Поделиться Поделиться

Податкова політика України в умовах гармонізації податкового законодавства до вимог європейських стандартів

З часів обрання Україною зовнішньополітичним пріоритетом інтеграцію до Європейського Союзу (ЄС), особливої актуальності набуло питання приведення нормативно-правових актів України, насамперед, у податковій сфері, у відповідність до законодавства ЄС. Основним шляхом узгодження правових норм України та ЄС є розробка і прийняття нормативно-правових актів та їх імплементація з метою поступового досягнення повної відповідності права України до європейського права.

Гармонізація оподаткування вперше проявилась і її почали застосовувати наприкінці XIX - на початку XX ст. під час створення митних союзів ряду країн. Головні причини гармонізації пов'язані з необхідністю вільного руху товарів, послуг, робочої сили і капіталів на наддержавному рівні.

У вузькому розумінні гармонізація стосується ставок оподаткування і податкової бази, а в ширшому - всієї податкової системи. Перші спроби гармонізації стосувалися непрямих податків і успішно завершилися запровадженням ПДВ (1968 р.), проте не бракувало уваги і до прямих податків. Також у 1962 р. Звіт Ноймарка передбачав запровадження уніфікованої системи оподаткування прибутку компаній з мінімальною ставкою на рівні 15%. Наступні ініціативи - програма гармонізації прямих податків (1967 р.), Звіт Ван ден Темпеля (1972 р.), пропозиції відносно гармонізації податку на прибуток (1975 р.) - передбачали повномасштабну уніфікацію підходів до оподаткування компаній. З початку 90-х років XX ст. нові рекомендації відносно оподаткування (1990 р.) та Звіт Рудінга (1992 р.) змістили акценти у бік окремих елементів податкової системи, не передбачаючи її повну уніфікацію. Звіт Болкенштейна (2001 р.) запропонував спільну базу оподаткування лише для тих компаній, діяльність яких поширюється на декілька країн.

Сучасні переваги гармонізації вбачаються у профілактиці податкового арбітражу, зменшенні перешкод для ділової активності у межах ЄС та усуненні деформацій під час розміщення капіталу. Зближення податкових систем країн з відмінними політичними і соціально-культурними характеристиками передбачає розробку та впровадження механізмів фіскального регулювання на всіх ієрархічних рівнях інтеграційного угрупування, проте залишається гострим та політично дискусійним.

Гармонізацію податкового законодавства, яка зовні сприймається як зниження податкового тиску, зумовлюють дві групи причин:

1. Потреба у підвищенні конкурентоспроможності європейських економік у протистоянні з іншими "центрами" світової економіки.

2. Привабливість податкової конкуренції, передусім для бідніших країн. Упродовж 60-90-х років ХХ ст. посилення соціальної орієнтації західноєвропейських економік зумовило істотне збільшення урядових видатків, що супроводжувалося відчутним посиленням податкового тиску.

Процес гармонізації здійснюється поетапно. Виділяють 5 основних етапів.

Перший - визначення галузей законодавства, що вимагають гармонізації; виділення сфер і проблемних питань у рамках кожної окремої галузі.

Другий - проведення порівняльно-правового аналізу національних податкових законодавств.

Третій - узгодження переліку національних законодавчих та інших нормативно-правових актів, що підлягають гармонізації.

Четвертий - синхронне прийняття гармонізованих актів податкового законодавства.

П'ятий - здійснення контролю над реалізацією рішень із питань гармонізації.

Головні напрями гармонізації податкового законодавства мають передбачати уніфікацію:

- ставок ПДВ та акцизів;

- нарахувань на фонд заробітної плати (чи коштів праці);

- ставок індивідуального та корпоративного прибуткового оподаткування;

- правил оподаткування інвестиційного доходу;

- адміністрування податкової системи.

Важливо зазначити, що європейська податкова гармонізація підкоряється також таким принципам як "пропорційність" і "субсидіарність". Інститути ЄС не мають права самостійно встановлювати норми оподаткування, без їх попереднього узгодження з країнами-членами ЄС. В напрямку гармонізації в країнах ЄС базовим є також принцип "податкової недискримінації", котрий базується на двох основних положеннях:

1. Неможливості прямого чи непрямого обкладення внутрішніми податками однією державою-членом ЄС продукції іншої держави-члена ЄС в розмірах, що перевищують оподаткування національної продукції.

