Публикации: Экономика страница - 3

Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина ХУІІ - середина ХІХ ст.) та висвітлення його у теоріях Ж.Б.Сея та Ф.Бастіа.

В епоху Реформації, католицької реакції, релігійних війн, жорстоких національних, соціальних та політичних зіткнень змінюється характер гуманістичної думки в європейській культурі. У Франції XVIII ст. цьому сприяла бездарність державного управління, надмірна розкіш королівського двору, релігійна нетерпимість гугенотів-реформаторів, з одного боку, і прибічників крайньої католицької реакції, з іншого. Наростання невдоволення в країні наближало все більш наближало буржуазно-демократичну революцію.... [читать дальше]

Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм: історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

На третьому періоді європейського феодалізму, починаючи з кіпця XV ст., відбуваються значні зміни в усіх сферах життя. Відбувається становлення та розвиток нової форми. Поступово створюються умови для переходу від феодального до індустріального суспільства, що було пов'язано з розвитком товарно-грошових відносин, особливо в містах; початком руйнування натурального феодального господарства; зростанням обсягів торгівлі; наближенням спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці; посиле... [читать дальше]

Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки (ХУІ-ХУІІ ст.).

Еволюція ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробництвомяк більш прогресивною й адекватною досягнутому рівню розвитку продуктивних сил формою організації виробництва Із середовища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів формується прошарок мануфактурників — власників великих майстерень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і н... [читать дальше]

Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації

(XVI — перша половина XVII ст.). 1. Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХУ-ХУІ ст.). Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства. 2. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів. 3. Роль Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світово... [читать дальше]

Господарська система Західної Європи в ХІ – ХV ст. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.

Зростання міст як центрів торгівлі й культури неминуче мало породити нову форму економічних взаємовідносин між містом і селом. Із збільшенням попиту як в даному районі, так і міжрегіональних зв’язків мав з’явитися купець, який спочатку закуповував продукцію сільських ремісників, потім постачав їх сировиною, забезпечував грішми. У подальшому з’являється купець-скупник, котрий знає номенклатуру попиту, його географічне розташування, обсяг. Розширення і збільшення попиту неминуче мало породити і та... [читать дальше]

Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V-Х ст.

Середньовіччя—- це період в історії людства, який зазвичай обмежують тисячоліттям між падінням Римської імперії наприкінці V ст. до Великих географічних відкриттів, які розпочинаються наприкінці XV ст.В Азії сформувалася арабо-мусульманська (ісламська) цивілізація. Ця форма цивілізації пов'язана з особливостями її культури, в основі якої с арабська мова, віровчення та культ ісламу. Фундаментом мусульманського віросповідання була віра у єдиного Бога Аллаха та Магомета як його пророка. Іслам сформ... [читать дальше]

Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.

Історію економіки Індії в осьовий час слід розпочати від встановлення буддизму — першої на землі монорелігії, що безумовно позитивно вплинуло на її господарський розвиток. У цей період тутзначного поширення набули залізні знаряддя праці, які значно полегшили не лише емлеробство, а й спорудження іригаційних споруд. Посилюється спеціалізація ремесла, шо, у свою чергу, підштовхує внутрішню торгівлю.коні та деякі інші товари. Досить ґрунтовні відомості про економічну реальність в Індії цього періоду... [читать дальше]

Особливості господарського розвитку Давньої Індії, Давнього Китаю та його відображення в пам’ятках економічної думки.

Економічна думка Стародавньої Індії , як правило, була оповита релігійною оболонкою. Економічні проблеми окремо не досліджувалися, а розглядалися в давньоіндійській літературі лише у зв’язку зі спробами вирішення соціальних та політичних завдань. В основі староіндійських уявлень про суспільство лежала концепція станової (варнової) ієрархії та кастової визначеності професійних занять. Писемними джерелами середини I тисячоліття до н.е. є переважно релігійні трактати буддійські та брахманістські (і... [читать дальше]

Еволюція господарства в Давньому Єгипті, Месопотамії та його відображення в пам’ятках економічної думки.

Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку стародавнього Сходу, — це, як правило, зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори про управління державою й державним господарством. Тому багато з них мають нормативний характер і відображують позицію насамперед правлячих верств — фараонів, царів, вельможних придворних та чиновників. Економічному знанню притаманні догматизм, апріорність і значною мірою символізм. Незважаючи на це, давньогрецькі... [читать дальше]