Поделиться Поделиться

Організація проведення економічного аналізу

3.1. Головні вимоги до організації економічного аналізу

Ефективність роботи аналітичної служби чи окремого аналітика залежить від її організації. Під організацією економічного аналізу розуміють систему заходів із забезпечення ефективності, організованості, планомірності, обдуманого упорядкування дослідження об'єкта, а також дотримання внутрішньої дисципліни.

Головне завдання організації економічного аналізу - досягнення поставленої мети (пошук резервів підвищення ефективності господарювання) в найкоротші строки при найкращому використанні наявних ресурсів.

Це вимагає чіткого розуміння суті, мети, завдань, об'єкта, предмета аналізу, дотримання його принципів, знання видів, уміння використовувати на практиці аналітичні методи і способи, збирати необхідну інформацію, робити відповідні розрахунки та висновки. Таким чином, для раціонального проведення аналітичного дослідження слід дотримуватися низки умов відносно науково-методичного, організаційного, ресурсного, кадрового, інформаційного забезпечення тощо [60].

Основними вимогами до організації економічного аналізу є такі:

- плановість;

- науковість;

- економічність;

- динамічність і гнучкість форм аналізу;

- правильне розставлення виконавців аналізу;

- забезпеченість кваліфікованими кадрами;

- методичне та інформаційне забезпечення;

- організація робочого місця аналітика.

У процесі підготовки до проведення аналізу виникає низка питань, які потребують вирішення. Через те необхідною і першочерговою умовою здійснення аналітичного дослідження с плановість, яка лає змогу зосереджувати зусилля аналітиків та інших фахівців па вирішенні актуальних економічних проблем, концентрувати фінансові і матеріально-технічні ресурси на головних напрямах пошуку резервів підвищення ефективності господарювання. Для дотримання вимоги плановості необхідно скласти план і програму аналізу. які тісно пов'язані поміж собою.

Так. план аналізу - це заздалегідь намічена система методологічних та організаційних заходів, яка передбачає порядок, послідовність і строки проведення аналітичного дослідження. Програна аналізу є переліком чітко сформульованих конкретних питань з проведення аналітичних процедур. 1 план, і програма займають надзвичайно важливе місце в організації аналітичних досліджень, яка включає два блоки:

1) програмно-методичні питання (мета, завдання, об'єкт, предмет, програма аналізу);

2) організаційні питання - організаційний план (місце аналізу, виконавці, час і строки проведення, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, контроль, користувачі тощо).

Науковість є іншою, проте не менш значимою вимогою до проведення економічного аналізу. Вона означає, що аналіз повинен базуватися па науковій основі, тобто враховувати досягнення науки і передової практики, наприклад нові форми організації виробництва і праці, види сировини і матеріалів, сучасні енергозберігаючі виробничі й інформаційні технології тощо. Важливо при цьому використовувати не тільки вітчизняні науково-методичні розробки, а й загальновизнані зарубіжні, наприклад методики аналізу робочої сили Міжнародної організації праці, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку тощо [60].

Економічність аналізу - вимога, що випливає з однойменного принципу економічності чи ефективності. Зміст її полягає в бережному витрачанні ресурсів, сприянні економії витрат при проведенні аналізу. Здійснення аналітичного дослідження доцільне лише тоді, коли економічний ефект від цього буде значно більшим, ніж затрати. Економії витрат сприяє чітка організація роботи аналітиків, дотримання встановлених строків їх роботи, залучення до

аналізу кваліфікованих досвідчених працівників, використання науково-обґрунтованих методів і методик, сучасних інформаційних технологій.

Динамічність і гнучкість форм економічного аналізу полягає в передбаченні у плані, програмі аналітичної роботи можливості оперативного внесення змін (у разі необхідності) відносно виду, методики, Інформаційної бази аналізу. Причиною цих змін може бути зміна об'єктів аналізу, наприклад умов виробництва.

Правильне розставлення виконавців аналізу - одна з найважливіших умов раціональної організації аналітичної роботи. Вона потребує визначення конкретних виконавців, що проводитимуть аналіз, і закріплення за ними певної ділянки роботи із встановленням рівня відповідальності. За винятком цього необхідно визначити не лише участь кожного виконавця, а й взаємозв'язок, взаємодію і підпорядкування їх у процесі роботи. Це допоможе уникнути дублювання функцій, непродуктивних втрат робочого часу, а також сприятиме чіткому розумінню кожним аналітиком своїх обов'язків, поставлених завдань, злагодженості командної роботи, полегшенню та скороченню строків ЇЇ виконання.

