Поделиться Поделиться

Укладання контракту міжнародної купівлі-продажу

Етапи укладання контракту

Етап укладання контракту включає переддоговірний період, комерційні переговори, парафування тексту контракту, підписання контракту.

Протягом переддоговірного періоду ведуться попередні переговори про майбутню угоду й узгоджуються, уточнюються її головні умови, щоби умови договору носили конкретний і точний характер, котрий не допускає різночитання.

Переговори ведуться шляхом переписування, особистих зустрічей, розмов телефонуванням чи в сполученні їхніх різних комбінацій.

У переддоговірний період складається проект контракту. У ньому враховується фактична домовленість, досягнута сторонами в ході переговорів.

При укладанні контракту сторонам, щоби уникнути помилок та збитків, слід враховувати низку важливих моментів [23, с. 483]:

1. Обсяг договору. Договір може бути коротким чи докладним.

Короткий договір містить мінімум умов: предмет контракту, котрий включає найменування та кількість товару; ціну з указанням базисних умов постачання; умови платежу). При його укладенні необхідно уявляти, чим будуть заповнюватися прогалини контракту.

Докладний договір передбачає значну кількість додаткових умов. Недоліки цих договорів такі:

• контракт, як правило, складається за допомогою типових договорів, які недостатньо враховують вид товару. У цьому випадку однакові умови передбачаються як відносно усіх видів масових продовольчих та промислових товарів, так і відносно машин та устаткування. Типові договори складаються незалежно від того з партнером якої країни вони укладаються, а також без врахування застосовуваного права;

• порівняно рідко використовуються посилання на стандартні умови купівлі-продажу, які застосовуються в міжнародній торгівлі;

• у договорі намагаються передбачити умови на всі випадки, що можуть виникнути під час його виконання. Це ускладнює переговорний процес при укладанні договору та обтяжує контракт великою кількістю загальних положень.

2. Договір повинен бути укладений із дотриманням інтересів обох партнерів і складатися згідно з чинним законодавством. Через те цю операцію слід доручити юристом.

3. У договорі не повинно бути будь-яких суперечностей чи недомовок. Суперечності поміж окремими умовами контракту, нечітко сформульовані умови викликають заперечення відносно їх тлумачення і це може дорого коштувати одній із сторін. Через те в договорі треба звести до мінімуму фрази, які дозволяється тлумачити неоднозначно.

4. Коли договір складено контрагентом, необхідно чітко визначити сутність тих чи інших фраз, їх смислове навантаження.

5. Найменування та інша інформація про контрагентів. Коли у договорі нема юридичної адреси сторін, чи є фіктивна юридична адреса зарубіжного партнера, чи тільки поштова адреса для направлення кореспонденції до запитання, то у цьому випадку немає можливості знайти партнера для вручення йому позовних матеріалів та повістки відносно виклику його в арбітраж. Через те необхідно перевіряти правовий статус партнера (що юридично він собою являє, де зареєстрований, котрий обсяг його правоздатності), його фінансове положення, комерційну репутацію, повноваження його представника відносно укладення договору. Коли це не перевірити, то в ряді випадків експортер може не одержати оплату за відповідний товар, чи не зможе добитися повернення коштів, які були сплачені за імпортні товари, що не були поставлені, чи поставлені не в повному обсязі чи з суттєвими недоліками.

Необхідно також перевіряти, щоби найменування зарубіжного партнера у преамбулі відповідало наведеному у розділі „Місцезнаходження сторін". Це пов'язано з тим, що фірма, яка указана в преамбулі, може бути не зареєстрована в торговому реєстрі і згідно не визнається юридичною особою країни, яка названа місцем її знаходження. А фірма, юридична адреса якої указана в контракті, може заперечувати, що вона уклала контракт.

6. У договорах, що передбачають поставку товару в декілька етапів, часто не вказують кількість товару та час поставки на кожному етапі.

7. Іноді допускаються неточності відносно застосування базисних умов поставки товару. Це може призвести до труднощів при вирішенні суперечок, наприклад, відносно питання про момент, у котрий товар вважається поставленим, про момент переходу ризику з продавця на покупця.

8. При складанні договору слід враховувати, що відносини поміж контрагентами визначаються не тільки умовами договору, а й нормами права, яке застосовується. Невідповідність умов контракту імперативним наказуванням закону призводить до визнання договору в цілому (чи відповідної його умови) недійсними. Коли у контракті нема умови з якого-небудь питання, то прогалина контракту заповнюється за допомогою норм застосованого права. У цьому випадку контрагент не завжди зможе виконати умову контракту.

9. У контракті доцільно передбачити можливість та порядок внесення доповнень та змін до контракту.

У період комерційних переговорів вивчаються аргументи сторін і знаходяться компромісні рішення. При узгодженні умов контракту одна сторона відсилає другій проект контракту. Після вивчення і знаходження компромісних рішень складається остаточний текст контракту. На цій стадії складаються предконтрактні документи: протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, протокол про залік взаємних вимог, угода про зміну договору, супровідний лист до проекту договору, договір (контракт) купівлі-продажу.

Підготовлений остаточний текст контракту візується кожною стороною підписами уповноважених представників сторін (попереднє підписання чи парафування тексту контракту), а потім підписується, що є останньою стадією укладення контракту.

Таким чином, контракт вважається укладеним, коли він підписаний сторонами, юридичні адреси яких у ньому зазначені, чи коли він підписаний особами, що мають право підпису таких документів.

Коли сторонами контракту виступають два контрагенти, то він підписується обома сторонами в двох екземплярах, а коли три і більш контрагентів - то складається в декількох екземплярах і підписується кожною стороною. Коли сторони знаходяться в різних географічних пунктах і не можуть одночасно підписати контракт, то спочатку всі примірники контракту підписує одна сторона, пересилає їх іншій стороні, яка потім повертає першій стороні необхідну кількість екземплярів із двома підписами.

Форма, момент та мова укладання контракту

Контракт купівлі-продажу може бути укладений у письмовій, усній, (телефонуванням, на аукціонах, на біржах), частково в письмовій і частково в усній формі.

У більшості випадків національні законодавства вимагають тільки письмову форму договору. При цьому в письмовій формі надається оферта й акцепт.

Права й обов'язки контрагентів виникають з моменту укладення контракту. Момент укладення контракту визначається по-різному в різних країнах. Коли контракт підписується присутніми сторонами, то він вважається укладеним з моменту його підписання, коли в цьому документі не зазначений інший термін вступу його в дію. Коли контракт укладається поміж відсутніми сторонами, то моментом укладення вважається:

• момент відсилання письмового акцепту (у Великій Британії, США, Японії, Швейцарії);

• момент одержання експортером акцепту (у Франції, Німеччині, Італії, Австрії).

Усна домовленість повинна обов'язково надалі підтверджуватися письмовим контрактом.

Контракт укладається на двох мовах, коли задіяні два контрагенти, а коли їх більше, то на всіх необхідних мовах.

Текст контракту друкується спочатку на одній мові, потім на іншій. Чи кожна сторінка тексту розділяється вертикально на дві частини: на одній текст друкується мовою одного партнера, на іншій - мовою іншого партнера.

← Предыдущая страница | Следующая страница →