Поделиться Поделиться

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку

Пояснення до схеми:

Бухгалтерський прибуток за розміром перевищує економічний, оскільки він визначається без врахування внутрішніх, неявних витрат.

Економічний прибуток базується на тому, що кожен ресурс, незалежно від його фактичної оплати підприємцем, має бути врахований, і неявні витрати, пов’язані з використанням всіх ресурсів, включаються до економічних витрат.

Підприємницький дохід. Після з’ясування неявних, альтернативних витрат та економічного прибутку ми вже можемо предметно визначити явище підприємницького доходу. Він складається з двох частин.

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  1

Схема 27

Пояснення до схеми:

Схема демонструє складові підприємницького доходу.

Із трьох понять, що відбиті в ній, нами поки що не визначено поняття “нормальний прибуток”.

Нормальний прибуток — це мінімальний дохід, що робить перебування підприємця у певній галузі, у певному виробництві економічно доцільним. Він має відшкодувати витрати нервової та розумової енергії для виконання підприємницьких функцій, тобто винагородити особистий ресурс здатності до підприємництва, а також відшкодувати винагороду у формі заробітної плати та процента на вкладений капітал. Фактично, нормальний прибуток — це неявні, альтернативні витрати. Якщо згадати наш попередній приклад, то нормальним прибутком, який цікавитиме пана Черкавського у виробництві капелюшків, є перевищення виручки від реалізації над зовнішніми витратами на 130 одиниць. 130 одиниць включають 10 — дохід на вкладений капітал і 120 — оплата роботи менеджера.

Джерело економічного прибутку економісти пояснюють по-різному. Головним чином пояснення зводиться до того, що деякі підприємці, діючи у динамічній і невизначеній економічній ситуації, можуть використати її на свою користь. Це можливо або при успішних інноваціях (капіталовкладеннях у нові технології), або при тимчасовому захопленні монопольних позицій у галузі. Зрозуміло, що перевищення (надлишок) над нормальним прибутком здобувається підприємцем нелегко.

Розглянувши структурні елементи підприємницького доходу (нормальний прибуток та економічний прибуток), ми фактично з’ясували питання про його походження. Торкнемося тепер проблеми його зростання. Для цього взаємозв’язки попередньо розглянутих понять зобразимо схематично.

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  2

Схема 28

Пояснення до схеми:

Із всіх, зображених на схемі явищ — нормального прибутку, економічного прибутку, зовнішніх і внутрішніх витрат — підприємець практично не здатен вплинути на зовнішні витрати і нормальний прибуток. Адже, наприклад, від його індивідуальної діяльності практично не залежить процент на капітал (К1), що є типовим на даний час. Тому чинником збільшення підприємницького доходу може бути або забезпечення зростання економічного прибутку, або більш ефективне використання ззовні отриманих ресурсів.

Збільшення економічного прибутку може бути забезпечене шляхом підвищення цін за умов перетворення виробника на монополіста (М23). Але в нормальній ринковій економіці це джерело не може бути постійним. Якщо ж підприємець іде шляхом інновацій, то це втілюється у підвищенні ефективності виробництва, а отже, у зменшенні зовнішніх витрат.

Найсуттєвішим чинником збільшення підприємницького доходу є економія на зовнішніх ресурсах завдяки їх раціональному використанню.

Усі чинники, що впливають на динаміку (зміни) підприємницького доходу, можуть бути поділені на дві великі групи: ті, які безпосередньо залежать від діяльності підприємця, і ті, що від неї не залежать або залежать мало.

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  3

Пояснення до схеми:

До безпосередньо залежних від підприємця входять ті чинники, на які він впливає, виконуючи свої функції господарника та менеджера. До незалежних від підприємця чинників належить все, що складає механізм ринкового саморегулювання, впливи держави та інститутів ринкової інфраструктури (Р6).

Підвищення продуктивності праці найнятого персоналу досягається досконалішою організацією та вищою технічною озброєністю праці. Воно забезпечує економію, пов’язану з оплатою ресурсу праці.

Ефективне використання матеріальних ресурсів так само, як і вища капіталовіддача, забезпечується більш досконалими технологіями і організацією виробничого процесу.

Знання ринку створює можливість швидше реалізувати продукцію, а отже, обернути капітал, придбати дешевші ресурси.

Попит на товари споживачів значною мірою визначається загальним рівнем доходів, їх оподаткуванням, схильністю до споживання тощо.

Кон’юнктура ринку визначається взаємодією попиту та пропозиції на ринку даного товару, цінами на ресурсні товари та товари-замінники.

Розмір податків на прибуток є результатом податкової політики держави.

Величина банківського процента визначається станом фінансового ринку (співвідношенням попиту і пропозиції на гроші як кредитні засоби). Величина орендної плати залежить від співвідношення попиту і пропозиції землі та нерухомості (будинків).

