Поделиться Поделиться

ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

Теорія граничної корисності і поведінка споживача

Споживач, виходячи на ринок, має мету придбати деяку кількість товарів чи послуг для того, щоби задовольнити свої потреби. При цьому він орієнтується на властивості товарів задовольняти потреби та приносити задоволення. Завдання даної теми - викласти головні положення теорії граничної корисності, дати поняття потреб, економічних благ, рівноваги споживача.

Поняття потреби, види потреб. Економічні блага

Потреби - це внутрішні збуджуючі стимули діяльності людини. Це стан незадоволення, котрий людина хоче змінити, чи задоволення, яке вона хоче продовжити.

Враховуючи різноманітність людських потреб, їх дозволяється об'єднати у групи, використовуючи ті чи інші класифікаційні ознаки. Ось лише деякі із можливих класифікацій потреб:

1. За суб'єктами потреби поділяються на:

а) кінцеві;

б) проміжні.

Кінцеві потреби - це потреби самої людини як біосоці-альної істоти (їх також називають особистими потребами). Задовольняючи їх, відтворюється сама людина. Блага, що задовольняють кінцеві потреби, називаються предметом споживання (їжа, одяг, житло тощо). У результаті споживання дані блага виходять із економічного обороту.

Проміжні потреби - це потреби, які лише опосередковано пов'язані із самою людиною. Це потреби господарських струк-

тур. Вони потрібні для створення нових благ, через те дані потреби називають виробничими, а блага, що їх задовольняють, - засобами виробництва (верстати, обладнання, матеріали). У процесі споживання дані блага не знищуються, а служать для задоволення інших проміжних чи кінцевих потреб.

2. За формою задоволення:

а) індивідуальні;

б) колективні.

Індивідуальні потреби людина може задовольнити сама без об'єднання з іншими суб'єктами (сон, їжа і т, д.).

Колективні потреби вимагають об'єднання колективних зусиль (водопровід, газопостачання).

3. За формою виникнення:

а) первинні;

б) вторинні.

Первинні потреби є за своєю природою фізіологічними і, як правило, вродженими (вода, їжа, повітря, сон та ін.).

Вторинні потреіи за своєю природою психологічні (успіх, влада, повага).

Первинні потреби закладені в людині генетично, а вторинні залежать від життєвого досвіду, через те вторинні потреби людей більш різноманітні, ніж первинні.

Одночасно задовольнити всі потреби неможливо. Через те людина кожного разу повинна вирішувати: якому потребу задовольнити тепер, а з якою дозволяється почекати. Іншими словами, людина ран жує потреби за ступенем їх важливості у кожний даний момент.

За А. Маслоу1 всі потреби поділяються на п'ять груп.

1. Фізіологічні потреби, задоволення яких необхідне для виживання.

2. Потреби в безпеці і захищеності: включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього середовища і впевненність у через те, що фізіологічні потреби будуть задоволені і в майбутньому.

3. Соціальні потреби - це поняття, що включає почуття належності до чого-небудь чи кого-небудь, відчуття, що тебе приймають інші.

4. Потреба в повазі включає потребу в самоповазі, компетентності, визнанні.

5. Потреба в самовираженні - це потреба в реалізації своїх потенційних можливостей та рості як особистості (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Ієрархія потреб за А. Маслоу

У кожний конкретний момент часу людина буде намагатися задовольнити ті потреби, які для неї є найбільш важливими. Перш ніж потреба наступного рівня стане найбільш потужним визначаючим фактором у поведінці людини, повинна бути задоволена потреба більш низького рівня.

Блага - це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задовольняють потреби людини чи які людина вимушена споживати чи використовувати.

Економічні блага - це блага, в яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх.

Залежно від своєї корисності блага поділяються на блага з додатною корисністю та блага з від'ємною корисністю (чи анти-блага).

Блага з додатною корисністю (Goods) - це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування).

Блага з від'ємною корисністю чи антиблага (Bads) - це блага, збільшення яких небажане для людини (наявність С02 у повітрі чи радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в кожної людини є особисті антиблага).

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності (неякісні блага).

Нормальні блага - - блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг).

Блага низької споживчої цінності - блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування).

Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють звичайні блага та блага (товари) Пффсна.

Звичайні блага - блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг).

Блага (товари) Пффсна - блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зниженні (підвищенні) ціни (картопля, хліб, крупа, інші порівняно дешеві продукти харчування, що мають значну частку в раціоні споживача).

Для кращої наочності класифікація економічних благ за ціною та рівнем доходу зображена на рис. 2.2і.

Рис. 2.2. Класифікація економічних благ за рівнем доходу та ціною

← Предыдущая страница | Следующая страница →