Поделиться Поделиться

Система економічної безпеки підприємства

Поняття та головні елементи системи економічної безпеки підприємства

Система економічної безпеки кожного підприємства є індивідуальною, її повнота і дієвість залежать від чинної в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних і фінансових ресурсів, виділених керівниками підприємств, від розуміння кожним з працівників важливості гарантування безпеки бізнесу, а також віл досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Надійний захист економічної безпеки підприємства можливий лише за комплексного і системного підходу до її організації. Через те в економіці існує таке поняття, як система економічної безпеки підприємства. Ця система забезпечує можливість оцінити перспективи зростання підприємства, розробити тактику і стратегію Його розвитку.

Пріоритетним принципом організації і функціонування системи безпеки фірми треба вважати її комплексність, якому дозволяється зобразити у вигляді тривимірної моделі (рис. 2.1).

Основними елементами системи економічної безпеки підприємства є:

1) захист комерційної таємниці та конфіденційності інформації;

2) комп'ютерна безпека;

3) внутрішня безпека;

4) безпека будинків і споруд;

5) фізична безпека;

6) технічна безпека;

7) безпека зв'язку;

8) безпека господарсько-договірної діяльності;

9) безпека перевезень вантажів та осіб;

10) безпека рекламних, культурних, масових заходів, ділових зустрічей та переговорів;

11) протипожежна безпека;

12) екологічна безпека;

13) радіаційно-хімічна безпека;

14) конкурентна розвідка;

15) інформаційно-аналітична робота;

16) експертна перевірка механізму системи забезпечення. Організація системи безпеки будь-якого комерційного підприємства повинна мати такі чотири рівні:

1. Адміністративний - управлінські рішення, необхідні для забезпечення безперебійного функціонування об'єкта.

2. Оперативний - заходи забезпечення безпеки господарюючого суб'єкта специфічними засобами і методами.

3. Технічний - використання сучасних технологій у сфері забезпечення всіх видів безпеки.

4. Режимно-пропускний - система фізичної безпеки, зокрема охорона фінансових, інтелектуальних і матеріально-технічних цінностей підприємства. При цьому захист території охоплює такі головні компоненти:

Рис. 2.1. Типова тривимірна модель комплексної системи безпеки фірми (підприємства, організації)

o механічну систему захисту;

o пристрій сповіщення про спроби вторгнення;

o оптичну (телевізійну) систему пізнання порушників;

o оборонну систему (звукова і світлова сигналізація);

o центральний пост управління охорони;

o персонал (патрулі, постові, чергові, мобільна група швидкого реагування, оператори).

При цьому не слід забувати, що ефективна охорона власності об'єкта можлива лише за достатньої автономії діяльності охорони. При дотриманні охороною єдиних правил режиму підприємства адміністрація не повинна чинити на службу режиму будь-котрий тиск у вигляді скасування чи зниження рівня чинних правил обмеження доступу на об'єкт.

Головне завдання системи управління економічною безпекою підприємства - передбачення і випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану суб'єкта підприємництва, зокрема його фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі розробленого комплексу заходів економіко-правового і організаційного характеру. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо.

У процесі досягнення поставленої мети фірма вирішує конкретні завдання, які об'єднують усі напрями забезпечення безпеки.

Завдання, вирішувані системою гарантування безпеки:

o прогнозування можливих загроз економічній безпеці;

o організація діяльності із запобігання можливим загрозам (превентивні заходи);

o виявлення, аналіз і оцінювання виниклих реальних загроз економічній безпеці;

o ухвалення рішень і організація діяльності з реагування на виниклі загрози;

o постійне вдосконалення системи забезпечення економічної безпеки підприємництва.

