Поделиться Поделиться

Порядок виконання договорів

Зобов'язання має виконуватися належним чином згідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - згідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, з урахуванням їх розумності та справедливості.

Боржник зобов'язаний виконати відповідний обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, коли інше не встановлено договором чи законом і не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, коли з умов договору, вимог законодавства чи суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Порядок виконання зобов'язання суворо підпорядкований вимогам, що містяться у чинному законодавстві. При цьому суттєве значення мають строк (термін) виконання договору, місце виконання договору, форма і валюта розрахунків, спосіб виконання договору.

Коли у зобов'язанні встановлено строк (термін) для виконання, то воно підлягає виконанню у даний строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням даної події.

Коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-котрий час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, коли обов'язок негайного виконання не випливає із договору чи законодавства.

Боржник має право виконати відповідний обов'язок достроково, коли інше не встановлено договором, законодавством чи не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Коли місце виконання зобов'язання у договорі не встановлено, виконання провадиться:

♦ за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

♦ за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

♦ за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших договорів, - за місцем виготовлення чи зберігання товару (майна), коли це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

♦ за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а коли кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Коли кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

♦ за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов'язання може бути виконане і в іншому місці, коли це передбачено актами законодавства чи випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Форма і валюта розрахунків поміж сторонами мають відповідати вимогам законодавства. Платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі чи готівкою через установи банків у порядку, встановленому законом (див. главу 11).

Грошові зобов'язання мають бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом.

Коли у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, коли інший порядок її визначення не встановлений договором чи законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Спосіб виконання зобов'язання - це передбачений договором порядок дій сторін у процесі виконання.

За загальним правилом зобов'язання має бути виконане цілком один раз, коли за згодою сторін не передбачено виконання зобов'язання частинами. Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, коли інше не встановлено договором, законодавством чи не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник має право виконати відповідний обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей чи цінних паперів у депозит нотаріуса в разі:

♦ відсутності кредитора чи уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

♦ ухилення кредитора чи уповноваженої ним особи від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку;

♦ відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому

законом, про внесення боргу в депозит.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку чи за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) чи виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково чи в повному обсязі.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке згідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

За умови зустрічного виконання зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, коли інше не встановлено договором, актами законодавства, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Коли зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання іншою стороною свого обов'язку, ця інша сторона повинна виконати відповідний обов'язок.

Коли у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів чи кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, коли інше не встановлено договором чи законодавством.

У цивільному праві існує поняття солідарного зобов'язання. Солідарний обов'язок чи солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором чи законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу в повному обсязі. До пред'явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати відповідний обов'язок будь-кому із них на відповідний розсуд.

Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких даний кредитор не бере участі.

Виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів. Солідарний кредитор, котрий одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, коли інше не встановлено договором поміж ними.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково чи в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, котрий одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконано у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких даний боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Боржник, котрий виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, коли інше не встановлено договором чи законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Коли один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, котрий у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково чи в повному обсязі. Коли боржник видав кредиторові борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці,, якому він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ чи видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.

Виконанням, проведеним належним чином, зобов'язання припиняється. Нарівні з цим зобов'язання можуть припинятися і в інших випадках, передбачених законодавством.

Зобов'язання може бути припиненим за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Зобов'язання може бути припиненим внаслідок прощення боргу, тобто звільнення кредитором боржника від його обов'язків, коли це не порушує прав третіх осіб відносно майна кредитора.

Зобов'язання може бути припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог являє собою спосіб виконання двох чи кількох зобов'язань, що пов'язують одних і тих самих осіб. Задоволення вимог однієї сторони здійснюється шляхом погашення даної вимоги зустрічною вимогою другої сторони, яка випливає з іншого зобов'язання.

Для зарахування взаємних вимог дані вимоги мають бути зустрічними і однорідними. Законодавством встановлено перелік випадків, коли зарахування таких вимог не дозволяється.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Воно здійснюється на основі угоди сторін, яка оформляється протоколом чи іншим двостороннім документом.

← Предыдущая страница | Следующая страница →