Поделиться Поделиться

Головні методологічні визначення та поняття, що використовуються при аналізі ринку праці

Вибіркові обстеження населення домогосподарств з питань економічної активності за даними держкомстату України проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995-1998рр. проводилися раз на рік. 1999-2003рр. - щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками статистиками шляхом безпосереднього опитування на добровільних засадах мешканців України віком 15-70 років включно, які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обгрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. Опитування 3 місяці поспіль - перерва у 9 місяців - 3 місяці поспіль опитування. Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 18,5 тисяч.

Обстеженню підлягають усі члени домогосподарства у віці 15-70 років включно, які постійно проживають у цьому домашньому господарстві незалежно від наявності прописки та її характеру. Обстеженню не підлягають: а) домогосподарства, у яких: всі особи знаходяться поза віковими межами молодше 15 та старше 70 років; - проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет; б) особи, які відносять до нижче зазначених категорій: студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; особи, які перебувають на військовій строковій службі, а також курсанти, які проживають у казармах; особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців.

Головні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. Опитування населення здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 31 число включно. Звітним періодом є обстежуваний тиждень з понеділка по неділю, що включає 15 число місяця.

Економічно активне населення - складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю чи шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як "зайняті" чи "безробітні", визначені за методологією МОП.

Рівень економічної активності визначається як відношення у відсотках чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього обстеженого населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Зайняті економічною діяльністю - особи віком 15-70 років, які:

- працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину:

- за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально самостійно, у окремих громадян чи на власному сімейному підприємстві;

- працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, чи в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок даної діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство бізнес, проте не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Рівень зайнятості визначається як відношення у відсотках чисельності зайнятого населення віком 15-70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробітні, визначені за методологією МОП - особи віком 15-70 років зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості, які одночасно відповідають трьом основним умовам:

A) "не мали роботи прибуткового заняття";

Б) "активно шукали роботу чи намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню", тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

B) були "готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів", тобто почати працювати за плату за наймом чи на власному підприємстві.

До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості населення.

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП - відношення у відсотках чисельності безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення робочої сили означеного віку чи відповідної соціально-демографічної ознаки.

Зареєстровані безробітні - згідно до Закону України "Про зайнятість населення", працездатні громадяни працездатного віку, які не мали заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, і були зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

З 2006 року, у зв'язку із введенням Закону України "Про внесення змін до деяких законів України відносно реалізації інвалідами права на трудову зайнятість", у статті 2 частину першу Закону України "Про зайнятість населення" доповнено реченням такого змісту: "Безробітними визнаються також інваліди, які не досягай пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу".

Рівень зареєстрованого безробіття з 2005 року визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Це обумовлено удосконаленням методології розрахунку показника, яка враховує діючу демографічну структуру населення та методику розрахунку рівня безробіття за методологією МОП. До цього року ознака розраховувався як відношення у відсотках чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до працездатного населення працездатного віку на відповідну дату.

З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний ознака рівня безробіття рахується по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. Слід відмітити, що через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих безробітних в окремі періоди перевищує обсяги безробіття, визначеного за методологією МОП.

Економічно неактивне населення - особи, які не можуть бути класифіковані як "зайняті" чи "безробітні". До складу даної категорії населення включаються незайняті особи, які відносять до таких соціальних груп: учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; особи працездатного віку, які зневірилися у пошуках роботи, не знають де та як її шукати чи вважають що для них немає підходящої роботи; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, які шукають роботу, проте не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.

Рух робочої сили та вимушена неповна зайнятість за державною статистичною звітністю підприємств, установ, організацій за даними Держкомстату України. Джерелом даних, є наступні головні показники форми державного статистичного спостереження "Звіт про використання робочого часу" форма №3-ПВ термінова-піврічна, якому підприємства, установи та організації подають органам державної статистики:

Середньооблікова чисельність штатних працівників охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату за винятком працівників малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб. У цій чисельності також не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи знаходяться у відпустках по вагітності та пологах чи у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством, зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники. Зайнятий працівник враховується тільки один раз за місцем основної роботи незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Даний ознака обчислюється в середньому за період місяць, рік. За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 чи 31 число, включаючи святкові неробочі і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця.

Середньооблікова чисельність працівників за рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності найманих працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному році та діленням одержаної суми на кількість місяців тобто на 12.

Рівень прийому вибуття робочої сили - відношення чисельності прийнятих вибулих до середньооблікової чисельності штатних працівників.

Втрати робочого часу - це час, котрий можливо було використати для роботи, проте невідпрацьований з причин неявок з дозволу адміністрації включаючи неявки з ініціативи адміністрації, простоїв, прогулів та страйків.

Показники і поняття зареєстрованого ринку праці за даними державної служби зайнятості. Основними показниками зареєстрованого ринку праці є:

Чисельність незайнятого населення - чисельність громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та перебували на її обліку. До чисельності незайнятих громадян, які перебували на обліку протягом звітного періоду включаються особи, що перебували на обліку в центрах зайнятості станом на початок року та всі незайняті громадяни, що зареєструвалися протягом звітного періоду.

Чисельність зареєстрованих безробітних - згідно до положень статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Попит на робочу силу на зареєстрованому ринку праці - кількість вільних робочих місць та вакантних посад, про які повідомили підприємства, установи, організації державну службу зайнятості.

Середня тривалість зареєстрованого безробіття - ознака, котрий характеризує середній термін часу перебування на обліку в службі зайнятості одного безробітного в місяцях.

Рівень охоплення незайнятого населення активними заходами соціального захисту - являє собою питому вагу працевлаштованих осіб, та тих, що проходили профнавчання, брали участь у громадських роботах, у загальній чисельності осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості, за означений період.

Рівень працевлаштування - характеризує питому вагу працевлаштованих осіб у загальній чисельності осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості, за означений період.

Рівень охоплення професійним навчанням - характеризує питому вагу осіб, що проходили профнавчання, у загальній чисельності осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості, за означений період.

Рівень охоплення незайнятого населення громадськими роботами

- характеризує питому вагу осіб, що брали участь у громадських роботах, у загальній чисельності осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості, за означений період.

Тривалість участі у громадських роботах - характеризує середню тривалість участі у громадських роботах одного незайнятого громадянина у днях.

Громадяни, які потребують додаткових гарантій соціального захисту (ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"): один з батьків чи особа, яка їх замінює і: має на утриманні дітей віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років чи дитину - інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/чи інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності); 2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків чи особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; 3) особи, звільнені після відбуття покарання чи примусового лікування; 4) молодь, яка закінчила чи припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення чи припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу; 5) особи, яким до настання права на пенсію за віком згідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років; 6) інваліди, які не досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків чи особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Для працевлаштування зазначених категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в організаціях і установах, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 осіб до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у через те числі з гнучкими формами зайнятості.

Рівень працевлаштування осіб, що потребують особливих гарантій соціального захисту, - характеризується часткою працевлаштованих осіб, що потребують особливих гарантій соціального захисту, у загальній чисельності даної категорії осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості.

Рівень працевлаштування на заброньовані робочі місця - характеризується як питома вага осіб, працевлаштованих на заброньовані робочі місця, у загальній чисельності таких осіб, що перебували на обліку у службі зайнятості.

Рівень використання заброньованих робочих місць - характеризується як питома вага заброньованих робочих місць, на які були працевлаштовані особи, що потребують особливих гарантій соціального захисту, у загальній кількості заброньованих робочих місць.

← Предыдущая страница | Следующая страница →