Поделиться Поделиться

Модель суспільно-економічного розвитку та роль підприємства у суспільних процесах

Модель суспільно-економічного розвитку формується з урахуванням універсальних закономірностей розвитку буття, відображених у відповідній універсальній концепції розвитку. Згідно, оскільки відбувається лише формування суспільства як цілісного об'єкта, то спостерігається розвиток його різноманітних суспільно-територіальних утворень. Специфіка протікання суспільно-економічного розвитку торкається чотирьох аспектів життєдіяльності об'єктів буття - функціонування, взаємодії, організації та існування. Згідно зі структурою суспільства, обґрунтованою нами в §1.1, дані чотири аспекти відповідають технологічній, комунікаційній, управлінській і пізнавальній суспільним сферам, що складаються з восьми галузей - економіка, торгівля, інфраструктура, фінанси, політика, культура, наука, освіта. Кожна галузь була історично відокремлена в результаті зростання значимості певної суспільній функції, сукупність виконання яких необхідна для існування суспільства:

• економіка - виробництво - створення засобів необхідних для підтримання життєдіяльності членів суспільства;

• торгівля - розповсюдження - формування попиту та пропозиції й просування;

• інфраструктура - обмін - забезпечення взаємодії учасників суспільного процесу шляхом організації товарно-грошових потоків;

• фінанси - забезпечення - інтеграція взаємодій, створення сукупного фонду засобів існування учасників суспільних відносин;

• політика - упорядкування - регламентація прав і обов'язків учасників суспільного процесу з метою реалізації спільних інтересів та забезпечення їх виконання;

• культура - регулювання - встановлення імперативних і диспозитивних норм поведінки членів суспільного процесу для досягнення їх відповідності прийнятим рішенням;

• наука - спрямування - формування осмисленої доцільної наявному стану цілеспрямованої поведінки учасників суспільного процесу;

• освіта - засвоєння - адаптація та розвиток необхідних для існування суспільства навичок, компетенцій

Виконання цих функцій взаємопов'язане, і визначає процес існування суспільства, а їхній взаємозв'язок - стан суспільства (рис.4.10), тим самим демонструючи сумісність функціонального та процесного підходів.

Рис.4.10. Взаємозв'язок суспільних сфер

Використовуючи віялову (дзеркальну) матрицю [279], суспільно-економічний розвиток відбувається у вісім етапів, як зображено в табл.4.8, що будуть описані нами в §4.2.3.

В табл.4.8 на кожному етапі розвитку позначені сірим кольором актуальні суспільні функції, що відіграють активну провідну роль на кожному етапі в процесі суспільних перетворень.

Модель суспільно-економічного розвитку відображає встановлення взаємозв'язку та інтеграцію суспільних сфер у цілісне утворення. На кожному етапі розвитку в результаті якісних змін, що стосуються послідовно однієї з восьми суспільних сфер, відбуваються відповідні якісні зміни у функціонуванні соціальних об'єктів (принцип невід'ємності об'єкта від його середовища, тобто об'єкт як органічна частина середовища його існування). Відповідність поміж функціями суспільних сфер і функціями соціальних об'єктів, що формуються і виокремлюються в результаті суспільно-економічного розвитку, зображена на рис.4.11.

Таблиця 4.8. Матриця суспільно-економічного розвитку (розроблено автором)

Рис.4.11. Відповідність суспільних функцій і функцій підприємства (розроблено автором)

Варто зазначити, що ключовим об'єктом ініціювання змін в періоді з 1656 по 2090 році. є виробниче підприємство, однак в результаті інтеграційних процесів дані перетворення торкаються й інших видів підприємств.

На I етапі розвитку (рис.4.12) спостерігається відокремлене функціонування суспільних сфер, що відіграють в процесі розвитку суспільства роль аналога популяцій в процесах розвитку в біології. Чинником суспільних перетворень виступає сфера виробництва й антагоністичні процеси, що супроводжують її становлення, в результаті яких шляхом утворення двох класів - капіталістів і найманих працівників - та поєднання їх на мануфактурах формується виробниче підприємство з основною розвиненою функцією - спеціалізоване виробництво. В результаті економіка займає чинне місце серед суспільних сфер, а відповідна форма соціальної організації - підприємство як сполучення відокремлених капіталу та праці - поступово застосовується в усіх суспільних сферах.

Рис.4.12. Механізм суспільно-економічного розвитку (розроблено автором)

На II етапі відбувається інтеграція економічної та торгівельної сфер. В результаті об'єднання споріднених видів виробництва та участі торгівельного капіталу у виробництві формується підприємство з розвиненими двома функціями - виробництво й збут.