Забезпеченість кваліфікованими кадрами означає залучення до аналітичної роботи професіоналів з відповідною освітою, різнобічним рівнем знань і досвідом практичної економічної роботи. Сучасний економіст повинен розбиратися не тільки в економіці, а і в організації виробництва, маркетингу, менеджменту, фінансах, бухгалтерському обліку, аудиту, технології, комп'ютерних інформаційних системах, знати іноземну мову тощо. За винятком того, він повинен мати теоретичні знання і практичні навички з використання як простих, відомих, традиційних методів і способів аналізу (порівняння, групування, середні величини, графічний), так і більш складних - стохастичного, факторного, маржинального, функціонально-вартісного аналізу га ін.

Методичне та Інформаційне забезпечення аналізу - це вимога, без дотримання якої взагалі неможливо зробити аналіз.

Проведення розрахунків, формулювання висновків аналітичного дослідження потребують використання науково-обґрунтованих, апробованих на практиці методичних рекомендацій, методик, вказівок з визначення, оцінювання і прогнозування найважливіших економічних показників, наприклад продуктивності праці, собівартості продукції, прибутку, рентабельності виробництва. платоспроможності підприємства. При цьому слід мати на увазі, то методики визначення одних і тих самих показників бувають різні. Через те важливо вибрати ту із них. яка найбільше відповідає мсті і завданням аналізу, специфіці об'єкта дослідження та наявній інформаційній базі [60|.

Інформаційне забезпечення аналізу полягає у необхідності надання виконавцям аналізу необхідних даних, які характеризують діяльність досліджуваного об'єкта в динаміці за ряд років, в цілому і за складовими, в абсолютних і відносних показниках. Бажано також мати інформацію не тільки по об'єкту, що аналізується, а й по інших, наприклад, по конкурентах, середні показники по підприємствах цього виду економічної діяльності, регіону тощо.

Організація робочого місця аналітика передбачає створення належних умов для його продуктивної праці із дотриманням ергономічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, трудових, технічних, юридичних та інших, як правило, законодавчо встановлених норм. Вимогою сьогодення с також забезпечення працівників сучасними засобами обробки, оформлення та передачі інформації - комп'ютерами, калькуляторами, принтерами, факсами. телефонами тощо.

3.2. Етапи проведення економічного аналізу

Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів у свою чергу розділяється па складові. В кінцевому підсумку це становить організаційну структуру економічного аналізу на підприємстві.

Підготовчий етап ставить за мету створення сприятливих умов для раціональної організації аналітичного дослідження. Він включає методичні та організаційні аспекти планування аналітичної роботи, які забезпечують її успішне здійснення, а саме:

- обґрунтовання мети, завдань, об'єкта, предмета та користувачів аналізу. Мета і завдання аналізу випливають з актуальності та необхідності вирішення досліджуваної проблеми;

- складання плану аналітичної роботи, в якому розкриваються її зміст і напрям, а також розробка програми аналізу з визначенням його виду, форми, інструментарію;

- методичне забезпечення аналізу, яке включає вибір методики, методів і прийомів аналізу, прогнозування, формування системи показників аналізу, рекомендації з послідовності і періодичності дослідження тощо [60].

Вивчення економічної діяльності підприємств потребує комплексного підходу, котрий передбачає використання сукупності різноманітних методів. їх умовно дозволяється поділити на три групи: традиційні методи економічної статистики, математично-статистичні і логічні (евристичні).

Традиційні методи економічної статистики, до яких відносять: порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних групувань, рядів динаміки, табличний та інші, які доцільно використовувати при збиранні та обробці інформації, проведенні нескладного аналізу розвитку економічних явищ і процесів у часі і просторі.

Математично-статистичні методи вивчення зв'язків, серед яких слід назвати індексний, кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз, складніші і потребують поглибленого рівня знань зі статистики, математики, економіки. їх необхідно застосовувати на етапі аналітичної роботи, зокрема при проведенні факторного аналізу. Це дасть можливість виявити вплив основних чинників на результативну ознаку. Наприклад, у ролі останньої може виступати обсяг лізингових угод у розрахунку на одне підприємство, а факторами - його розмір, рівень дохідності (рентабельності), платоспроможність, потреба в оновленні технічних засобів тощо.

Логічні (евристичні) методи (анкетування, експертні оцінки, ситуаційний аналіз і прогнозування) слід використовувати при проведенні соціологічних обстежень, інтерв'ювання, експертного аналізу, при розробці прогнозів.

Це доцільно робити толі, коли відсутня достовірна статистична інформація чи коли необхідно вивчити суб'єктивну думку респондентів.

Проведення комплексного аналізу потребує також розробки і використання системи показників, які 6 могли забезпечити всебічний розгляд об'єкта аналізу, а саме - оцінити його стан, динаміку та ефективність господарювання. виявити невикористані можливості досягнення кращих результатів.

За винятком того, економічна діяльність підприємства повинна аналізуватися постійно і періодично - через певні проміжки часу (щомісячно, щоквартально, щорічно, за п'ятиріччя, десятиріччя).

