Поделиться Поделиться

Концептуально-методологічний базис дослідження

Проведення аналізу сучасних засад формування методології дослідження підприємства потребує вивчення поглядів економістів на виділення таких концептуально-методологічних підходів, парадигм, що становлять фундамент сучасної економічної науки.

Враховуючи умови та обмеження кожного підходу, їхній взаємозв'язок, науковці переважно пропонують не концентруватися на застосуванні певного одного підходу, а використовувати декілька підходів одночасно. Зважаючи на значне різноманіття поглядів науковців на актуальність тих чи інших концептуально-методологічних підходів при дослідженні підприємства, згрупуємо їх у три блоки:

1) наукові економічні концептуальні підходи: неокласицизм, інституціоналізм, марксизм, кейнсіанство [20; 140; 244; 270; 743];

2) загальнонаукові підходи: системний підхід, синергетика, еволюційна теорія, діалектика [42; 73; 181; 245; 255; 260; 262; 311] та універсальні теорії [67; 71; 202; 358; 423];

3) концепції, парадигми, що описують стан економічної сучасності, акцентуючи увагу на певних актуальних аспектах: економіка знань, інформаційна економіка, мережева економіка, інноваційна економіка [373; 527; 633; 639].

Беручи до уваги такий широкий арсенал актуальних концепцій, парадигм, підходів у сучасній економічній методології, обґрунтоване визначення концептуально-методологічного базису дослідження потребує визначення структури загальнонаукового та економічного знання, що в свою чергу дозволить сформувати логіку дослідження підприємства як економічного об'єкта.

Враховуючи певну синонімічність таких понять як "концептуальний підхід/концепція", "парадигма/дисциплінарна матриця", "дослідна програма" та "картина світу", насамперед, варто визначитися з термінологічним апаратом. З цією метою порівняємо тлумачення зазначених понять:

1) концепція - система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище; ідейний задум [493, с. 275]. Концепція є ядром будь-якої наукової теорії, парадигми, оскільки вона закладає основи розуміння об'єктів теорії, властивостей, взаємозв'язків, структури тощо [343; 376];

2) парадигма - сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних прийомів, що слугують зразком наукової діяльності [295]. Структура парадигми (дисциплінарної матриці) включає: цінності як загальну установку сприйняття реальності, теоретичні та методологічні принципи, термінологічний апарат;

3) дослідна програма - серія теорій, що послідовно змінюють одна одну, пов'язаних однією науковою ідеєю та принципами. Дослідна програма складається з "жорсткого ядра" (сукупність сутнісних тверджень (гіпотез)), "захисного пояса" (рівень допоміжних гіпотез і конкретних теорій) та позитивної й негативної евристики [300].

4) картина світу (реальності) - цілісне уявлення про властивості та закономірності реальності, що виглядає як складна структура. "Змістовно сприйнята картина світу означає, таким чином, не картину, що зображує світ, а світ, що розуміється як картина... Буття сущого шукають й знаходять у відображенні сущого" [573, с.102]. Картина світу є формою знання, що регулює постановку фундаментальних наукових проблем і спрямовує трансляцію уявлень і принципів із однієї наукової галузі в іншу [516, с.177].

Незважаючи на певну спорідненість наведених понять, дозволяється виділити деякі відмінності поміж ними.

Парадигма - більш структуроване поняття у методології науки порівняно з концепцією, проте аспект вживання такого різновиду поняття "концепція" як "концептуальний підхід" дуже близький за змістом до поняття "парадигма". Поняття "концепція" часто вживається в такому значенні як ідейний задум. У такому разі це менш містке поняття, оскільки на ідейному задумі базуються і теорії, і парадигми, і наукові програми, й картини світу. Структура парадигми наближена до структури "жорсткого ядра" наукової програми. Хоча парадигма, концептуальний підхід і жорстке ядро дослідної програми включають ідею, основоположні принципи та положення, вони не можуть претендувати на усеосяжність уявлень про економічну реальність. Картина світу найбільш фундаментальне та абстрактне поняття з тих, що аналізуються, оскільки на основі загального бачення світу формуються спеціалізовані картини світу згідно до галузей науки - картини певного типу реальності. При цьому під типом реальності розуміється "фрагмент чи аспект Універсуму, що вивчається методами відповідної науки й утворює предмет її дослідження" [516, с.42]. В картині світу інтегруються уявлення про світ з кожної наукової галузі, створюючи цілісний образ світу. Як зазначається Стьопіним B.C. і Кузнєцовою Л.Ф. [516, с. 176]: "Усі дані обмінні процеси парадигмальними установками, поняттями й методами поміж різними науками передбачають, що поміж ними має існувати певне узагальнене бачення предметних областей кожної з наук, бачення, що дозволяє порівнювати різні картини реальності, що досліджується, знаходити в них загальні блоки та ідентифікувати їх, розглядаючи як одну й ту саму реальність".

Таким чином, змістовне співвідношення розглянутих понять дозволяється зобразити за допомогою рис.1.7 у вигляді структури наукового знання та перенесенням загальної побудови наукового знання на структуру економічного знання та структуру знань про підприємство. Такий ракурс нашого дослідження передбачає трансдисциплінарний синтез знань і обумовлює використання в дослідженні не лише вузько економічних методологій, що можуть претендувати на статус науково-дослідної програми чи картини економічної реальності, проте й відповідного рівня загальнонаукових методологій (під економічною реальністю при цьому розуміється специфічні сфера буття у вигляді сукупності економічних об'єктів і відносин поміж ними [241]).

Рис.1.7. Логіка дослідження підприємства в контексті структури наукового знання (розроблено автором)

Враховуючи, з одного боку, визначений нами орієнтир формування методологічного базису та, з іншого боку, критерії до формування методології досліджень [295; 300; 516], методологічний базис нашого дослідження складатимуть головні положення наукових економічних напрямів (марксистська теорія, неокласицизм, кейнсіанство, інституціоналізм, еволюційна економіка) та загальнонаукових напрямів (діалектика, еволюційний підхід, системний підхід, синергетика).

Концепції, що описують стан економічної сучасності, залишаються поза нашою увагою, оскільки: по-перше, частково з різною повнотою відображають одні й ті ж зміни, що відбуваються на сучасному постіндустріальному етапу розвитку суспільства, по-друге, описують зміни в економічному середовищі, що торкаються переважно лише таких аспектів як динаміка секторальної структури економіки та визначення значущого чинника в діяльності підприємств та інших організацій, по-третє, носять, в першу чергу, описовий характер, ніж пояснювальний [240]. Сучасні напрацювання науковців в області побудови універсальної картини реальності [67; 71; 202; 358; 423] також не розглядаються нами за рахунок наступних зауважень: по-перше, підходи не пропонують принципи розповсюдження універсального знання на конкретні типи реальностей; по-друге, не демонструють принцип спадковості в науці; по-третє, не відповідають принципу цілісності у своїй змістовній побудові.

Окреслення нами кола наукових напрямів, що можуть скласти концептуально-методологічний базис нашого дослідження, з одного боку, забезпечить певне охоплення наукових поглядів на підприємство, актуальних в сучасній економічній теорії, що прямо впливає на обґрунтованість наших подальших висновків, з іншого боку, дозволить уникнути зайвого розгляду інформації.

Запропонована нами структура наукового знання не претендує на усеосяжність наявних наукових форм, однак демонструє логіку нашої роботи у вигляді шляху транспортування знань, що є важливим для нас з огляду на сучасний узагальнений контекст понять "економіка" та "підприємство".

← Предыдущая страница | Следующая страница →