Поделиться Поделиться

Ринок інвестиційних ресурсів

Виробнича і комерційна діяльність суб’єктів пов'язана з обсягами і формами здійснюваних інвестицій. Термін інвестиції походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати». У більш широкому розумінні інвестиції - вкладення капіталу з метою його наступного збільшення.

Інвестиції виражають усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, у результаті якої формується прибуток чи досягається соціальний ефект.

Валовыми инвестициямив производство называют инвестиционный продукт, на­правляемый на поддержание и увеличение основных и оборотных фондов. Валовые инвестиции складываются из двух составляющих. Одна из них, называемаяамортизацией,представляет собой инвестиционные ресурсы, необходимые для возмещения износа основных средств, их ремонта, восстановления до исходного уровня, предшествовавшего производственному использованию. Вторая составляю­щая —чистые инвестиции— есть вложения капитала с целью увеличения, наращивания основных средств посредством строительства зданий и сооружений, производ­ства и установки нового, дополнительного оборудования, модернизации действующих производственных мощностей.

Основні фонди— це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.

У процесі експлуатації всі основні фонди старіють і зношуються. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.

Фізичний знос настає під впливом навколишнього середовища та експлуатаційних навантажень. У цьому разі деформуються деталі, піддається корозії метал, зношуються тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних фондів і робить їх непридатними до експлуатації.

Моральний знос — це знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується втратою засобами праці споживної вартості внаслідок удосконалення застосовуваних та створення нових засобів виробництва, упровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється.

Фізичний знос та моральне старіння діючих основних фондів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.

Амортизація - це процес перенесення авансованої раніше вартості основних засобів на вартість виробленої продукції.

Амортизація виконує наступні основні завдання:

1. Дозволяє визначити сукупні суспільні витрати виробництва.

2. Характеризує в узагальненій формі ступінь зносу основних засобів, що необхідно для планування процесу їхнього відтворення.

3. Створює грошовий фонд для заміни засобів праці, що зносилися, і їхнього ремонту.

Оборотниминазиваються засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму.

Інвестиції в основні засоби здійснюються у формі капітальних вкладень і містять у собі витрати на будівництво нових будинків, комплексів, складів, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних фондів, придбання устаткування, інструмента й інвентарю, інші витрати капітального характеру. Капітальні вкладення нерозривно пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів.

Інвестиційний проект - обґрунтування економічної доцільності, обсягу і термінів проведення капітальних вкладень, включаючи необхідну документацію й опис практичних дій зі здійснення інвестицій (бізнес-план).

Джерелами фінансування інвестицій є власні і залучені засоби.

Капітальні вкладення, пов’язані з новим будівництвом, розширенням і реконструкцією виробничих об'єктів, як правило, носять довгостроковий характер. Однак часто вони бувають і короткостроковими. Темпи росту обсягу інвестицій залежать від ряду факторів: розподілу одержаного доходу на споживання і накопичення, очікувана норма прибутку, ставка позичкового відсотка, прогнозний темп інфляції тощо.

Наряду с инвестициями в отрасли материального производства значительная часть их направляется в социально-культурную сферу, в отрасли науки, культуры, образо­вания, здравоохранения, физической культуры и спорта, информатики, охрану ок­ружающей среды, для строительства новых объектов этих отраслей, совершенство­вания применяемых в них техники и технологии, осуществления инноваций. В научной и учебной литературе последних лет много говорится обинвестициях в чело­века, в человеческий капитал.Это особый вид вложений, преимущественно в образо­вание и здравоохранение, направляемых на создание средств, обеспечивающих раз­витие и духовное совершенствование личности, укрепление здоровья людей, продление жизни, расширение возможностей творческого участия человека в трудо­вой деятельности и повышения ее отдачи.

Інвестиції здійснюються в різних формах.

За об'єктами вкладення коштів виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції (капіталовкладення) - авансування грошей у матеріальні і нематеріальні активи. За своєю відтворювальною структурою вони можуть бути такі: нове будівництво, розширення, реконструкція потужностей. За технологічною структурою - будівельно-монтажні роботи, придбання перевантажувального та іншого устаткування, інші капітальні витрати.

