Поделиться Поделиться

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

План викладу і засвоєння матеріалу

8. І Сутність і класифікація інвестицій

8.2 Управління реальними інвестиціями підприємства

8.3 Управління фінансовими інвестиціями

8.4 Ранжування альтернативних інвестиційних проектів

8.1 Сутність і класифікація інвестицій

Поняття інвестицій на підприємстві насамперед пов'язують з кількісною і якісною зміною виробничих потужностей. Без здійснення інвестицій неможливий нормальний процес виробництва.

У загальноекономічному розумінні інвестиції пов'язують з балансом підприємства. У такому розумінні інвестиції – це стан активів підприємства і уречевлення капіталу в активах.

Основною ознакою, за якою інвестиції поділяються на окремі форми, є об'єкт вкладення капіталу. За цією ознакою, згідно зі світовою економічною теорією, інвестиції поділяються на реальні та фінансові. Згідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку інвестиції поділяються на фінансові та капітальні.

Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу чи отримання інших вигід для інвестора. До фінансових інвестицій відносяться: акції, облігації, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання, інші цінні папери.

Під капітальними (реальними) інвестиціями розуміють усі витрати підприємства на придбання чи створення матеріальних і нематеріальних активів, що включаються до їх первісної вартості.

Головні напрями інвестицій – це вкладення коштів у рухоме і нерухоме майно (будівництво виробничих будівель, споруд, об'єктів соціальної сфери, придбання техніки, обладнання, устаткування, поповнення оборотних фондів тощо); придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, цільові грошові (банківські) вклади; придбання чи створення нематеріальних активів (науково- технічна продукція, " ноу-хау", інтелектуальні цінності, майнові права, тощо); придбання часток у капіталі інших підприємств та цілісних майнових комплексів (дочірніх підприємств, інших господарських одиниць).

Інвестиції являють собою цілеспрямоване використання капіталу. їх дозволяється класифікувати за певними ознаками.

1. За видами інвестицій:

• виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: головні засоби і предмети праці;

• фінансові інвестиції-вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади депозити, придбання паїв тощо;

• інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів v об'єкти інтелектуальної власності. Коли інвестиції здійснюються з метою створення новинок чи їх упровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними

2. За цілячи застосування інвестиції поділяють на – реінвестиції (зміна старих засобів) і нетто-інвестиції (придбання нових активів, розширення виробництва, тощо).

3. За характерам участі в інвестуванні виділяють прямі й непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють безпосередню участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об'экт. Непрямі інвестиції не інвестиції, ям пов'язані з інвестуванням, що опосередковуються інвестиційними чи іншими посередниками.

4. За термінам інвестування розрізняють короткострокові й довгострокові інвестиції. Короткострокові – вкладення капіталу на період до одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові Інвестиції – не вкладення коштів на період понад один рік.

5. За формою власності Інвестиції поділяють на: приватні, державні, іноземні та спільні.

До приватних інвестицій відносять вкладення коштів фызичними особами чи недержавними підприємствами.

Державні інвестиції не вкладення коштів центральними чи місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджетних фондів і позикових коштів та вкладення державних підприємств.

Іноземні інвестиції – це вкладення коштів іноземних громадян, юридичних осіб і держави.

Спільні інвестиції – це вкладення коштів резидентів і нерезидентів.

Залежно від класифікації інвестицій та напрямів їх здійснення розробляється інвестиційна політика пыдприэмства, яка маэ відповідати таким вимогам:

♦ довгострокова інвестиційна стратегія повинна бути підпорядкована загальній і конкурентній стратегіям та погоджена з фінансовою стратегию підприємства;

♦ інвестиційна політика повинна охоплювати наступні напрями інвестування: капітальні інвестиції: інвестування в оборотні кошти; фінансові інвестиції; інтелектуальні інвестиції;

♦ інвестиційна політика повинна базуватися на альтернативності вибору;

♦ для обгрунтування доцільності інвестицій необхідно використовувати не тільки фінансові показники їх оцінки, проте і неформальні критерії.

Інвестиції здійснюють за такими напрямами:

♦ капітальне будівництво;

♦ інновації, в яких утілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

♦ фондовий ринок і акції, облігації, похідні інструменти.

← Предыдущая страница | Следующая страница →