Поделиться Поделиться

Організаційні форми підприємств

Форми діяльності підприємства дозволяється поділити на організаційно-правові й організаційно-економічні. До організаційно-правових форм відносять господарські товариства і кооперативи.

Господарське товариство становить об'єднання осіб, створене для здійснення підприємницької діяльності. Учасники товариства поділяються на повні та командитні.

Товариства створюються за згодою не менше двох громадян чи юридичних осіб шляхом об'єднання їх внесків з метою здійснення господарської діяльності.

Підприємство, створене групою осіб для спільної виробничої чи іншої господарської діяльності, називають кооперативним.

До основних організаційно-економічних форм діяльності підприємства відносять: концерни, асоціації, консорціуми, синдикати, картелі, фінансово-промислові групи.

Концерн - це багатогалузеве акціонерне товариство, що контролює підприємства через систему участі. Концерн здобуває контрольний пакет акцій різних компаній, що є стосовно нього дочірніми. У свою чергу дочірні компанії також можуть володіти контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній, нерідко розташованих в інших країнах.

Асоціації - це форма добровільного об'єднання економічно самостійних підприємств, організацій, що одночасно можуть входити в інші утворення. До складу асоціації, як правило, відносять односпеціалізовані підприємства й організації, розташовані на визначеній території. Основна мета створення асоціації - спільне вирішення науково-технічних, виробничих, економічних, соціальних та інших завдань.

Консорціум - це об'єднання підприємців з метою спільного проведення великої фінансової операції. Таке об'єднання підприємців має змогу вкласти кошти у великий проект, при цьому значно зменшується ризик, що виникає за великих вкладень, через те що відповідальність лягає на безліч учасників.

Синдикат - об'єднання з метою збуту продукції підприємцями однієї галузі для усунення зайвої конкуренції поміж ними.

Картель - це угода поміж підприємствами однієї галузі про ціни на продукцію, послуги, частина ринків збуту, частки у загальному обсязі виробництва та ін.

Фінансово-промислова група - це об'єднання промислового, банківського, страхового і торговельного капіталів, а також інтелектуального потенціалу підприємств та організацій.

Виробничо-господарська, економічна і соціальна діяльність підприємства

До сфери виробничо-господарської діяльності підприємства відносять процеси виробництва, відтворення й обертання. Процеси виробництва забезпечують реалізацію завдань підготовки й освоєння випуску нової продукції, виготовлення промислової продукції та виконання послуг, технічне обслуговування виробництва. Роботи з відновлення основних виробничих фондів, розширення і технічного переозброєння підприємств, підготовки і перепідготовки кадрів є процесами відтворення. Процеси обертання включають матеріально-технічне обслуговування і збут готової продукції.

Підприємство самостійно планує свою виробничо-господарську діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи та послуги, необхідність забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів його працівників. Основу планів складають договори, що укладаються зі споживачами продукції та послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів. Підприємство виконує також роботи з постачання державних установ. Під час підготовки планів підприємство погоджує в адміністрації міста, району заходи, що можуть викликати екологічні, соціальні, демографічні та інші наслідки та стосуються інтересів населення території.

Підприємства на основі вивчення кон'юнктури ринку, можливостей потенційних партнерів, інформації про рух цін організовують матеріально-технічне постачання власного виробництва шляхом придбання ресурсів, здійснюваного як безпосередньо в споживачів, так і в організаціях оптової торгівлі, у посередницьких організацій, на товарних біржах.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності будуються на основі договорів. При цьому підприємства у своїй діяльності повинні враховувати інтереси споживачів, їх вимоги до якості продукції, робіт і послуг.

Підприємства, незалежно від форми власності на засоби виробництва й інше майно, діють за принципами господарського розрахунку - відшкодування грошових витрат на виробництво продукції за рахунок виторгу від її реалізації і забезпечення отримання прибутку. В умовах господарського розрахунку підприємство має повну економічну самостійність. Воно здійснює набір працівників, здобуває устаткування, сировину і матеріали, організовує виробничий процес, реалізує продукцію, має закінчену систему обліку і звітності з виявленням результатів господарської діяльності.

Підприємство реалізує свою продукції за цінами, установленими самостійно чи на договірній основі та у випадках, визначених законодавством, за державними цінами.

На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності є прибуток. Прибуток, що залишається в підприємства після сплати податків та інших платежів у бюджет, надходить у його повне розпорядження. Підприємство самостійно визначає напрями використання чистого прибутку. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на вирішення завдань технічного й організаційного розвитку виробництва, зміцнення його матеріально-технічної бази, проведення наукових досліджень, на соціальний розвиток колективу. Частина чистого прибутку може передаватися у власність членів колективу. Його обсяг і порядок розподілу поміж членами колективу визначається радою підприємства.

Підприємство самостійно організовує фінансову діяльність. Воно має право відкривати рахунок у банку для збереження усіх коштів і здійснення всіх видів грошових операцій, користуватись банківським кредитом на комерційній договірній основі. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові й інші внески членів трудового колективу та інші надходження.

Кожне підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно до чинного законодавства. Для його реалізації підприємства можуть створювати спільні з іноземними фірмами підприємства, зовнішньоторговельні фірми, заключати угоди про спільну наукову, виробничу і торговельну діяльність з іноземними фірмами. Валютний виторг зараховується на валютний балансовий рахунок підприємства і може використовуватися ним самостійно. Частину отриманих коштів підприємство відраховує в бюджети різних рівнів.

Соціальний розвиток, поліпшення умов праці, обов'язкове соціальне, медичне страхування і соціальне забезпечення працівників підприємств та членів їх родин регулюються законодавством. Підприємство зобов'язане забезпечити своїм працівникам безпечні умови праці і несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за збиток, заподіяний їх здоров'ю і працездатності.

Підприємство може самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги, а також заохочувати працівників організацій, що обслуговують трудовий колектив і не відносять до складу підприємства.

← Предыдущая страница | Следующая страница →