Інформаційне забезпечення аналізу - визначення інформаційної бази аналізу та перевірка правильності даних. Джерелами інформації є відомості: Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України та їх органів на місцях, розробки науково-дослідних інститутів, дані звітності, бухгалтерського обліку підприємств та організацій. Головним джерелом аналізу с бухгалтерський баланс і звіти, що додаються до нього. В балансі найточніше відображаються склад майна підприємства та його фінансовий стан. Бухгалтерська звітність дає достовірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства (організації).

Через недостатність інформації в офіційних джерелах часто виникає потреба у проведенні вибіркових монографічних і соціологічних обстежень працівників, експертів, спеціалістів і керівників господарських структур тощо.

Для обробки зібраних Інформаційних матеріалів доцільно використовувати сучасні комп'ютерні програми, насамперед "Mikrosoft Excel", "Mikrosoft Word", "Статистика", "Mathcad" та in.

Головний етап призначений для реалізації розроблених плану, програми, методик, способів аналізу шляхом статистичної обробки, зведення, групування та вивчення даних про хід І результати господарювання.

Він включає такі аналітичні і прогнозні заходи:

- збирання та перевірка правильності інформації. Збирання інформації передбачає копіювання даних із наявних форм статистичної і бухгалтерської звітності, первинних документів, а також проведення вибіркових обстежень для накопичення вибіркових матеріалів;

- статистична обробка та узагальнення даних, що полягає насамперед у перевірці відібраних даних. Вона може здійснюватися як механічним (арифметичне підсумовування, порівняння даних), так і логічним шляхом. За винятком цього інформація групується, систематизується, узагальнюється за допомогою відповідних статистичних методів і прийомів дослідження, визначаються відносні, середні величини;

- порівняльний аналіз основних показників. Основне його завдання - привести показники у сумарний вигляд і шляхом зіставлення виявити подібність. різницю і у цілому зв'язок поміж показниками;

- аналіз і оцінка фінансово-економічного стану та ефективності діяльності об'єкта аналізу. Даний аналіз виступає основою, на якій будується розробка фінансової політики і формулювання конкретних пропозицій. Він дає змогу визначити сучасний стан розвитку підприємства чи організації, а також економічну ефективність їх діяльності, тобто дати комплексну оцінку ліквідності, платоспроможності, рентабельності і місця на ринку цінних паперів, що с необхідною умовою для вироблення і прийняття зважених оперативних управлінських рішень;

- факторний аналіз сприяє виявленню чинників, що вливають на стан та розвиток господарської діяльності, а також на виконання планових завдань, насамперед на відхилення фактичних показників від планових. Найбільш придатними методами факторного аналізу є порівняння, елімінування, індексний, кореляційно регресійний у поєднанні з групуванням І графічним. У ролі основних факторів можуть виступати обсяг, витрати, організація і технологія виробництва, величина та ефективність використання ресурсів, мотивація праці тощо;

- визначення резервів підвищення ефективності господарювання, що здійснюється шляхом порівняння фактичних і планових показників господарської діяльності, а також за допомогою вказаних вище методів аналізу.

Встановлення невикористаних можливостей лаг змогу розробити заходи відносно їх реалізації з мстою підвищення прибутковості і рентабельності виробництва;

- прогнозування діяльності об'єкта аналізу. Допомагає передбачити зміни в подальшому рівні господарювання за умови збереження існуючих тенденцій економічного розвитку. Завдяки цьому дозволяється виробити певні управлінські рішення відносно підвищення ефективності виробництва.

На заключному етапі, необхідно підготувати висновки і розробити пропозиції відносно поліпшення фінансово-економічної діяльності об'єкта аналізу, наприклад. підприємства чи організації. За необхідності слід дати рекомендації відносно уточнення його фінансової та виробничої політики. Для розробки цих питань рекомендується використовувати закони України та підзаконні акти.

Також на завершальному етапі передбачається здійснення заходів відносно використання результатів проведеного аналітичного дослідження. Серед цих заходів слід назвати такі:

- використання резервів та визначення шляхів підвищення ефективності господарювання об'єкта аналізу, які полягають у розробці пропозицій відносно використання виявлених резервів. Це сприяє визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку, технічному, технологічному переоснащенню підприємства чи організації тощо:

- апробація результатів аналітичного дослідження на практиці. Отримані результати аналізу потребують апробації, тобто практичної перевірки для підтвердження їх правильності, повноти, об'єктивності чи, навпаки, для виявлення недоліків у проведенні дослідження;

- коригування (за необхідності) методики та організації аналізу. Відбувається шляхом внесення змін у методику та організацію дослідження у разі зміни економічної чи політичної ситуації у сфері виробництва, реалізації продукції, фінансів, кон'юнктури фінансового та товарного ринків, а також у випадку перегляду, уточнення, удосконалення методики аналізу тощо;

- характеристика документів з оформлення результатів аналізу. Результати дослідження мають бути оформлені відповідними документами - науковим звітом, доповіддю-аналізом, доповідною запискою тощо.

