Поделиться Поделиться

Як здійснюється транснаціональне фінансування?

Одним із завдань фінансового менеджменту ТНК є вилучення коштів для фінансування зарубіжних філій.

Форми фінансування філій ТНК підрозділяються за джерелами (внутрішні і зовнішні), за видами (позики і випуск нових акцій), строками (довгострокове і короткострокове) і валютою (в місцевій та іноземній валюті).

Основним джерелом для фінансування зарубіжних філій с внутрішні джерела: нерозподілений прибуток, амортизація, внутрішньо-фірмові позики і випуск нових акцій. Для американських ТНК внутрішні джерела становлять 70% загальної суми фінансування. Зовнішні джерела використовуються, як правило, при тимчасовій потребі в коштах. Діапазон їх широкий: від позик комерційних банків в межах країни місцезнаходження філії до позик міжнародних кредитних агентств.

ТНК використовують фінансові зв'язки поміж своїми організаційними одиницями для оптимізації процесу фінансування своєї міжнародної діяльності, залучаючи зовнішні і внутрішні джерела фінансування, а також використовуючи їх різновиди.

Внутрішньо-фірмове фінансування у вигляді позик і випуску нових акцій за рахунок внутрішніх джерел забезпечує переміщення фінансових коштів як поміж головною компанією і дочірніми підприємствами, так і поміж останніми. Через посередництво таких внутрішніх переказів ТНК здійснюють контроль за значною частиною діяльності дочірніх підприємств. Перевага випуску нових акцій віддається в через те випадку, коли головна компанія хоче посилити контроль над діяльністю дочірнього підприємства. В багатьох країнах, особливо в країнах, що розвиваються, місцева влада наполягає на "резервуванні" певної частки акцій за материнською компанією як гарантії того, що ТНК функціонуватиме в їх країні. Фінансування за допомогою внутрішніх позик використовується як механізм регулярної виплати відсотків і основної суми позики, тобто "репатріації" накопичених дочірньою компанією грошових коштів. З податкової точки зору корпорація переміщуватиме кошти таким чином, щоби мінімізувати оподаткування всієї системи. Вона може здійснити такий переказ у формі дивідендів, відсотків і винагород, а також шляхом встановлення трансфертних цін тощо. Дивіденди, як джерело транснаціонального фінансування, можуть переміщуватись як від головної компанії до філій, так і з філій у головну компанію.

Зовнішнє фінансування зарубіжних філій може здійснюватись з різноманітних джерел. Вибір джерела залежить від виду необхідних коштів. Короткострокові кошти дозволяється отримати у вигляді чи місцевої банківської позики в місцевій валюті, чи євровалютної позики. На ринку євровалюти (і його частині - євродоларовому ринку) ставки з вкладів і позик котируються у вільно котированих валютах світу. Операція позики і надання в борг євродоларів здійснюється із значно меншими витратами, аніж звичайно при взаємодії банків.

Для довгострокового фінансування використовуються чи міжнародні облігації (іноземні облігації і єврооблігації), чи середньострокові банківські позики. Як євровалютний ринок, так і ринок єврооблігацій не піддаються державному регулюванню.

На вибір джерела фінансування ТНК впливають такі чинники:

o потреба в збереженні чи посиленні контролю за дочірньою компанією;

❖ потреба в отриманні від філій регулярних припливів фінансових коштів;

❖ вибір об'єктів фінансування (головний чи оборотний капітал);

❖ прагнення мінімізувати суми всіх податків, сплачуваних у світовому масштабі;

❖ розвиток ділового співробітництва з національними і міжнародними фінансовими установами;

❖ зміна відсоткових ставок валютних курсів та інших витрат фінансування, котрі ТНК може розглядати як джерела фінансування;

❖ прагнення мінімізувати валютні, фінансові та політичні ризики.

← Предыдущая страница | Следующая страница →