Поделиться Поделиться

Ринок науково-технічних розробок

Цей ринок обслуговує всі сфери людської діяльності. Впровадження найновіших досяг­нень науки й техніки у виробництво — одна з передумов зростання національного багатства, підвищення добробуту населення, його духов­ного та інтелектуального поступу. В умовах ринку кожна фірма для свого виживання має підвищувати ефективність виробництва, а отже впроваджувати нову техніку, ноу-хау та технологію. Тому останні стають об'єктами купівлі—продажу. Це стимулює діяльність тих, хто розробляє нову техніку і технології, до пошуків нових науково-технічних рішень, забезпечення їхньої конкурентоспроможності.

Формування ринку науково-технічних розробок передбачає комерціалізацію установ, що їх здійснюють, створення центрів поширення нової технології та ноу-хау, розвиток повноцінної системи інформаційного забезпечення економіки.

Інші види ринку

Серед інших видів ринку важлива роль нале­жить валютному ринку, на якому об'єктом купівлі—продажу є різні національні валюти й діють різні суб'єкти, зокрема комерційні банки. Тіньовий ринок є елементом підпільної економіки й виступає як несанкціонована ринкова діяльність. Тіньовий ринок за своєю будо­вою подібний до легального.

Суспільною формою ринкової системи є ринкові відносини— зв’язки і відносини, які складаються між продавцями і покупцями та їх посередниками в процесі купівлі-продажу товарів. Суб’єктами ринкових відносин є споживачі як покупці, виробники товарів і постачальники ресурсів. Крім того, при аналізі ринкових відносин прийнято також вирізняти два таких основних суб’єкти: домогосподарства і підприємства.

Об’єктами ринкових відносин, тобто купівлі і продажу та конкуренції, є: 1) товари й послуги, у тому числі і засоби виробництва; 2) робоча сила, або праця; 3) земля та інші природні ресурси; 4) нерухомість: будівлі, споруди, житло; 5) такі економічні ресурси, як гроші, фінанси, кредит, цінні папери.

Далі в цій темі вивчаються такі категорії ринкових відносин, як ринок, попит, пропонування, ринкова ціна. Їм належить центральне місце у розгалуженій системі ринкових зв’язків.

Усвідомивши зміст ринкових відносин, потрібно перейти до з’ясування сутності ринку, попиту і пропонування. Ринок — економічна категорія, яка протягом останніх 300 років є центральною в економічній науці. В науковій і навчальній літературі наводиться чимало визначень категорії «ринок», що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. Так, у підручнику «Економікс» ринок розглядається як «…інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг»

Найбільш узагальнюючим визначенням сутності ринку, на наш погляд, є таке: ринок— це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Дане визначення вказує на те, що: 1) ринок функціонує в тій фазі суспільного виробництва і відтворення, яка називається фазою обміну; 2) його регулюють такі закони, як загальний закон вартості, закон попиту, закон пропонування, закон конкуренції, закон граничної корисності, закон грошового обігу тощо.

У даній темі акцентується увага на вивченні таких категорій сфери обміну і ринку, як попит і пропонування. Попит— сукупна потреба в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними. Виокремлюють індивідуальний, ринковий та сукупний попит. Сутність попиту рекомен­дується вивчати на прикладі графіка попиту. Запам’ятайте: обернена залежність між ціною і обсягом попиту називається законом попиту.

Пропонування— це кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Пропонування означає не тільки кількість товарів для продажу, а й відповідний рівень цін цих товарів. Прямий зв’язок між пропонуванням і ціною називається законом пропонування.

Варто також мати на увазі, що величина пропонування залежить ще від таких чинників: ціни на ресурси; технології та організації виробництва; податків і субсидій; кількості продавців на ринку.

У ринковій системі особливе значення належить ціні. Ціна може бути рівноважною, монопольною, плановою. У цій темі слід зосередити свою увагу на розумінні рівноважної ціни. Ціна на конкурентному ринку, за якої немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг, називається рівноважною ціною.

Результатом діяльності ринку є встановлення рівноваги між покупцями і продавцями. Ринкова рівновага досягається за умови збігу величини попиту та величини пропонування. Зі зміною ціни величини попиту чи пропонування змінюються. Отже, ринковий механізм — це механізм координації діяльності суб’єктів через систему цін.