2. Держава-член ЄС не повинна обкладати продукцію інших держав-членів ЄС внутрішніми податками з метою непрямого захисту іншої продукції39.

Україна першою серед держав СНД 16 червня 1994 р. визначила свої відносини з ЄС Угодою про партнерство і співробітництво. Окрім цього, 11 червня 1998 р. Президент України видав Указ "Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" № 615/98.

Уніфіковану наднаціональну квазіподаткову систему ЄС дозволяється представити у вигляді такої класифікації платежів, що стали основним джерелом фінансування спільного бюджету співтовариства.

1. Сільськогосподарські податки: податок на імпортну й експортну сільськогосподарську продукцію при операціях з торговими партнерами з країн, що не входять до ЄС; податок на цукор, що сплачується компаніями, які виробляють цукор у державах - членах ЄС; податок на ізоглюкозу (isoglucose), що сплачується разом з податком на цукор.

2. Мита, стягнуті в ЄС, які виконують переважно протекціоністську функцію і мають дві головні форми: антидемпінгові та компенсаційні мита. Антидемпінгові мита застосовуються частіше, регулярніше. Мита встановлюються на зовнішніх кордонах ЄС відносно імпортних та експортних товарів і визначаються з урахуванням таких товарних характеристик: тарифікація, походження, кількість, митна вартість товарів, тарифна ставка.

Тарифікація товарів здійснюється на основі комбінованої номенклатури товарів, де кожен вид товару має відповідний код. Походження і митна вартість товарів визначаються Митним кодексом ЄС. Тарифні ставки встановлюються згідно до реєстру ЄС Єдиним митним тарифом (ЄМТ). Правову основу застосування митних зборів становлять законодавство ЄС, міжнародні угоди ЄС про вільну торгівлю та Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ), учасником якої є Європейський Союз.

3. Податок на додану вартість, котрий є найбільш перспективним з погляду фінансування діяльності ЄС. Наявність ПДВ у податковій системі держави - обов'язкова умова її приєднання до Європейського Союзу, оскільки надходження від цього податку є одним з основних джерел формування спільного бюджету ЄС. Держави - члени ЄС визначають розмір його податкової ставки у межах, запропонованих спільним законодавством. Доходи, що надходять до бюджету ЄС від податку на додану вартість, є свого роду встановленою рішенням Ради єдиною відсотковою надбавкою до ставки ПДВ у державах-членах.

4. Прибутковий податок з фізичних осіб, які працюють в апараті ЄС. Податок обчислюється за прогресивною шкалою в розмірі від 5 до 45 % і надходить у дохід Європейського Союзу. Згідно до ст. 13 Протоколу про привілеї та імунітети ЄС посадові особи і службовці Союзу звільняються від сплати національних податків з винагород та інших виплат, що здійснюються в рамках ЄС.

Важливим кроком України на шляху до податкової інтеграції

ЄС стало затвердження Проекту "Модернізація Державної податкової служби України -1". Реалізація Проекту модернізації, загальна вартість якого - 201,62 млн. дол., здійснюється за рахунок позикових коштів (Угода про позику поміж Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 04.09.2003 р. № 4698-ПЛ) -113,74 млн. дол. та загального фонду Державного бюджету України в рамках бюджетної програми "Модернізація податкової служби" -87,88 млн. дол.

Очікується, що за результатами реалізації Проекту модернізації, перш за завжди, зміниться підхід служби до взаємозв'язку з платниками податків завдяки впровадженню обміну інформацією в електронному вигляді, а також розширенню можливостей для отримання інформації платниками податків.

Згідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 році. "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" мета податкових трансформацій в Україні полягає у побудові цілісної й всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізованої із законодавством ЄС; встановленні податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці України; зменшенні глибини соціальної нерівності.

Необхідними кроками на цьому шляху є:

- гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного й цивільного законодавства;

- удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення з використанням методології Організації економічного співробітництва та розвитку;

- поступове наближення ставок і механізму справляння акцизного податку до вимог законодавства ЄС, а також посилення екологічної спрямованості акцизного оподаткування шляхом застосування європейського принципу "хто більше забруднює, той більше платить";

- запровадження механізму індексації ставок податків і зборів, установлених у фіксованому значенні, для компенсації інфляційного впливу на розмір податків;

- перехід на систему платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу з метою встановлення справедливої плати за використання природних ресурсів;

- зміна чинних договорів про запобігання подвійному оподаткуванню для мінімізації практики ухиляння від оподатковування, а також стимулювання інвестицій в українську економіку.

