Поделиться Поделиться

Класифікація і характеристика різних видів інформації

Інформація - це об'єкт цивільних прав, що відносять до категорії нематеріальних благ. Згідно зі ст. 178 ЦК України, інформація може вільно відчужуватися чи переходити за правонаступництвом чи успадковуватися іншим способом, коли вона не вилучена із цивільного обороту чи не обмежена в ньому чи є невід'ємною частиною фізичної чи юридичної особи.

Використовують переважно такі категорії інформації:

o важлива - незамінна та необхідна для діяльності; відновлення її після знищення неможливе чи дуже трудомістке і пов'язане із великими витратами, а її помилкове застосування чи підроблення, спотворення й перекручування призводять до великих втрат;

o корисна - необхідна для діяльності, може бути відновлена без великих втрат, причому ЇЇ модифікація чи знищення призводить до незначних втрат;

o конфіденційна - доступ до неї для частини персоналу чи сторонніх осіб небажаний, оскільки може спричинити матеріальні й моральні втрати;

o відкрита - доступ до неї відкритий для всіх.

Керівництво має ухвалювати рішення про те, хто і як визначатиме ступінь конфіденційності і важливості інформації. Вітчизняне законодавство має бути сформоване так, щоби дозволяється було розглядати інформацію як товар і регламентувати права інтелектуальної власності на ринку інтелектуального продукту, як це робиться у світовій практиці.

Для діяльності фірми важливою є інформація про:

o фінансовий стан;

o конкурентоспроможність продукції;

o кількість і якість персоналу.

Сукупність різної інформації, призначеної для ухвалення рішень у сфері підприємництва, дозволяється вважати інформаційним забезпеченням підприємства. Розрізняють вхідну й вихідну інформацію. З огляду на захист інформаційних ресурсів важливою є вихідна інформація.

Вихідну інформацію для підприємства поділяють на:

1) інформацію про стан зовнішнього середовища;

o ринкова кон'юнктура;

* механізм регулювання діяльності фірми владними структурами держави;

2) інформацію про стан фірми чи наявні передумови її створення. Інформація про фінансовий стан фірми міститься в головному елементі пакету фінансової звітності - балансі фірми.

Баланс фірми - це деталізована репрезентація фінансового стану фірми на конкретний момент часу ("фотографія в цифрах"), яка відображає, з одного боку, склад, розміщення й використання капіталу (майна) фірми, тобто завжди те, чим вона володіє на дату складання балансу, а з другого - показує джерела формування та накопичення капіталу (коштів).

Для характеристики ринкової кон'юнктури використовують дані, наведені в офіційних виданнях, статистичних та аналітичних оглядах, комерційних публікаціях, рекламних виданнях, наукових статтях тощо. Корисною і результативною є інформація, добута під час прямого опитування, анкетування та застосування інших прийомів, які широко застосовують у практиці маркетингових досліджень.

Інформація може існувати у вигляді: текстів, малюнків, креслень, фотографій; радіохвиль; магнітних записів; запахів і смакових відчуттів; хромосом, за допомогою яких успадковуються ознаки і властивості організмів; світлових чи звукових сигналів; електричних і нервових імпульсів; жестів і міміки.

Досліджуючи поняття "інформація" з огляду на її важливість для бізнесу, слід визнати, що найбільш регламентованою і на певний період достатньо однозначною є інформація про механізм регулювання діяльності компаній, оскільки економічні та адміністративні важелі держави встановлюються відповідними нормативними актами:

o законами, затвердженими законодавчою владою (Верховною Радою);

o декретами, що прийняті виконавчою владою (Кабінетом Міністрів);

o інструкціями, положеннями, рішеннями, що прийняті установами, які мають відповідні права (від державних міністрів до місцевих органів самоврядування).