- оформлення га передача результатів дослідження здійснюється "замовнику" аналізу. При цьому формулюються кінцеві висновки, пропозиції, рекомендації із визначенням шляхів їх реалізації. Розробка і подання користувачам аналізу пропозицій відносно використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання сприятимуть визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку підприємства, організації, удосконаленню технології та організації виробництва, підвищенню рівня його конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках товарів та послуг;

- використання результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень та контроль за їх виконанням означає практичну реалізацію виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання (висновків, пропозицій, рекомендацій) та у здійсненні контрольних функцій за цим процесом;

- поширення передового досвіду з покращання господарювання. Полягає у вивченні і запровадженні кращих результатів з використання сировини, матеріалів, кадрів, організації виробництва, поставок і збуту продукції, мотивації праці серед працівників, виробничих підрозділів, підприємств тощо. Власне кажучи, це і має бути основною метою і цінністю аналізу.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, дозволяється зробити висновок про те, що заключний етап має надзвичайно велике значення, оскільки впливає на ефективність управління.

3.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві

У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежать від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут немає стандартних рішень і методик. При створенні аналітичної служби дозволяється орієнтуватися на досвід зарубіжних і вітчизняних підприємств (компаній).

Аналітична служба - це один із центральних підрозділів, котрий відповідає за підготовку та обґрунтування основних стратегічних рішень та відслідковує загальну картину бізнесу господарського суб'єкта (підприємства, фірми, організації).

Основною метою аналітичної служби с розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої і поточної діяльності.

На аналітичний підрозділ підприємства покладаються такі завдання:

- сприяння керівництву підприємства в об'єктивній оцінці економічної ситуації;

- аналіз загальної картини функціонування підприємства;

- техніко-економічні дослідження з метою виявлення невикористаних резервів і підготовка можливих варіантів дій відносно підвищення ефективності господарювання;

- розробка та обґрунтування оперативних і стратегічних рішень відносно покращання фінансового стану і результативності господарської діяльності;

- організація системи управління та основних бізнес-процесів підприємства.

Об'єктом постійного аналізу є укрупнена концепція бізнесу, виробнича, інвестиційна, збутова та соціальна програми підприємства.

Економічна служба виконує численні та різноманітні І досить складні й відповідальні функції. Вони не обмежуються одним аналізом, а завжди більше набувають управлінських рис. Так. до функцій аналітиків сучасних великих компаній входять вивчення і забезпечення таких напрямів і складових діяльності:

- організаційно-правова структура компанії;

- організація стратегічного та оперативного планування;

- формування системи управління та контролю;

- техніко-економічні дослідження;

- контрольно-методична;

- інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів компанії.

Організаційно-правова структура компанії маг відповідати стратегічним цілям бізнесу, спрямовуватися па досягнення маркетингових цілей, бути простою, ефективною та спиратися на чітку концептуальну ідею (модель). Створення такої системи і покладається на аналітиків.

Організація стратегічного та оперативного планування. До завдань стратегічного планування належить вибір виду економічної діяльності та загального напряму розвитку компанії. Конкретніше аналітикам слід дати відповіді на запитання:

- котрий загальний вигляд матиме діяльність;

- яка номенклатура товарів буде панувати;

- якому ємність матимуть потенційні ринки збуту;

- що буде новим "ринковим хітом" через рік, два, п'ять?

Формування системи управління та контролю за функціонуванням

фірми полягає у розробці та реалізації оптимальної моделі стратегічного управління компанії як єдиної системи та її адаптації до умов зовнішнього середовища шляхом корегування операцій підрозділів фірми без зайвого втручання в їх оперативні повноваження. При цьому аналітики вирішують такі складові проблеми:

- стратегічне планування;

- організаційні системи управління;

- техніко-економічні дослідження.

Аналітична служба не відрізняється від інших підрозділів. У великих корпораціях її діяльність - це майже технологічна функція. Продукцією експертно-аналітичної служби є плани, концепції, оперативні зведення, аналітичні записки, бізнес-плани, проекти наказів, інструкцій і договорів тощо. Проте в компетенцію служби входить не тільки перелічені розробки, а й техніко-економічний аналіз з оцінкою стану функціонування компанії, її стратегічні програми. Даний аналіз потребує наявності математичних, інженерних, технологічних, юридичних та інших знань.

Контрольно-методична функція полягає у розробці і застосуванні простих ефективних методик вивчення і контролю фінансових, маркетингових, технологічних та інших функціональних служб і підрозділів.