Вище було дано визначення законів попиту і пропонування. Так, було доведено, що величина попиту змінюється обернено до зміни ціни. Але цей закон модифікується щодо попиту на окремі товари. У зв’язку з цим визначають цінову еластичність попиту. Цінова еластичність показує, наскільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною його ціни.

Еластичність означає реакцію, або реагування. Отже, цінова еластичність Еd — це відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни. Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою

Ринок науково-технічних розробок - Инвестирование -  1 .

Різні товари мають різну еластичність. Попит на речі першої необхідності слабо реагує на зміну ціни, тоді як попит на обіди в ресторані чи на подорож літаком дуже чутливий. У зв’язку з цим їх поділяють на товари еластичного, нееластичного і одинично-еластичного попиту.

У господарській діяльності підприємств еластичність попиту впливає на його валовий дохід. Валовий дохід— це здобуток ціни на кількість продукції: (Р · Q). Існує три випадки еластичності і три взаємозв’язки між валовим доходом і змінами цін:

· якщо попит нееластичний, то зниження ціни зменшує валовий дохід виробника;

· якщо попит еластичний, то зменшення ціни збільшує валовий дохід;

· якщо попит одинично-еластичний, то зниження ціни не викликає жодних змін у валовому доході.

Вивчаючи еластичність попиту, потрібно звернути увагу й на те, що існують крайні випадки абсолютно еластичного і абсолют­но нееластичного попиту. За абсолютно нееластичного попиту його величина зовсім не реагує на будь-які зміни ціни. Такий попит зображають вертикальною лінією. Якщо ж величина попиту нескінченно еластична, то найменші зміни в ціні спричинятимуть невизначено великі зміни у величині попиту, що відображається горизонтальною лінією попиту (див. рис. 7.1).

Ринок науково-технічних розробок - Инвестирование -  2

Рис. 7.1. Абсолютно нееластичний і абсолютно
еластичний попит

Усе, що було застосовано для визначення еластичності попиту, можна використати для аналізу еластичності пропонування. Цінова еластичність пропонування виражає ступінь реагування величини товару на зміну його ринкової ціни. Формула визначення еластичності пропонування така:

Ринок науково-технічних розробок - Инвестирование -  3 .

На рис. 7.2 показано три основні випадки еластичності пропонування: горизонтальна лінія — безмежно еластичне пропонування; пряма, що проходить через початок координат, — одинич­на еластичність; вертикальна лінія — абсолютно нееластичне пропонування.

Ринок науково-технічних розробок - Инвестирование -  4

Рис. 7.2. Залежність еластичності пропонування
від реакції виробника на зміну ціни

Основним чинником, що впливає на еластичність пропонування, є ступінь можливого збільшення виробництва. Іншим важ­ливим чинником є час. Так, вплив зміни ціни на величину пропо­нування зростає зі збільшенням часу реагування постачальників. У дуже короткі проміжки часу пропонування стає виключно нееластичним, оскільки за даний проміжок підприємства неспроможні збільшити чинники виробництва.

Завершується підготовка студента до семінарського заняття вивченням конкуренції і моделі ринків. Конкуренція— це економічне змагання за досягнення кращих результатів у сфері будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, — підприємств і домогосподарств. Широке розосередження економічної влади, що становить існування конкуренції, регулює використання цієї влади та обмежує можливості зловживання нею.

Конкуренція встановлює також межі для реалізації покупцями і продавцями особистого інтересу.

Слід вивчити основні функції конкуренції, до яких відносять такі: 1) стимулювання технічного прогресу; 2) створення тотожності приватних і суспільних інтересів; 3) регулювання; 4) контроль і обмеження сили кожного підприємства.

За формами конкуренції економічна теорія виокремлює чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія.

Звертаємо увагу на те, що у теперішній економіці панує недосконала конкуренція. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень. Прикладом є наявність олігополії, монополістичної конкуренції та чистої монополії.

Інфраструктура ринку

← Предыдущая страница | Следующая страница →