На III етапі до інтеграційних процесів залучаються інфраструктурні утворення, оскільки розширення виробничої діяльності вимагає забезпечення регулярності та надійності здійснення поставок. Через те переважною формою укрупнення підприємств є горизонтальні поглинання. На підприємствах вирізняються три функції - виробництво, збут і постачання.

На IV етапі в результаті активної співпраці фінансового та промислового капіталів масштаб діяльності підприємств сягає галузі. Концентрація капіталу відбувається шляхом об'єднання підприємств, що мають подібну технологічну базу. На підприємстві виділяються чотири функції - виробництво, збут, постачання і фінансування.

На V етапі в результаті значного впливу підприємств в межах країни відбувається приєднання політичної сфери до суспільно-економічних перетворень. Характерним способом укрупнення підприємств є вертикальні поглинання, а серед функцій підприємства окреслюється функція адміністрування.

На VI етапі через актуальність в економіці регуляторних процесів внаслідок значної інтеграції актуалізується значимість сфери культури. На підприємстві це відображається у розвитку корпоративної культури, що об'єднує різноманітні норми та правила на підприємстві в одну систему, передбачаючи певний діапазон їх виконання. Серед попередніх функцій підприємства відповідне місце займає функція регулювання. В межах підприємства об'єднуються виробництва суміжних галузей.

На VII етапі в процес суспільно-економічних перетворень включається наука, що переносить на усі суспільні сфери актуальність ініціювання змін, самостимулювання та стратегії досягнення. Концентрація капіталу переважно відбувається шляхом диверсифікованих поглинань. Серед функцій підприємства виокремлюється стратегування - цілісний набір дій від дослідження до встановлення орієнтирів розвитку та стимулювання.

На VIII етапі протистояння капіталу та праці, розпочате на І етапі, завершується утворенням суспільної рівноваги, оскільки через інтеграційні процеси були поступово залучені усі суспільні сфери та усвідомлюється роль компетенцій працівників у розвитку підприємств. Останньою сферою, що долучається до інтеграційного процесу є освіта. Завершується процес укрупнення виробничих підприємств, коли об'єднують не пов'язані види бізнесу. До функцій підприємства додається функція програмування.

Результатом суспільно-економічного розвитку на VIII етапі є утворення механізму функціонування суспільства (рис.4.13), що складається з двох взаємопов'язаних блоків дій: блок формування програми реагування на ринкові коливання і блок реалізації сформованої програми.

Таким чином, в процесі суспільно-економічного розвитку дозволяється виділити вісім взаємопов'язаних тенденцій:

перша тенденція - суспільна технологізація, що проявляється в ускладненні різних видів суспільної діяльності шляхом розробки технологій їх здійснення - порядку послідовно-паралельних видів робіт;

друга тенденція - суспільна універсалізація, що відбувається як розширення "ареалу" (поширеності суспільно-економічних процесів);

третя тенденція - суспільний обмін, коли задоволення індивідуальних і суспільних проблем спонукає до включення у загальний кругообіг продуктів індивідів, підприємств і країн;

четверта тенденція - суспільна інтеграція, коли поглиблення розподілу праці, що відображається у виокремленні функцій, сприяє кооперації індивідів, підприємств, країн;

п'ята тенденція - суспільна індивідуалізація, коли акцент від концентрації переміщується в бік децентралізації діяльності підприємств, вирівнювання суспільних диспропорцій, що у суспільстві відбивається у визнанні індивідуалізації за принципом встановлення певної міри відхилення, що не заперечує розвиток;

шоста тенденція - суспільна свобода, коли здійснюється заміна жорстких норм на гнучкі: країни, підприємства та індивіди розробляють адаптивні форми реагування на зміни, а морально-етичні норми є загальновизнаним регулятором суспільних відносин;

сьома тенденція - суспільна активація як перехід від реагування на зовнішні зміни до набуття індивідами, підприємствами та країнами здатності ініціювати зміни та активно впливати й формувати суспільні процеси;

восьма тенденція - суспільна ідеалізація, коли суспільна адаптація замість пристосування до реалій життя набуває характеру конструювання і втілення суспільних ідеалів.

Таким чином, на основі адаптації універсальних поле-об'єктних закономірностей до суспільно-економічних процесів нами були визначені загальні закономірності суспільно-економічного розвитку та продемонстровано провідну роль підприємства у зазначеному процесі.

Рис.4.13. Механізм функціонування суспільства (розроблено автором)

← Предыдущая страница | Следующая страница →