Налагодження системи ефективного оперативного інформування керівників про внутрішній і зовнішній стан компанії - найперше завдання керівника аналітичної служби. В обов'язки аналітиків входить вся інформаційно-аналітична робота фірми, яка полягає в аналізі загальних обставин навколо неї, а також у збиранні, обробці та реферуванні інформації і її передачі нагору.

Успішне здійснення аналітичних функцій вимагає широкого спектра знань не тільки з економіки, планування, а й з бухгалтерського обліку, технології виробництва, маркетингу, менеджменту, стратегічного прогнозування тощо.

Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та функції працівників можуть бути різними залежно від розміру, обсягів і специфіки діяльності підприємства та поставлених аналітичних завдань.

Так, аналітичний підрозділ дозволяється створити на кожному підприємстві, яке додержується стандартів корпоративного управління. За результатами досліджень учених-економістів, невеликому підприємству достатньо мати одного експерта-аналітика, котрий може бути референтом чи експертом, радником і виконувати аналітичні функції. Дуже часто на малих підприємствах на головного бухгалтера, за винятком його основної облікової роботи, покладені обов'язки з проведення економічного аналізу.

Па середньому за розміром підприємстві прийнятна організація невеликого експертно-аналітичного підрозділу із 3-6 осіб, за кожним з яких закріпляється конкретна аналітична функція, завдання тощо. До складу такого підрозділу можуть входити юрист, маркетолог, фінансист, програміст, перекладач (коли підприємство виходить на зовнішній ринок). У такому разі немає

потреби створювати спеціалізовані підрозділи з маркетингу, кадрів, особливий юридичний відділ. Єдиний аналітичний підрозділ на середньому підприємстві здатний взяти на себе всі чи частину цих функцій.

На великих підприємствах аналітичні функції здебільшого здійснюються на базі кількох підрозділів (фінансів, маркетингу, інформаційних технологій).

Проте їх координує центральний аналітичний (Інформаційно-аналітичний) чи стратегічний підрозділ підприємства. Експертно-аналітична служба функціонує поряд з іншими господарськими та адміністративними службами, проте займає особливе місце.

Залежно від масштабів і ступеня диверсифікації підприємства дані функції можуть подрібнюватися і виконуватися значно більшим числом відділів, підвідділів, секцій, лабораторій чи, навпаки, інтегруватися аж до призначення одного-двох співробітників, відповідальних за виконання всіх вищевказаних аналітичних функцій, що характерно, як згадувалося, для невеликих за розміром підприємств.

На великих підприємствах аналітична служба підпорядкована заступнику директора з комерційних і фінансових питань, а на малих - самому директору.

Організовує та управляє всією роботою аналітиків плановий (економічний) відділ га особисто його керівник (головний економіст). Він надає методичну допомогу працівникам аналітичної служби (мета, об'єкт, методи і прийоми аналізу, побудова таблиць, система показників, джерела інформації тощо), а також узагальнює й систематизує результати аналізу, формулює кінцеві висновки і пропозиції.

За винятком того, керівник аналітичного підрозділу відповідає за організацію і здійснення економічного аналізу, за практичне використання його результаті" і прийняття відповідних оперативних і стратегічних рішень.

Приблизний перелік виконавців і зміст аналітичних функцій представлено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Виконання функцій з економічного аналізу структурними підрозділами підприємства

Виконавці

Зміст аналітичних функцій

Проектно-конструкторський

відділ

Аналіз освоения випуску нових конструкцій рецептури матеріалів. Пошук резервів покращання якості, зниження собівартості виробів

Виробничий відділ

Аналіз, контроль напруженості, виконання планів виробництва. освоения нових видів продукції за цехами, ділянками. бригадами, робочими місцями

Диспетчерський відділ

Оперативний аналіз, регулювання холу виробництва на підприємстві: збоїв режимів роботи, рівномірності завантаження потужності підприємства, виконання завдань цехами і виробничими ділянками

Технологічний відділ

Аналіз технології виробництва нових виробів і пошук шляхів її удосконалення Аналіз дотримання технологічного режиму , якості обробки виробів і затрат на неї.

Відділ головного механіка і головного енергетика

Аналіз технічного пану, затрат на ремонти, модернізацію технічного, енергетичного та теплового обладнання. Аналіз. контроль наявності, стану, руху, використання техніки та обладнання, паливно-мастильних матеріалів, газу, електроенергії. запасних частин .

Відділ матеріально-технічного забезпечення

Аналіз постачальників і поставок ресурсів: сировини, матеріалів. комплектуючих виробів, інструментів, обладнання.