Об'єкт і суб'єкт системи забезпечення економічної безпеки підприємництва тісно взаємопов'язані. Об'єктом системи, як зазначалося, виступає стабільний економічний стан суб'єкта підприємницької діяльності в поточний і перспективний періоди. Конкретними ж об'єктами захисту виступають ресурси: фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові. Суб'єкт системи гарантування економічної безпеки підприємництва має складніший характер, оскільки його діяльність зумовлюється не тільки особливостями і характеристиками об'єкта, а й специфічними умовами зовнішнього середовища суб'єкта підприємницької діяльності. Виходячи з цього, дозволяється виділити дві групи суб'єктів, що гарантують економічну безпеку підприємництва: зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх суб'єктів відносять органи законодавчої, виконавчої і судової влади, покликані гарантувати безпеку всіх без винятку законослухняних учасників підприємницьких відносин, причому діяльність цих органів не можуть контролювати самі підприємці. Дані органи формують законодавчу основу функціонування і захисту підприємницької діяльності в різних її аспектах і забезпечують її виконання.

До внутрішніх суб'єктів відносять особи, що безпосередньо здійснюють діяльність із захисту економічної безпеки певного суб'єкта підприємництва. Суб'єктами можуть виступати: працівники власної служби безпеки фірми (підприємства) та запрошені працівники із спеціалізованих фірм, що надають послуги із захисту підприємницької діяльності.

Безпеку можуть створювати дві групи суб'єктів (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Суб'єкти економічної безпеки підприємства

Головною умовою формування системи економічної безпеки підприємства є визначення сфер, у яких діють чинники небезпек і загроз.

До таких сфер відносять, безпека в техногенній, науково-технічній, екологічній, інформаційній, психологічній сферах; фізична та пожежна безпека. Дані сфери детально були проаналізовані в попередньому розділі. Слід зазначити, що згадані вище підсистеми другого рівня можуть охоплювати підсистеми третього рівня. Наприклад, підсистемами економічної безпеки можуть бути фінансова, комерційна, майнова та ін.

Надійність і ефективність системи безпеки підприємства визначають за одним критерієм - відсутністю чи наявністю завданих йому матеріальних збитків і моральної шкоди. Зміст цього критерію характеризується такими показниками:

1) запобігання витоку конфіденційних відомостей;

2) запобігання протиправним діям з боку персоналу підприємства, його відвідувачів, клієнтів чи припинення таких дій;

3) збереження майна й інтелектуальної власності підприємства;

4) запобігання надзвичайним ситуаціям;

5) припинення насильницьких злочинів відносно окремих (спеціально виділених) працівників підприємства і груп їх;

6) своєчасне виявлення і припинення спроб несанкціонованого проникнення на об'єкти підприємства, що охороняються.

Політика безпеки підприємства - це орієнтири для дій і ухвалення рішень, які полегшують досягнення цілей. Для встановлення цих загальних орієнтирів необхідно сформулювати цілі забезпечення безпеки підприємства.

Складові політики безпеки наведено нарис. 2.3.

Цілями політики безпеки можуть бути:

* зміцнення дисципліни праці і підвищення її продуктивності;

* захист законних прав та інтересів підприємства;

* зміцнення інтелектуального потенціалу підприємства;

* збереження і примноження власності;

* підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції;

* максимально повне інформаційне забезпечення діяльності підприємства і підвищення його ефективності;

* орієнтація на стандарти й лідерство в розробленні та освоєнні нової технології і продукції, що випускається;

* виконання виробничих програм;

* сприяння управлінським структурам у досягненні цілей підприємства;

o запобігання залежності від випадкових і недобросовісних ділових партнерів.

Рис. 2.3. Складові політики безпеки

З урахуванням викладеного вище дозволяється визначити такі загальні орієнтири дій і ухвалення рішень, які полегшують досягнення цих цілей:

o збереження і нарощування ресурсного потенціалу; проведення комплексу превентивних заходів відносно підвищення рівня захищеності власності й персоналу підприємства;

o залучення до діяльності із забезпечення безпеки підприємства всіх його працівників;

o професіоналізм і спеціалізація персоналу підприємства;

o пріоритетність несилових методів запобігання загрозам і їх нейтралізації.

← Предыдущая страница | Следующая страница →