Досі йшлося про структуру підприємницького доходу з точки зору його походження. Крім цього, підприємницький дохід може бути розглянутий з іншого боку, за критерієм його використання. Цей критерій створює підставу для розмежування двох частин: на підприємницький дохід, що використовується для нагромадження, та підприємницький дохід для особистого використання підприємця. Зрозуміло, що справжній підприємець, зацікавлений у постійному зростанні свого капіталу (К1), значну частину свого підприємницького доходу буде повертати у виробництво у вигляді додаткових машин, устаткування, обладнання тощо, тобто нагромаджуватиме.

У зв’язку з розподілом підприємницького доходу в Україні на початку 90-х років ХХ ст. склалась цікава ситуація. Після акціонування деяких державних підприємств, які не одержали дійсних власників майна, підприємства почали практично весь дохід використовувати на зарплату членам колективу. При цьому ігнорувалася потреба нагромадження. Жодні засоби прямого державного втручання не можуть змусити підприємства раціонально розподіляти дохід на частину для нагромадження і споживання доти, доки у підприємств не з’являться справжні власники.

Для спрощення аналізу діяльності підприємства припустимо, що бухгалтерський і економічний прибуток співпадають. Тому надалі просто вестимемо мову про прибуток. Якими засобами можна забезпечити його максимізацію, тобто зробити якнайбільшим?

Частково відповідь на це питання уже давалась у цій темі. Якщо виключити як нетипову ситуацію монополізованого ринку, то підприємство може збільшувати прибуток, забезпечивши більш ефективне використання виробничих ресурсів. Але економне і раціональне використання праці, землі, устаткування та обладнання – це не єдиний шлях збільшення прибутку. Є ще один шлях, який пов’язаний із знаходженням оптимальних – найкращих з точки зору отримання найбільшого прибутку – обсягів виробництва.

Щоб пояснити зв’язок між розміром прибутку і обсягами виробництва, звернемось ще до одного прикладу з діяльності вже згадуваної нами майстерні з виробництва капелюшків.

Нехай власник майстерні пан Черкавcький, реагуючи на зміни попиту на капелюшки, почав збільшувати обсяги їх виробництва. Зміна виробничих витрат відображена у таблиці.

Таблиця 9.

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  4

Пояснення до таблиці:

У таблиці показано, що майстерня капелюшків поступово збільшувала виробництво від 10 до 70 капелюшків на місяць.

Як уже підкреслювалось раніше, частина витрат фірми залишається незмінною при зміні обсягів виробництва. Обсяг цих постійних витрат представлено у другій колонці таблиці.

Обсяги змінних витрат, як показано у третій колонці, змінюються із зростанням виробництва. Також змінюються і загальні витрати (четверта колонка), що, як було зазначено, представляють суму постійних та змінних витрат.

Середні змінні витрати одержано діленням загальних витрат на кількість капелюшків (п’ята колонка). Середні витрати спочатку зменшуються, що виявляє ефект економії від збільшення масштабу виробництва, а потім починають зростати.

Оскільки майстерня з виробництва капелюшків працює в умовах конкурентного ринку, то вона змушена продавати свій товар за середньою ринковою ціною, яка склалась на ринку і дорівнює 75 грошових одиниць. Таблиця 10 дає можливість зрозуміти, за якого обсягу виробництва фірма одержить найбільший прибуток.

Таблиця 10.

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  5

Пояснення до таблиці:

Валовий дохід (друга колонка) розраховано як добуток кількості капелюшків на середню ринкову ціну їх продажу, що становить 75 одиниць.

Валовий прибуток (четверта колонка) розраховано як різницю між валовим доходом і загальними витратами.

Найбільший прибуток майстерня може отримати, виробляючи щомісяця 50 капелюшків. До речі, саме при такому обсязі виробництва забезпечуються найменші середні витрати, як свідчать дані попередньої таблиці.

Основна ідея, яку ілюструють дві наведені таблиці, — це те, що звичайне збільшення обсягів виробництво не завжди гарантує пропорційне збільшення прибутку фірми. Адже, якщо б наша майстерня від виробництва 50 капелюшків перейшла до 60 і 70, то її прибуток почав би скорочуватись. У діяльності кожного підприємства (П9) є межа, до якої збільшення обсягів виробництва спричиняє зростання прибутку, а після якої, навпаки, — скорочення. Отже, змінюючи обсяги виробництва до цієї межі, за інших рівних умов, підприємство може збільшувати прибуток.

