Поделиться Поделиться

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі

Нетарифні обмеження – економічні й адміністративні заходи, спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі, які застосовує держава.

Розглянемо імпортні субсидії, які є важливим інструментом регулювання імпорту. Вони фактично являють собою негативний імпортний податок чи митний тариф, котрий виплачується безпосередньо національному виробнику конкуруючого товару. Надання таких субсидій веде до збільшення виробництва товарів – замінників імпорту, оскільки субсидія означає зменшення видатків виробництва, а таким чином, і зменшення ціни [б].

Експортні податки, як і імпортні мита, можуть бути специфічними та Адвалерними, проте вплив їх на зовнішню торгівлю практично однаковий.

Хоч експортний податок погіршує становище виробників, він вигідний споживачам країни-експортера. Застосування цього податку зумовлюється, як правило, необхідністю залучення коштів до державного бюджету, коли інші податки не забезпечують необхідних надходжень [б].

Експортна субсидія – грошові виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів і непряму дискримінацію імпорту. Це один із засобів державного стимулювання експорту за рахунок бюджету. Вона також може бути у формі прямого фінансування науково-дослідних, конструкторських робіт і експортного виробництва [б].

Імпортна квота – це обмеження кількості товару, що ввозиться в країну, вона визначає, якому кількість товару іноземного походження може бути реалізовано на національному ринку, тоді як митний тариф визначає величину податку, яким обкладається товар, і при цьому його кількість, що завозиться в країну, не обмежується [6].

Розподіл квот здійснюється державою за допомогою імпортних ліцензій, вони надаються за плату чи безплатно. Видача платних ліцензій є джерелом доходу держави від розподілу квот. Проте безкоштовний розподіл ліцензій пов'язаний з певними проблемами. Коли ліцензії на імпорт будуть надаватися фірмам виходячи з частки ринку, якому вони мали в попередні роки, то такі фірми постійно отримуватимуть додатковий прибуток. Безкоштовний розподіл ліцензій потенційно створює грунт для хабарництва.

Тариф вочевидь має певні переваги над імпортними квотами з точки зору впливу на добробут споживачів. Це підтверджується також й тим, що мито потенційно стимулює впровадження науково-технічних новацій іноземним постачальником.

Держава також може застосувати – вимоги національного вмісту. Тобто імпортера допускають на національний ринок за умови, коли при виробництві імпортованого товару будуть використані певні комплектуючі частини чи певні ресурси національного походження, чи кінцевий продукт буде виготовлений на території даної країни. Дані вимоги сприяють розширенню експорту країни та створюють додаткові робочі місця. Такі інструменти часто використовуються в автомобільній промисловості, та деяких інших галузях [б].

Технічні, адміністративні норми й правила та стандарти. Дані правила можуть стосуватись певних характеристик товарів, що продаються на національному ринку. Це можуть бути гігієнічні стандарти, вимоги відносно безпечного використання електротоварів тощо. Всі дані норми та правила впливають на зовнішню торгівлю країни [6].

Існують також "добровільні" експортні обмеження. Даний інструмент застосовується, виходячи з міркувань політичного характеру. За певних умов країна не вважає за можливе вдатися до митних тарифів чи імпортних квот, через те вона проводить переговори з торговельним партнером (чи партнерами). Мета таких переговорів – досягнення угоди про обмеження поставок закордонних товарів на відповідний внутрішній ринок.

← Предыдущая страница | Следующая страница →