Фінансові інвестиції - вкладення коштів у цінні папери

За періодом інвестування виділяють короткострокові (термін до 1 року) і довгострокові інвестиції (термін понад 1 рік).

За рівнем інвестиційного ризику виділяють наступні види інвестицій.

Безризикові інвестиції характеризують вкладення засобів у такі об'єкти інвестування, для яких відсутній реальний ризик втрати очікуваного доходу або капіталу, і практично гарантоване одержання реального прибутку.

Низько ризикові інвестиції характеризують вкладення капіталу в об'єкти, ризик для яких нижче середньоринкового рівня.

Середньо ризикові інвестиції характеризують вкладення капіталу в об'єкти, ризик для яких відповідає середньоринковому рівню.

Ризикові інвестиції мають рівень ризику вище середньоринкового.

Спекулятивні інвестиції - вкладення капіталу в найбільш ризикові активи, де очікується одержання максимального доходу.

Інвестиції в реальні проекти - тривалий за часом процес. Тому при їхній оцінці необхідно враховувати:

а) ризикованість проекту - чим більше строк окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик;

б) вартість грошей у часі, тому що з часом гроші втрачають свою цінність внаслідок інфляції;

в) привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами, вкладення капіталу з погляду максимізації доходу при мінімальному рівні ризику, тому що ця мета для порту є визначальною.


4. фінансовий ринок

Фінансовий ринок — економічний механізм, який дозволяє його учасникам купувати і продавати фінансові активи: цінні папери, товари і інші об'єкти з малими транзакційними витратами.

На фінансовому ринку відбувається мобілізація капіталу, надання кредиту, здійснення обмінних грошових операцій і розміщення фінансових коштів у виробництві. Сукупність попиту і пропозиції на капітал кредиторів і позичальників різних країн утворює світовий фінансовий ринок.

Фінансовий ринок включає грошовий ринок і ринок капіталів (рис. 4).

Ринок інвестиційних ресурсів - Инвестирование - 1


Рис. 4. Структура фінансового ринку

Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року). У свою чергу грошовий ринок зазвичай підрозділяється на обліковий, міжбанківський і валютний ринки, а також ринок деривативів.

Під обліковим ринком розуміється ринок, на якому основними інструментами є казначейські і комерційні векселі, інші види короткострокових зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку звертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких - висока ліквідність і мобільність.

Міжбанківський ринок - частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ притягуються і розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.

Найбільш поширені терміни депозитів — один, три і шість місяців, граничні терміни — від одного до двох років (іноді до п'яти років). Засоби міжбанківського ринку використовуються банками не тільки для короткострокових, але і для середньо- і довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних регулюючих органів.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідною умовою розрахунків по зовнішній торгівлі, послугам, інвестиціям, міждержавним платежам є обмін однієї валюти на іншу у формі покупки або продажу іноземної валюти платником або одержувачем. Валютні ринки — офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

Ринок деривативів . Дериватами (фінансовими дериватами) називаються похідні фінансові інструменти, в основі яких лежать інші, простіші фінансові інструменти - акції, облігації.

Основними видами фінансових деривативів є опціони(що дають їх власникові право продавати або купувати акції), свопи(угоди про обмін грошовими платежами протягом певного періоду часу), ф'ючерси(контракти на майбутнє постачання, зокрема валюти, за зафіксованою в контракті ціною).

Характеристики деривативів:

- їх вартість міняється услід за зміною процентної ставки, ціни товару або цінного паперу, обмінного курсу, індексу цін або ставок, кредитного рейтингу або кредитного індексу, іншої змінної (іноді званою «базисною»);

- для їх придбання необхідні невеликі первинні інвестиції в порівнянні з іншими інструментами, ціни на які аналогічним чином реагують на зміни ринкової кон'юнктури;

- розрахунки по дериватах здійснюються в майбутньому.

← Предыдущая страница | Следующая страница →