Це цікаво знати

У мікроекономіці – науці про закони економічної поведінки окремих суб’єктів, – яку ви вивчатимете у вищих економічних навчальних закладах, пояснюється закон максимізації прибутку фірми і виводиться рівність: MC=MR. За умови її дотримання підприємство (П9) досягає найбільшого прибутку. Тут MC – граничні витрати, або витрати, пов’язані з виробництвом однієї додаткової одиниці продукту. MR – граничний валовий дохід (В1), тобто виручка від реалізації однієї додаткової одиниці продукту, яка в умовах конкурентного ринку дорівнює середній, сформованій на цьому ринку ціні. Для нашого прикладу, згадана рівність витримується при обсязі виробництва у 55 капелюшків, якщо змінні витрати дорівнюватимуть 3725.

Підсумки теми

ü Безпосереднім утіленням інтересу підприємця є підприємницький дохід. Інтерес підприємця може не відповідати інтересам суспільства. Вирішення цієї суперечності забезпечується, з одного боку, механізмом ринкового саморегулювання, з іншого — діями держави та функціонуванням установ ринкової інфраструктури.

ü Необхідно розрізняти бухгалтерський та економічний прибуток. Для визначення останнього мають бути враховані так звані внутрішні, або неявні, альтернативні, витрати.

ü До внутрішніх (неявних, альтернативних) витрат належать витрати на придбання ресурсів, що є власністю підприємця, не купувались ним, але, як і будь-які ресурси ринкової економіки, мають власну ціну. Частиною цих витрат є нормальний прибуток: середній дохід у галузі, що його має отримати підприємець на вкладений капітал та за виконувані ним функції для того, щоб тому було вигідно залишатися в обраній галузі, сфері діяльності.

ü Підприємницький дохід складається з нормального та економічного прибутку. Існує сукупність залежних і незалежних від підприємця факторів його збільшення.

ü Підприємницький дохід у процесі його розподілу поділяється на частину, що спрямовується у розширення виробництва, та для особистого споживання підприємця. Держави розвинутих країн заохочують виробниче використання підприємницького доходу (його нагромадження).

ü Підприємство в умовах конкурентного ринку може досягати збільшення прибутку за рахунок ефективного використання виробничих ресурсів та знаходження такого обсягу виробництва, при якому досягається найбільший валовий прибуток – різниця між валовим доходом та загальними витратами

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ

Ø Ця тема спрямована на формування у кожної людини, яка живе в умовах ринкової економіки, своєрідного типу мислення, ознаками якого є:

а) вміння розраховувати витрати і зіставляти їх з доходами від кожної справи;

б) розуміння, що, крім явних витрат, у кожній справі існують неявні, альтернативні, які слід враховувати при здійсненні вибору;

в) подолання чисто “споживацького” ставлення до доходів, піклування про їх доцільне використання, зокрема — на нагромадження.

Виховуйте у собі ці риси — і станете практичною людиною!

Контрольні запитання та завдання

1. Розв’яжіть задачу:

Фірма реалізувала 8000 одиниць товару по 500 грн. за одну одиницю. Постійні витрати на виробництво продукції становлять 2000 грн. Змінні витрати — 10 грн. на кожний виріб. Визначте валовий прибуток фірми. Яким буде чистий прибуток фірми, якщо всі платежі з валового прибутку становлять 28% ?

2. Визначте величину зовнішніх і внутрішніх (неявних) витрат для двох підприємців, які працюють в одній галузі. Відповідно до існуючої у галузі середньої норми прибутку на капітал кожен з них має отримувати нормальний прибуток (Н6) у розмірі 80 грн.

Перший орендує приміщення і наймає 10 працівників, транспортуючи продукцію та сировину власними коштами. Другий працює у власному приміщенні, але, крім 10 робітників, наймає менеджера. Витрати на придбання ресурсів:

Співвідношення бухгалтерського та економічного прибутку - Инвестирование -  6

3. Поясніть спільне та відмінне між двома поняттями: “нормальний прибуток”, “економічний прибуток”.

4. Які фактори збільшення підприємницького доходу мають, на ваш погляд, першочергове значення для кожного з таких підприємств. Перше функціонує у добувній галузі і має у структурі витрат найбільшу частку витрат на будівлі та обладнання. Друге функціонує як консультативна фірма, бізнес якої тримається на висококваліфікованих і високооплачуваних фахівцях з економіки та права. Третє лише розпочинає свою діяльність і шукає власного місця на ринку.

5. Перерахуйте таблицю 10, внісши зміни. Уявіть, що із збільшенням обсягів виробництва майстерня капелюшків для того, щоб гарантувати їх збут і конкурувати з іншими виробниками, зменшує ціну продажу: при виробництві 10 та 20 капелюшків ціна становить 75 одиниць, при 30, 40, 50 капелюшків – 70, при 60 та 70 – 65. Чи буде за таких змін дійсним наш висновок про те, що оптимальний обсяг виробництва капелюшків – це 50?

ТЕМА 3.3

← Предыдущая страница | Следующая страница →