Транспортний відділ

Аналіз перевезення вантажів всередині підприємства та за його межами (обсяги, витрати, дальність, строки перевезення)

Відділ технічного контролю

Аналіз і суцільний контроль якості виробленої продукції, поопераційної обробки її на робочих місцях, сировини, матеріалів, браку , встановлення причин його виникнення

Відділ маркетингу і збуту

Аналіз ринків збуту, укладання та виконання договорів на поставку продукції

Відділ капітального будівництва

Аналіз, контроль планів, кошторису втрат на виконання будівельних робіт, дотримання строків і якості будівництва

Плановий відділ (економічний відділ)

Планування, аналіз виконання комплексних довгострокових і поточних планів, включаючи виробництво, кадри, фінанси, технічний розвиток, капітальне будівництво.

Фінансовий відділ

Аналіз, контроль фінансових операцій, виконання планів за доходами і витратами, надходжень, використання грошових коштів, кредитів, виплат податків у бюджет

Відділ праці і заробітної плата

Аналіз виконання виробничих норм, оплати праці, організації трудового процесу , дотримання законів про працю

Відділ бухгалтерського обліку і звітності (бухгалтерія)

Аналіз надходження і використання матеріальних і фінансових ресурсів, робочої сили. Складання та аналіз звітів про діяльність підприємства.

Відділ інформаційних технологій

Забезпечення необхідних для економічного аналізу даних, здійснення їх перевірки, зведення, обробки, аналіз за допомогою сучасних інформаційних комп'ютерних систем

Відділ кадрів

Аналіз наявності складу, структури, руху, підвищення кваліфікації працівника. Аналіз і контроль підтриманням режиму робочого дня і трудової дисципліни, техніки безпеки

Санітарно побутовий відділ (побутового обслуговування)

Аналіз медичної й медико-профілактичного обслуговування персоналу, харчування на підприємстві, житлово-комунальних умов працівників, дотримання трудовою законодавства*

Юридичний відділ

Аналіз виконання договірних зобов'язань, штрафних санкцій. пре юний, рекламацій, дотримання умов трудового законодавства

* За відсутності такого відділу цю роботу виконує відділ кадрів.

На підприємствах сучасного типу аналітична діяльність розглядається як систематична управлінська функція, що забезпечується спеціальним професійним підрозділом н управлінському центрі - експертно-аналітичною службою чи відділом аналітичного стратегічного планування з комплексними функціями.

Вважається, що саме така модель найбільше відповідає вітчизняній практиці і особливостям системи управління, що склалася. Через те багато підприємств (фірм), організацій йдуть цим шляхом.

Вони створюють відділи (управління, департаменти) корпоративного розвитку, тобто аналітичні підрозділи при керівництві. За своїми функціями дані відділи дуже подібні до моделі планово-аналітичних підрозділів (60).

3.4. Планування аналітичної роботи

Планування с однією з найважливіших умов ефективного аналітичного дослідження. Планування аналітичної роботи - це розробка та корегування плану, що включають передбачення, обґрунтування, конкретизацію та описання діяльності аналітичної служби на найближчу та віддалену перспективу.

План аналітичної роботи враховує працю людей і рух ресурсів (матеріальних, фінансових), має силу наказу для вказаних у ньому осіб і структурних одиниць. У плані максимально чітко і детально вказуються:

- мета аналітичної служби, її структурних підрозділів та окремих працівників відносно аналітичного дослідження на плановий період;

- знаючи досягнення мети;

- метоли і строки узгодження засобів і мені:

- етапи і строки проведення аналітичної роботи;

- виконавці плат за сімками і видами робіт;

- методи, етапи і засоби контролю виконання плат.

Таким чином, планування аналітичної роботи - не спосіб досягнення мети на основі збалансування і послідовності виконання всіх аналітичних операцій. За винятком того, у планах необхідно передбачати наявність та раціональне використання таких різноманітних ресурсів:

- трудові (люди, час);

- науково-методичні (наукові методики, рекомендації з проведення аналізу);

- інформаційні (статистичні, оперативні бухгалтерські, планові дані, матеріали вибіркових обстежень тощо);

- фінансові (кошти на оплату праці аналітиків, проведення досліджень, виробничих експериментів, монографічних, соціологічних обстежень, вибіркових спостережень тощо):

- матеріально-технічні (канцелярське приладдя, технічні засоби обробки інформації та ін.).

Технологія планування включає:

- визначення та обґрунтування основної мети аналітичного дослідження:

- встановлення конкретних показників і завдань, необхідних для виконання поставленої мети:

- деталізація завдань за видами та обсягами робіт, конкретними виконавцями і строками виконання:

- детальні розрахунки витрат та одержуваних результатів аналізу на весь період планування.

Здебільшого після обов'язкового визначення керівництвом підприємства та аналітичної служби загального завдання плану починається його структурна конкретизація за всіма підрозділами, залученими до його виконання. Конкретизуються види робіт, строки виконання, потреба в ресурсах

та ін. Таким чином, план с і аг з'єднувальною та спрямовуючою ланкою всієї аналітичної роботи підприємства.