Таким чином, прийняття Податкового кодексу України 2 грудня 2010 р. стало важливим кроком на шляху до адаптації податкового законодавства до принципів та директив Європейського Союзу, а внесення вагомих змін в порядок адміністрування ПДВ та акцизного податку позитивно вплинуло на наближення вітчизняної сфері тарифно-митного законодавства - до стандартів Світової організації торгівлі.

Пріоритетною сферою в напряму адаптації податкового законодавства до законодавства ЄС в Податковому кодексі стало непряме оподаткування.

Так, в основу частини V "Податок на додану вартість" покладено діючий порядок оподаткування цим податком з урахуванням вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про спільну систему ПДВ.

З метою наближення вітчизняного законодавства до вимог ЄС у Податковому кодексі:

- запроваджено механізм автоматичного відшкодування ПДВ з 1 січня 2011 р. платникам, які мають позитивну податкову історію;

- запроваджено Єдиний реєстр податкових накладних;

- передбачено поетапне зниження ставки ПДВ.

При підготовці частини VI "Акцизний податок" враховувалися вимоги Директиви Ради 2008/118 /ЄС від 16.12.2008 р. про загальний режим акцизних зборів, а також інших директив Європейського Союзу з питань акцизного оподаткування.

Дозволяється виокремити головні новації Податкового кодексу в напрямі адаптації акцизного оподаткування до норм і правил Директив Ради ЄС:

- об'єктами оподаткування, замість оборотів з реалізації, визначено операції з реалізації та ввезення підакцизних товарів;

- визначено права і обов'язки постійного представника органу державної податкової служби на акцизному складі;

- для забезпечення фіскальної функції акцизного податку запроваджено індексацію ставок, виражених у гривнях. За винятком того, удосконалено порядок сплати податку у разі перевищення обсягів реалізації товарів перед підвищенням акцизних ставок;

- для посилення регулюючої функції, збільшення обсягів фінансування будівництва доріг та компенсації втрат бюджету внаслідок скасування транспортного податку, підвищено акцизні ставки на нафтопродукти та запроваджено оподаткування скрапленого газу, котрий використовується в якості палива. Зазначене дозволить забезпечити додержання загальноприйнятого в світовій практиці принципу "сплачує більше той, хто більше споживає";

- датою виникнення податкових зобов'язань визначено дату реалізації чи ввезення підакцизних товарів;

- для спрощення ведення бізнесу запроваджено "автоматичну" реєстрацію платників акцизного податку (ДПС реєструє таких платників на основі інформації органів ліцензування).

Для забезпечення цілісності методичного підходу відносно встановлення ставок акцизного податку для товарів, які переважно імпортуються на митну територію України, акцизні ставки на кузови для автомобілів перераховані з національної валюти (гривні) у європейську валюту (євро).

Важливим кроком на шляху до гармонізації оподаткування стало ухвалення нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Зокрема, з метою уніфікації норм податкового та митного законодавства, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України відносно узгодження їх окремих норм" від 07.06.2012 р. № 4915, яким передбачено:

- внесення змін до Податкового кодексу в частині оподаткування ПДВ та акцизним податком товарів у залежності від обраного митного режиму;

- внесення змін до Митного кодексу в частині визначення процедури визначення митної вартості товарів, застосування митного режиму тимчасового ввезення, уточнення норм відносно відповідальності за порушення митних правил.

Впродовж 2012 р. відбулося прискорення динаміки зростання надходжень митних платежів до бюджету, що свідчить про пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності та позитивний вплив Митного кодексу на економіку України, положення якого спрямовані на спрощення і гармонізацію митних процедур.

Подальші дії в напрямі гармонізації податкового законодавства України до вимог ЄС полегшать реалізацію податкової політики за такими стратегічними завданнями, як: стимулювання економічного розвитку і структурної перебудови, заохочення інвестицій, стимулювання зайнятості, підвищення добробуту населення та розвитку людського капіталу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →