням зиготи, а другий – із центральною клітиною, з якої буде утворюватися ендосперм із запасом поживних речовин. Таким чином, два спермії зливаються із двома клітинами зародкового мішка, через те запліднення у квіткових рослин отримало назву "подвійне запліднення". З часу потрапляння пилинки на приймочку маточки до процесу подвійного запліднення у різних рослин проходить від 20-30 хвилин до кількох діб. Таким чином, в насінному зачатку внаслідок подвійного запліднення у квіткових рослин утворюються зигота і запліднена центральна клітина.

Запилення, подвійне запліднення, утворення насіння й формування проростка у квіткової рослини: А – квітка. Б – пиляк з пилковими зернами. Впилкове зерно: 1 – вегетативна клітина; 2 – спермії. Г – пилкова трубко. Д – маточка. Е – насінний зачаток. Ж – зародковий мішок: 4 – яйцеклітина; 5 – центральна клітина. З – насінина: 6 – насінна шкірка; 7 – ендосперм; 8 – зародок. И – проросток.

Після запліднення першою ділиться запліднена центральна клітина, яка дає початок особливій тканині майбутньої насінини – ендосперму. Клітини даної тканини заповнюють зародковий мішок і нагромаджують поживні речовини, які стануть у нагоді для розвитку зародка насінини (у злаків). У інших рослин (у квасолі, гарбуза) поживні речовини можуть відкладатися в клітинах перших листочків зародка, які називаються сім'ядолями. Після нагромадження певної частини поживних речовин в ендоспермі починає відповідний розвиток запліднена яйцеклітина – зигота. Ця клітина ділиться багато разів і поступово формується багатоклітинний зародок насінини, котрий дає початок новій рослині. Сформований зародок містить зародкову брунечку, зародкові листочки – сім'ядолі, зародкове стебельце й зародковий корінець. З покривів насінного зачатка утворюється насінна шкірка, яка захищає зародок. Таким чином, після запліднення із насінного зачатку утворюється насінина, яка складається з насінної шкірки, зародка насінини і запасу поживних речовин.

У пшеничній черничі більше як сто качок, -

у пшеничній черничі схований колосок.

Д. Пак пічко

← Предыдущая страница | Следующая страница →