Чим ретельніше розроблені не і розділи плану, тим легше його виконати менше потрібно ресурсів краща якість аналізу. Багато втрат часу і ресурсів виникає через невідпрацьованість, незбалансованість плану, а також недисциплінованість йот виконавців.

Поточне та оперативне планування, організація роботи аналітичної служби г обов'язком керівника псиного структурного підрозділу підприємства, котрий визначає засоби і метоли досягнення мети на перспективу.

План економічного аналізу підприємства має складатися оперативно, щомісяця, поквартально, щорічно і включати такі складові: об'єкт аналізу; відповідальні виконавці; джерела інформації; періодичність проведення; ступінь деталізації; підсумки аналізу.

Після складання плану проведення економічного аналізу розробляється система відповідних показників, доводиться методика їх розрахунку, створюються макети аналітичних таблиць і графіків, визначаються джерела даних.

Залежно від ступеня охоплення об'єктів план аналітичної роботи буває комплексним чи тематичним. Вони найчастіше складаються на підприємствах.

Комплексний план аналітичної роботи забезпечує різнобічне взаємопов'язане вивчення господарських явищ і процесів. Як правило, виконання цього виду плану розраховано не менше ніж на рік.

Він складається керівником аналітичної служби підприємства у вигляді розгорнутого календарного плану із зазначенням мети, завдань аналізу, питань, часу їх виконання, об'єкта, суб'єкта, схеми аналітичного документа, встановленого строку виконання, інформаційних джерел, вихідних документів за результатами аналізу тощо.

Тематичний план - це план аналізу, що складається тільки за тими питаннями, які потребують детальнішого, глибшого дослідження. У плані вказуються об'єкти, суб'єкти, етапи, строки проведення аналізу, його виконання тощо.

3.5. Підготовка вихідних даних та оформлення результатів аналізу

Узагальнення та оформлення результатів аналізу - кінцевий стан аналітичної роботи. На ньому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, за винятком того, визначається "ціна" досягнення цих результатів. Що більше таких факторів, то складніше підготувати якісь практичні висновки. У цьому разі необхідно зосередити увагу на групуванні факторів за певними ознаками і вибрати головні.

Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть оформлятися як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм. так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи. Працівниками зовнішніх установ наслідки аналізу оформляються. як правило, у вигляді висновків.

Зміст аналітичних довідок і висновків має бути конкретним, слід зосереджувати увагу на відображенні недоліків чи вагомих позитивних моментів. виявленні резервів і способів їх реалізації.

Пояснювальна записка має включати перелік заходів відносно реалізації виявлених резервів, визначати терміни та конкретних виконавців, обумовлювати види та кількість ресурсів, які потрібні для усунення недоліків, містити висновки з результатів господарської діяльності і пропозиції відносно її поліпшення з урахуванням загального рівня розвитку підприємства, умов господарювання, імовірних змін у діяльності суб'єкта господарювання тощо. Треба завжди пам'ятати, що за умов ринкової економіки ефективність господарювання в кінцевому підсумку визначається оптимізацією витрат на виготовлення одиниці продукції.

За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника підприємства. Він с обов'язковим для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.

У пояснювальній записці вказуються:

- загальні поняття ( економічний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, результати виконання плану по напрямках діяльності);

- висновки відносно результатів господарської діяльності; - пропозиції відносно покращення господарської діяльності (всесторонньо обґрунтовані, спрямовані на освоєння внутрігосподарських резервів);

- аналітична частина - обґрунтована, конкретна, мати аналітичні розрахунки, таблиці і т. д.

У довідках зміст повинен бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків чи досягнень, виявлених резервів, способів їх освоєння.

Безтекстова форма-таблиці повинні бути наглядними І простими для використання. При цій формі зменшується розрив поміж виконанням аналізу і використанням його результатів.

Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для аналітичного дослідження. Точність даних - найважливіша вимога аналізу, яка забезпечується шляхом недопущення, попередження, а за необхідності, усунення, виправлення допущених помилок. Є два способи контролю за правильністю інформаційних матеріалів: перевірка на повноту І вірогідність. При цьому повнота даних перевіряється візуальним шляхом, а вірогідність - за допомогою логічного та арифметичного контролю.

Логічний коні роль полягає у зіставленні даних і виясненні їх логічної сумісності. У разі виявлення логічної несумісності показників необхідно шляхом подальших порівнянь з іншими показниками встановити, котрий із них правильний. Інколи логічний контроль здійснюється шляхом зіставлення фактичних даних з показниками плану, з даними за попередні періоди (рік, квартал, місяць тощо), з даними за суміжними об'єктами, з подібними показниками.

Арифметичний (лічильний) контроль полягає у перевірці різних арифметичних розрахунків, підсумків, визначенні процентів, середніх величин шляхом прямих чи непрямих перерахунків.