Через те показники механізму регулювання мають нормативний характер і є обов'язковими до виконання. Нехтування ними призводить до економічних чи адміністративних санкцій. Обсяг і зміст нормативної інформації значний, динамічний, що зумовлює велику ймовірність похибок при обґрунтуванні доцільності діяльності компанії. Запобігти цим похибкам дозволяється лише за постійного і систематичного відстеження нормативної документації. Через те в компанії обов'язково має бути відділ чи підрозділ, котрий би займався цією ділянкою роботи.

Інформація про стан фірми найдоступніша підприємцеві, оскільки формується за його участі. Є певні відмінності в обсязі, складі та джерелах отримання такої інформації для фірми, яка вже діє чи лише створюється. На основі вже існуючої інформації дозволяється створити певний інформаційний масив за звітною і плановою інформацією (річні, квартальні, місячні звіти фірми, бухгалтерські звіти, прогнози розвитку фірми тощо).

При створенні інформаційного масиву частина інформації відпадає (наприклад, на підприємстві може не бути певних виробничих потужностей, а таким чином, і відповідних економічних характеристик), а частина є неповною (наприклад, технічний рівень устаткування за паспортними даними високий, проте можливість забезпечити високий рівень технології і організації виробництва також невідома). Велика кількість інформації також є нормативною, проте це внутрішньофірмовий рівень нормативності, наприклад: норми трудомісткості, енергоємності, матеріалоємності продукції, нормативи оборотних коштів, нормативи чисельності та ін.

До інформації, що характеризує стан фірми, дозволяється віднести:

o організаційно-правові характеристики: статус; форма власності; організаційна структура; наявність філій; торгова марка;

o виробничі потужності: розмір; структура; відповідність характеристиці нового товару;

o матеріальні ресурси: специфіка матеріальних ресурсів; розмір запасів; наявність і характеристика інформації; умови зберігання;

o трудові ресурси: кількість персоналу; його склад і характеристики, джерела поповнення;

o організаційно-технологічні можливості: відповідність техніки, технології, організації виробництва вимогам до конкурентоспроможної продукції; наявність ліцензій і патентів;

o економічні характеристики: рентабельність; продуктивність праці; фінансовий стан;

o екологічні характеристики: рівень екологічної безпеки виробництва; можливості його сертифікації, атестації продукції;

o інші види інформації: кліматичні умови; наближеність до джерел ресурсів.

Інформацію про регулювання діяльності фірми владними структурами держави дозволяється поділити на такі види (рис. 6.9):

Рис. 6.9. Інформація про регулювання діяльності фірми владними структурами держави

Інформацію про ринкову кон'юнктуру при створенні чи розвитку фірми класифікують так (рис. 6.10.): Основними видами інформації є:

o статистична;

o масова;

o інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

o правова; інформація про особу;

o довідково-енциклопедична;

o соціологічна.

Статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України.

Масова інформація - публічно поширювана друкована та аудіовізуальна.

Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса): газети; журнали; бюлетені; разові видання з визначеним тиражем.

Аудіовізуальні засоби масової інформації, радіомовлення; телебачення; кіно; звукозапис; відеозапис тощо.

Інформація про діяльність державних органів та органів влади місцевого і регіонального самоврядування - офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Головні джерела даної інформації: законодавчі акти України; інші акти, які приймають Верховна Рада та її органи; акти Президента України; підзаконні нормативні акти; ненормативні акти державних органів; акти органів місцевого й регіонального самоврядування.

Законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.

Правова інформація - це сукупність документованих чи публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізації юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення та боротьбу з ними і їх профілактику тощо.

Рис. 6.10. Види інформації про ринкову кон'юнктуру

Джерелами правової інформації є:

o Конституція України;

o інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти;

o міжнародні договори та угоди;

o норми і принципи міжнародного права;

o ненормативні правові акти;

o повідомлення засобів масової інформації;

o публічні виступи;

o інші джерела інформації з правових питань.

Для забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів всіх громадян держава забезпечує видання цих актів масовими тиражами у най коротші строки після набрання ними чинності.

