Поделиться Поделиться

Ліквідація банків. Завершення процедури ліквідації

Правове регулювання відновлення платоспроможності й ліквідації банку- боржника має особливості, викликані специфікою банківської діяльності. Банківська діяльність полягає в залученні та наступному розміщенні коштів фізичних і юридичних осіб. Причому, на відміну від підприємств, частка залучених банком коштів звичайно в десятки разів більша власних коштів банку, і дані кошти залучаються від значного числа юридичних і фізичних осіб. У випадку неплатоспроможності банку грошові вимоги на великі суми до банку може пред'явити істотно більша кількість кредиторів, ніж при неплатоспроможності середнього і навіть великого підприємства. Значну частину кредиторів банку складають фізичні особи-вкладники банку, вимоги яких мають соціальну значимість. Треба також мати на увазі, що неплатоспроможність одного банку може викликати ланцюгову реакцію для інших банків і призвести до негативних змін економічного і політичного стану держави в цілому.

Законом передбачається здійснення тільки превентивних заходів для оздоровлення банку. Судові процедури розпорядження і санації, передбачені Законом про банкрутство, не застосовуються відносно банків. Згідно, суд і кредитори не беруть участь у розробці й затвердженні заходів відносно відновлення фінансового стану банку.

Законом обмежена й участь суду в ліквідації банку. Згідно до Закону про банківську діяльність, суд не наділений правом прийняти рішення про ліквідацію банку. Кредитори можуть звернутися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним і його ліквідацію, проте роль суду в розгляді такої заяви обмежується розглядом законності прийнятого НБУ рішення про ліквідацію банку і перевіркою відповідності вимогам Закону про банківську діяльність процедур ліквідації банку.

Законодавча база процедури банкрутства КБ. Зміст окремих норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" (далі – Закон):

1. Згідно з частиною 2 статті 5 Закону особливості провадження у справах про банкрутство банків регулюються законом про банки і банківську діяльність. Оскільки Закон України "Про банки і банківську діяльність" не передбачає особливостей цього провадження, судам слід керуватись виключно нормами Закону.

2. Згідно до пункту І Частини VII прикінцевих положень Закону його положення відносно призначення арбітражних керуючих і, зокрема, ліквідатора та введення ліквідаційної процедури, можуть застосовуватись за заявою сторін у справі про банкрутство чи за ініціативою суду при розгляді арбітражними судами справ про банкрутство після 1 січня 2000 року незалежно від дати порушення провадження у справі про банкрутство. Через те арбітражним судам слід згідно до статті 24 Закону за своею ініціативою призначати ліквідаторів з кола осіб, що отримали у встановленому порядку ліцензію арбітражного керуючого, у випадках, коли провадження у справі про банкрутство комерційного банку було порушено до 1 січня 2000 року і до чи після даної дати банк був визнаний банкрутом, а судом вже були призначені ліквідатори в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України "Про банкрутство". Що ж до відповідних строків і, зокрема, строку, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону, то їх слід обчислювати з дати прийняття арбітражним судом ухвали з цього питання. У зазначених випадках подальше провадження здійснюється згідно до Закону.

3. У випадках призначення ліквідаторів у справах про банкрутство банків арбітражним судам слід враховувати специфіку діяльності банківської установи, а ліквідаторами доцільно призначати фізичних осіб, які не лише отримали ліцензію арбітражного керуючого, а й мають досвід роботи в банківській системі України, як правило, не менше ніж три роки. Дані особи повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим Національним банком України для членів тимчасової адміністрації чи фахівців юридичних осіб, що можуть бути ліквідаторами банку, згідно до пункту 10.10 та 11.3- 11.4 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України від 26.05.2000 №215.

4. Призначені у порядку, передбаченому статтею 13 Закону України "Про банкрутство", члени ліквідаційної комісії продовжують свою діяльність згідно до статті 24 Закону, коли є клопотання новопризначеного ліквідатора про це, погоджене з комітетом кредиторів (частина 2 даної статті).

5. Згідно до частини 4 статті 24 Закону у ліквідаційній процедурі арбітражний суд:

– розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури;

– здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

До інших повноважень арбітражного суду у ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, такі:

– вимога до ліквідатора чи до державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості відносно проведення ліквідаційної процедури (частина 12 статті 30 Закону);

– припинення повноважень ліквідатора за клопотанням комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків (частина 13 статті 30 Закону);

– призначення нового ліквідатора за пропозицією комітету кредиторів (частина 13 статті 30 та частина 4 статті 32 Закону);

– затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (частина 1 статті 32 Закону).

6. Згідно до частини 2 статті 35 Закону мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, в через те числі і на стадії ліквідаційної процедури. Правила укладання мирових угод визначені в статтях 35-39 Закону.

7. Згідно зі статтею 32 Закону, коли за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна банку чи залишилось майнових активів менше за розмір, встановлений Національним банком (стаття 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію банку. Копія даної ухвали має надсилатись Національному банку України, котрий згідно з пунктом 9 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" веде реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж. Згідно до пункту 11.33 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово- кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, ліквідація банку вважається завершеною, а банк таким, що припинив діяльність з часу внесення запису про це до Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ.

← Предыдущая страница | Следующая страница →