Поделиться Поделиться

Еволюція розвитку валютних систем

Поняття валютної системи

Найважливішим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система - це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору.

Види валютних систем

Всі види валютних систем активно взаємодіють поміж собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних економічних відносин (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Види валютних систем

Національна валютна система - це складова грошової системи країни, функціонування якої регламентується національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Головні елементи національної валютної системи визначаються національним законодавством:

- національна валюта - це грошова одиниця країни (грн);

- валютний паритет як основа валютного курсу;

- режим курсу національної валюти;

- організація валютного ринку;

- національні органи, що обслуговують та регулюють валютні відносини країни (Кабмін, НБУ, ДПА, Державний митний комітет, Міністерство зв'язку);

- конвертованість валюти - умови обміну національної валюти на золото та інші валюти.

До складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні ланки:

- банки;

- кредитно-фінансові установи;

- біржі;

- спеціальні органи валютного контролю;

- інші державні та приватні інститути.

Оскільки, Україна є членом МВФ (з 1992р.) і взяла курс на інтеграцію у світове господарство, національна валютна система України формується з урахуванням структурних принципів світової валютної системи.

Основою валютної системи України є гривня, введена в обертання в 1996 р. Тим самим, було довершене відокремлення національної валютної системи України від СРСР (почате також в 1992 р. введенням купоно-карбованця).

Фактично гривня є частково конвертованою валютою по поточних операціях платіжного балансу при збереженні валютних обмежень з ряду операцій.

Україна ставить метою прийняти зобов'язання за статтею VIII Статуту МВФ про скасування валютних обмежень за поточними операціями платіжного балансу.

Курс гривні офіційно не прив'язаний до будь-якої західної валюти чи валютного кошика. В Україні введено режим плаваючого валютного курсу, що залежить від співвідношення попиту та пропозиції на валютних біржах країни, насамперед на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).

Офіційний курс долара США до гривні встановлюється НБУ за результатами торгів на УМВБ.

Курс інших валют визначається на основі крос-курсу. При цьому проміжною (третьою) валютою використовується курс цих валют до долара США.

Валютним законодавством України встановлено, що операції на валютному ринку можуть здійснитися тільки через уповноважені комерційні банки, що мають ліцензію НБУ.

Керівництво валютною політикою України здійснюють - Апарат президента, Кабінет Міністрів, Верховна Рада:

- приймають нормативно-правові акти у сфері валютної політики;

- забезпечують дотримання цих документів;

- розподіляють повноваження і функції відносно керування і регулювання валютно-кредитних відносин.

НБУ (також і Міністерство фінансів) здійснюють валютне регулювання шляхом валютних інтервенцій на УМВБ і за допомогою різних нормативних документів.

Валютне регулювання в Україні включає порядок проведення валютних операцій, формування валютних фондів, валютний контроль.

Міжнародна (регіональна) валютна система створюється в межах міжнародних інтеграційних угрупувань та валютних блоків.

Характеризується наявністю власної міждержавної чи наднаціональної (колективної) валюти, механізму взаємодії валютної координації та регулювання, а також інших атрибутів, які відокремлюють їх у відносно відособлені ланки міжнародних валютно-кредитних відносин. Прикладом регіональної валютної системи є Європейська валютна система.

Світова валютна система охоплює всю світову економіку. її розвиток пов'язаний з формуванням світового ринку, єдиної системи світового господарства внаслідок поглиблення і диверсифікації міжнародного розподілу праці, інтернаціоналізацією економічного та глобалізацією усіх аспектів господарської діяльності. Це спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.

Головні елементи сучасної світової валютної системи:

- національні резервні та колективні (наднаціональні) валютні одиниці;

- склад і структура міжнародних платіжних активів (засобів);

- механізм валютних паритетів та обмінних валютних курсів;

- умови взаємної конвертованості валют;

- форми міжнародних розрахунків;

- умови функціонування міжнародних валютних ринків та ринків золота;

- статус міждержавних валютно-кредитних організацій.

Головна функція - ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт поміж окремими країнами і створення сприятливих умов для розвитку міждержавної системи виробництва і поділу праці, поглиблення міжнародної торгівлі та міжнародної інвестиційної діяльності.

Характер функціонування світової валютної системи та ступінь її сталості залежать від відповідності даної системи та відносин, що в ній складаються, реальним потребам світового господарства, розстановці сил і співвідношенню інтересів головних економічних суб'єктів світу.

У зв'язку з цим, головні вимоги до світової валютної системи:

- забезпечувати міжнародний обмін, усю систему світогосподарських зв'язків достатнім обсягом платіжно-розрахункових і кредитних засобів, що користуються довірою учасників валютно-кредитних відносин;

- мати певний запас міцності для стійкого функціонування в умовах перманентних структурних перебудов у різних частинах світового господарства, що відбуваються гостро, швидкоплинно, часто хворобливо, а подекуди ведуть до дезорганізації зовнішньоекономічного товарообігу протягом певного періоду;

- бути достатньо еластичною для того, щоби гнучко пристосовуватися до динамічних змін у співвідношенні внутрішніх та зовнішніх факторів функціонування міжнародних економічних відносин;

- забезпечувати збалансованість, гармонізацію економічних інтересів суб'єктів світогосподарських зв'язків усіх структурних рівнів, починаючи від окремої фірми і закінчуючи великими інтеграційними об'єднаннями типу ЄС. Поглиблення міжнародного розподілу праці, глобалізація світогосподарських зв'язків детермінують необхідність поступової, проте неухильної лібералізації міжнародних валютно-кредитних відносин та створення умов для взаємної уніфікації національних валютно-кредитних систем.

Таким чином, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть чи сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, чи навпаки, обмежувати їх інтенсивність.

Через те розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

Світова валютна система потребує постійного вдосконалення у відповідності до змін зовнішньоекономічної політики провідних країн світу. Саме цими причинами викликана її постійна еволюція.

Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи

Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи наведені в додатку А.

← Предыдущая страница | Следующая страница →