Поделиться Поделиться

ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ

Економічна суть і склад оборотного капіталу

Для забезпечення процесу виробництва підприємства поряд з основним капіталом повинні мати оборотний капітал. Останній за своєю економічною природою є одним із основних факторів виробництва (поряд із землею, працею, основним капіталом). Оборотний капітал визначає темпи розвитку суб'єктів господарювання, впливає на формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), а це – необхідна умова ефективного функціонування підприємства в умовах ринку. Наявність оптимального обсягу і раціональної структури оборотного капіталу сприяє підвищенню ефективності господарювання.

Оборотний капітал – це частина продуктивного капіталу, вартість якого повністю переноситься на новостворений продукт і повертається підприємству у грошовій формі після реалізації товару. Оборотний капітал у своїй основі – це авансовані підприємством кошти на формування запасів предметів праці, які після відповідної переробки перетворюються в готову продукцію – товар, та кошти, що обслуговують процес обороту товару.

На підприємствах у процесі виробництва оборотний капітал здійснює певний кругообіг, тобто проходять грошову, виробничу і товарну стадії. На першій стадії кругообігу кошти витрачаються на придбання сировини, матеріалів та інших ресурсів, тобто переходять із грошової форми в матеріально-товарну, формуючи певні виробничі запаси.

У другій стадії предмети праці вступають у виробничу стадію. На цій стадії в процес виробництва включаються працівники, що одержують заробітну плату за виконану роботу. У процесі виробництва виробничі запаси матеріалізуються у формі готової продукції.

На останній стадії кругообігу виготовлена продукція продається і підприємство має відповідну виручку (суму грошей), яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, а дає певний прибуток. Грошова форма, якому набуває оборотний капітал на третій стадії кругообігу, є водночас початковою стадією його кругообороту. Оборотний капітал перебуває одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує безперервну і безперебійну роботу підприємства.

У практиці планування та обліку господарської діяльності до оборотного капіталу включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів; готову продукцію; товари; векселі одержані; дебіторську заборгованість (довгострокова дебіторська заборгованість; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їхні еквіваленти (в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи.

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотного капіталу. До них відносять запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, сировина, головні і допоміжні матеріали, пальне, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, будівельні та інші матеріали, призначені для споживання в процесі операційного циклу.

Незавершене виробництво – це предмети праці, обробку (переробку) яких яе завершено, і вони перебувають безпосередньо на робочих місцях чи в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено, перероблено у певному виробничому підрозділі підприємства, проте які потребують подальшої обробки в інших підрозділах.

Витрати майбутніх періодів -це витрати, що мали місце протягом поточного чи попередніх звітних періодів, проте які буде включено до собівартості продукції (робіт, послуг) у наступних періодах. До них відносять витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізація і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації.

Готова продукція – запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам.

Товари – вартість товарів без суми торгових націнок, які придбані підприємством для продажу.

Векселі одержані – заборгованість покупців та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Вексель – це цінний папір у вигляді довгострокового зобов'язання, складеного у письмовому вигляді за певною формою.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належить підприємству і виникла внаслідок невиконання комерційно-господарських, фінансово- грошових зобов'язань з боку юридичних чи фізичних осіб, які є боржниками (дебіторами).

Поточні фінансові інвестиції – це так звані портфельні інвестиції, що вкладаються підприємством в акції, облігації та інші цінні папери, які можуть бути вільно реалізовані в будь-котрий момент (за винятком інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Грошові кошти та їхні еквіваленти – це кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Інші оборотні активи – це суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище елементів оборотного капіталу.

Співвідношення поміж окремими елементами оборотних активів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості, називається структурою оборотного капіталу. Вона формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення тощо) і повільно змінюється в часі.

Таким чином, оборотний капітал підприємства характеризує загальну вартість ресурсів у грошовому виразі, інвестованих в оборотні активи. Інакше кажучи, оборотний капітал є вартісною субстанцією всіх видів оборотних активів підприємства. Формування й регулювання окремих елементів оборотного капіталу має свої особливості. З огляду на це виокремлюють оборотний капітал у сферах виробництва та обігу, а також поділяють його на нормований і ненормований (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Складові елементи оборотного капіталу підприємства

Оборотний капітал у сфері виробництва надходить у виробництво у своїй натуральній формі (сировина, матеріали тощо) і в процесі виготовлення продукції цілком споживається і переносить свою вартість на створений продукт.

Оборотний капітал у сфері обігу пов'язаний з обслуговуванням процесу товарообороту. Він не бере участі у створенні вартості, а є її носієм. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації вартість оборотного капіталу повертається в складі виручки від реалізації продукції. Це створює можливість систематично поновлювати процес виробництва, котрий здійснюється шляхом безперервного кругообігу оборотного капіталу.

Нормований оборотний капітал – це елементи оборотних активів, мінімальні запаси яких постійно потрібні підприємству і через це вони плануються (нормуються). До них відносяться всі елементи оборотного капіталу у сфері виробництва і готова продукція. З цих елементів на підприємствах визначається норма оборотного капіталу – економічно обґрунтований мінімальний обсяг запасів товарно-матеріальних цінностей, достатній для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

← Предыдущая страница | Следующая страница →