Інформація про особу - це сукупність документованих чи публічно оголошених відомостей про особу.

Основними даними про особу (персональними даними) є: національність; освіта; сімейний стан; релігійність; стан здоров'я; адреса; дата і місце народження.

Джерела документованої інформації про особу.

o видані на її ім'я документи;

o документи, підписані особою;

o відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.

Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється законом.

Інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані чи публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.

Головні джерела даної інформації: енциклопедії; словники; довідники; рекламні повідомлення та оголошення; путівники; картографічні матеріали тощо; довідки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами місцевого і регіонального самоврядування, громадськими об'єднаннями, організаціями, їх службовими особами та автоматизованими інформаційними системами.

Система даної інформації, доступ до неї регулюються бібліотечним, архівним та іншим галузевим законодавством.

Соціологічна інформація - документовані чи публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

Основними джерелами соціологічної інформації є документовані чи публічно оголошені відомості, у яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень.

Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, громадськими об'єднаннями, зареєстрованими у встановленому порядку.

Джерелами соціологічної інформації £ передбачені чи встановлені законом її носії: документи та інші носії інформації, які є матеріальними об'єктами, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

Розрізнюють також інформацію: первинну, отриману безпосередньо у місцях її виникнення у процесі спеціальних досліджень, і вторинну - відомості за результатами досліджень, що проводилися раніше, аналітичні узагальнення (статистичні бюлетені, публікації, огляди) (рис. 6.11).

Первинна інформація може бути отримана від:

o власного, створеного "під дослідження" підрозділу фірми;

o спеціалізованої консалтингової фірми (Агентство маркетингових досліджень);

o рекламного агентства.

Рис. 6.11. Класифікація джерел інформації

Первинна інформація може бути отримана від:

o власного, створеного "під дослідження" підрозділу фірми;

- спеціалізованої консалтингової фірми (Агентство маркетингових досліджень)

- рекламного агентства.

Після замовлення такого дослідження зазначені структури розробляють анкету з ключовими запитаннями, наймають додатковий персонал, коли такий потрібен, збирають дані за допомогою телемаркетингу, проводять опитування, систематизують дані, підбивають підсумки, передають результати замовникові, тобто обґрунтовують пропозиції та вибирають альтернативи.

Перевагами в цій галузі вважаються: вартість послуг; авторитетність; регіональна представленість.

Зрозуміло, що така авторитетна компанія матиме більшу вартість послуг, ніж, скажімо, проте для проведення аналізу попиту на певний вид незначної кількості товару запрошувати таку широковідому компанію немає потреби. На рис. 6.12 схематично подано головні найбільш відомі інформаційні агентства.

Отримання первинної інформації часто потребує значних коштів, і інформацію консалтингова фірма часто збирає під інтереси клієнта, спотворюючи цим справжній стан справ. Через те вторинна інформація, яка, можливо, й не повністю відповідає потребам, має свої переваги:

o дешева;

o її швидко отримують;

o часто відомості дозволяється мати лише з держстатистики. На цьому етапі визначають пропозиції відносно розв'язання проблеми.

Рис. 6. 12. Найвідоміші інформаційні агентства

Вторинну інформацію дозволяється знайти у спеціалізованих виданнях ("Маркетинг", "Завжди про бухгалтерський облік", "Вісник АПК", "Економіка України", "The Financial Times"), проте найшвидше - за допомогою пошукових серверів Інтернету.

Так, головні макроекономічні показники в Україні розміщені на сайтах Державного комітету зі статистики. Тут дозволяється знайти інформацію про розвиток сільського господарства, промисловості, інвестиційну та будівельну діяльність, транспорт, структурні зміни, експорт, імпорт, споживчий ринок, ціни і тарифи, фінанси, грошові доходи, ринок праці, демографічну ситуацію та ін. Така інформація, безумовно, потрібна для формування як державної політики відносно галузей господарства країни, так і для приватних підприємств та установ.

← Предыдущая страница | Следующая страница →