Велике значення маг також порівнянність показників за просторовою (територіальною), часовою, методичною ознаками, вихідними умовами виробництва тощо. За винятком того, за можливості, слід спрощувати показники, не допускаючи їх надмірної деталізації, наприклад, обсяги виробництва підприємств району, області округляються до тисяч, мільйонів гривень, зберігаючи при цьому 1-2 десяткових знаки.

На етапі підготовки вихідних даних та оформлення результатів економічного аналізу важливо дотримуватися таких принципів його організації, як регламентація та уніфікація. При цьому під регламентацією слід розуміти розробку для кожного виконавця обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу. Уніфікація, чи стандартизація організації економічного аналізу, полягає у створенні типових методик і інструкцій, вихідних форм І таблиць, стандартних програм, застосуванні єдиних критеріїв оцінки.

Це значно спростить та полегшить підготовку матеріалів, зокрема забезпечить порівнянність, зведення результатів аналізу на вищому рівні управління, зменшить витрати часу і забезпечить вищу точність результатів аналізу.

Отримані у процесі аналітичного дослідження результати підлягають систематизації, узагальненню і реалізації на практиці. Так, заповнені таблиці, графіки, діаграми та інші матеріали слід розташувати в логічному порядку за напрямами і складовими аналізу, наприклад так:

- умови та загальні показники розвитку підприємств;

- забезпеченість і використання ресурсів (основних та обігових засобів, робочої сили):

- виробництво і реалізація продукції, робіт, послуг;

- витрати виробництва і реалізації;

- фінансові результати діяльності;

- фінансовий стан підприємства;

- загальна оцінка діяльності підприємства за основними показниками.

Результати економічного аналізу повинні задовольняти потреби користувачів і відповідати певним вимогам, які випливають із принципів організації і планування економічної роботи, аналізу, документообігу, менеджменту підприємства тощо (табл. 3.2) (601.

Існують дві головні форми подачі заключних аналітичних матеріалів - описова І безтекстова.

Описова форма має текстову основу і оформляється у вигляді відповідних документів:

- аналітична записка;

- довідка;

- висновок.

Таблиця 3.2

Головні вимоги до результатів економічного аналізу підприємства

Вимога

Сутність

Відповідність програмі аналізу

Повне висвітлення питань, використання наукових методів і методик передбачених програмою, планом дослідження

Ефективність

Переважання економічних вигід від результатів аналізу над понесеними на нього витратами

Конкретність, точність

Використання конкретних даних, встановлених норм і нормативів, проведення точних розрахунків

Об'єктивність

Відображення реального стану господарювання

Конструктивність

Сформульовані висновки, пропозиції повинні мати конструктивний характер, містити конкретні заходи відносно підвищення рівня та ефективності господарювання

Доступність, зрозумілість

Простота, логічність викладення матеріалу

Стислість

Результати аналізу мають бути коротко викладені, без надмірної деталізації

Своєчасність подання

Оформлення аналітичних результатів у стислі строки згідно до плану проведення аналітичного дослідження

Завершеність

Вищий ступінь готовності для використання у практичній діяльності підприємства, на якому проводилося дослідження

Реальність

Рекомендації, пропозиції мають бути придатними для реалізації в умовах конкретного підприємства з його ресурсами і можливостями

Належне оформлення

Отримані результати аналізу мають бути оформлені згідно до плану і програми аналізу в описовій чи без текстовій Формі

Відповідальність виконавців

Керівник і працівники аналітичного підрозділу, які провели аналіз, повинні відповідати за достовірність, точність, правильність зроблених ними висновків, пропозицій, рекомендацій

Аналітична записка має відповідати плану і програмі аналізу і мати таку структуру змісту:

- загальні питання (рівень економічного розвитку підприємства та умови діяльності):

- характеристика виконання плану чи норм, нормативів, договірних зобов'язань:

- результати аналізу, у через те числі факторного, - причини невиконання плану, оцінка результатів господарської діяльності:

- висновки і пропозиції, в яких зазначаються невикористані резерви підвищення ефективності роботи підприємства, заходи відносно використання і контролю за їх виконанням (виконавці, етапи і строки впровадження, рівень контролю), економічний ефект, котрий буде отриманий завдяки реалізації запропонованих заходів.

Довідка і висновки стисліша і конкретніша, ніж аналітична записка. Здебільшого дані форми документів оформляються за результатами економічного аналізу найпроблемніших ділянок господарської діяльності. В них містяться тільки аналітична і заключна - конструктивна (висновки, пропозиції, резерви і заходи відносно їх реалізації та контролю) частини.

Безтекстова форма не містить текстових матеріалів і подається у вигляді макетів таблиць, рисунків (графіків), схем, художніх зображень, які мають як аналітичне, так і наочне значення. Перевагами безтекстової форми с оперативність, швидкість подання результатів аналізу, що сприяє підвищенню їх дієвості.

← Предыдущая страница | Следующая страница →