Поделиться Поделиться

Нормальні блага, блага нижчої споживчої цінності, звичайні блага і блага Гіффена

Розмежування ефекту заміщення і ефекту доходу при вивченні впливу ціни на споживання благ дає змогу встановити зв'язок поміж нормальними благами, благами низької споживчої цінності, звичайними благами і благами Гіффена (рис. 4.12).

Як і раніше, вважатимемо, що ефект заміщення, збільшує (зменшує) споживання зі зниженням (підвищенням) ціни.

Нормальні блага характеризуються таким ланцюжком:

а блага нижчої споживчої цінності таким:

де / - дохід, С - споживання.

Для звичайних благ і благ Гіффена дозволяється записати такі ланцюжки:

Враховуючи ефект заміщення і доходу, останні ланцюжки дозволяється деталізувати таким чином, як на рис. 4.13.

Для нормальних благ напрям дії ефекту заміщення і доходу однаковий. Звідси дозволяється зробити висновок: усі нормальні блага є звичайними.

І завжди ж не дозволяється стверджувати, що кожне звичайне благо є нормальним. Благо може бути нижчої споживчої цінності, проте ефект доходу, котрий діятиме у протилежному напрямі від ефекту заміщення, може мати меншу силу,

Рис. 4.12. Поділ множини всіх благ на нормальні блага, блага нижчої споживчої цінності, звичайні блага і блага Гіффена

Рис. 4.13. Вплив ціни на споживання для нормальних благ і благ нижчої споживчої цінності

ніж останній. І зрештою, благо нижчої споживчої цінності може залишатися звичайним.

Коли ж сила ефекту доходу для блага нижчої споживчої цінності переважає силу ефекту заміщення, то благо є благом Гіффена.

Невеликий підсумок:

1. Усі нормальні блага є звичайними,

2. Коли сила ефекту заміщення перевищує силу ефекту доходу для блага нижчої споживчої цінності, то воно буде також звичайним.

3. Коли для блага нижчої споживчої цінності сила ефекту доходу перевищує силу ефекту заміщення, то це благо буде благом Гіффена,

4. Усі блага Гіффена є благами нижчої споживчої цінності.

Теорія і життя

Життя тварин - теж життя, чи перевірка теорії корисності на щурах

Економісти намагаються використати якомога більше засобів для перевірки своїх теорій та гіпотез. Досить дотепною і водночас серйозною була перевірка теорії корисності на щурах17.

Суть експерименту полягала в через те, що щурам пропонували вибір (поміж двома напоями). Умови вибору змінювались експериментаторами, що давало змогу фіксувати залежність вибору від умов. Умови експерименту були сконструйовані таким чином, що вибір щурів описувався моделлю:

де щх%, х2) - функція корисності щурів, визначена на множині обсягів споживання двох видів напоїв (пара напоїв варіювалась).

Що стосується функції корисності, то тут, начебто, завжди зрозуміло... Кожна жива істота має уподобання, і цілком розумною є гіпотеза, що вона дбає про свої інтереси (навіть коли вони інстинктивні).

А як бути з бюджетним обмеженням? Як побудувати експеримент на щурах, щоби його умови могли інтерпретуватися як бюджетне обмеження?

Вибір щурів проявлявся у натискуванні писком важільця, котрий дозував певним чином кількість крапель одного з двох напоїв. Натискуючи певне число разів на кожний з двох важільців, щури обирали собі "меню". Після певної сумарної кількості натискувань на обидва важільці "видача" напоїв припинялась. Ця сумарна кількість натискувань інтерпретувала бюджет обсягом. Інтерпретацією ціни був різний обсяг напою у міліграмах, котрий подавався при натискуванні різних важільців.

Після певного періоду адаптації щури інтуїтивно починали відчувати обмеженість загальної кількості двох напоїв та "ціну" кожного напою. Таким чином, були створені майже ідеальні умови для перевірки теорії корисності на тваринах.

Варіюючи загальну кількість обох напоїв та їхню "ціну", дозволяється було безліч разів досліджувати "споживчий вибір".

Зокрема, добираючи пару напоїв, "бюджет" і "ціни", вдалося змоделювати в цьому біологічному експерименті нормальні блага і блага нижчої споживчої цінності, звичайні блага і блага Гіффена. Наприклад, благом Гіффена для щурів був водний розчин хініну у парі з пивом за незначного загального "бюджету".

Інколи в суперечках відносно ролі теорії корисності у розумінні природи людини та суспільства досить корисно спостерігати за діями "братів наших менших". На нашу думку, згаданий експеримент дозволяється було б розширити для розуміння деяких проблем соціальної організації праці.

Експерименти над тваринами (щурами, голубами) з погляду перевірки фундаментальних гіпотез мікроекономіки здійснювались іншими дослідниками. Однією з перших визнається праця Дж. Брауна. Більш пізні дослідження були узагальнені в праці Д. Алхадефф.

← Предыдущая страница | Следующая страница →