Поделиться Поделиться

Співпраця України з Міжнародною організацією праці

Задля встановлення соціальної справедливості, дотримання міжна­родно визнаних прав людини і прав у сфері праці, МОП продовжує здійснювати свою первинну місію: «Мир у світі праці є передумовою процвітання». Сьогодні МОП допомагає у створенні гідних робочих місць та таких умов праці, завдяки яким робітники і ділові люди зроб­лять свій внесок у забезпечення миру, процвітання та прогресу. Гідна праця є віддзеркаленням прагнень людей у сфері праці.

Україна є членом МОП з 1954 року. Співпраця МОП з Україною за ро­ки її незалежності стала системною та динамічною і спрямована на таке:

— Ратифікація та практичне впровадження конвенцій МОП та сприяння гармонізації національного законодавства з міжнародними

трудовими нормами МОП та європейськими стандартами. За 55 років членства в МОП Україна ратифікувала 63 конвенції (за роки незалежності — 20), в тому числі 8 фундаментальних, чинними з них є 55.

— Реформування трудового законодавства і підтримка реформ у сфері соціального страхування та соціального забезпечення.

— Розроблення та реалізація програм забезпечення зайнятості, в тому числі молоді, людей з інвалідністю, осіб, постраждалих від торгі­влі людьми.

— Реформування статистики праці.

— Сприяння формуванню і підвищенню ефективності адміністра­ції праці та її складових, в тому числі таких інституцій: державна ін­спекція праці, органи державного нагляду у сфері охорони праці, слу­жба посередництва і примирення.

Співпраця МОП та України здійснювалася в рамках тристоронньо­го соціального діалогу, як на національному, так і обласному рівнях. Серед партнерів були також місцеві органи самоврядування, численні неурядові та міжнародні організації.

За роки незалежності України її співпраця з МОП відбувалася у рамках понад 20 проектів технічного співробітництва, об'єднаних у З широкомасштабні програми, найбільшими із яких стали Програми гі­дної праці, що є частиною UNDAF (Рамкова програма допомоги ООН ) та Цілей розвитку ти­сячоліття.

Перша з них була реалізована у 2006-2007 роках. Завдяки соці­альному діалогу Програма гідної праці МОП стала ключовим еле­ментом державної соціальної політики, програм дій багатьох орга­нізацій профспілок та роботодавців, охопила основні сфери ринку праці, в тому числі сприяння зайнятості, викоренення дитячої праці та запобігання торгівлі людьми, реформування системи трудового законодавства та соціального забезпечення, запобігання поширен­ню ВІЛ/СНІДу у сфері праці, посилення превентивної культури охорони праці, сприяння реалізації основоположних принципів і прав у сфері праці.

Міністерство праці та соціальної політики України, профспілки та організації роботодавців підписали Меморандум про реалізацію Про­грами гідної праці на 2008-2011 роки, основною метою якої є сприян­ня гідній праці і як фактору продуктивності, і як ключовому елементу розвитку соціальної та трудової сфер в Україні.

Нова Програма побудована на трьох пріоритетах, спрямованих на зміцнення спроможності урядових установ та соціальних партнерів у вдосконаленні управління ринком праці та формулюванні політики за­йнятості, сприянні рівним можливостям на ринку праці, удосконален­ня політики соціального захисту, приділяючи особливу увагу вразливим групам. Вона водночас має гнучкий характер, враховує зміни і передбачає конкретизацію реальних потреб.

З січня 2009 року МОП відгукнулася на запит Уряду та почала н; давати широку консультаційну допомогу урядовим структурам і соціальним партнерам у пом'якшенні наслідків фінансової кризи у сфері праці та соціального захисту.

Питання для самоконтролю

1. Коли була утворена Міжнародна організація праці?

2. Розкрийте причини створення МОП.

3. Розкрийте мету, задачі та напрямки діяльності МОП.

4. Яка структура Міжнародної організації праці?

5. Назвіть напрями регулювання міжнародними міграційними процесами.

6. Охарактеризуйте рівні регулювання міграційних процесів.

7. Які міжнародні організації приймають участь в регулюванні міграційними процесами?

8. Яка роль Міжнародної організації праці?

9. Яка процедура участі країни в Конференціях МОП?

10. Назвіть Конвенції, ратифіковані Україною.

Тести для самоконтролю

1. Коли була утворена Міжнародна організація праці?

а) 1861 році;

б) 1919 році;

в) 1939 році;

г) 1945 році.

2. Конвенції МОП для держав-учасниць є:

а) обов'язковими для виконання;

б) основою для національного законодавства;

в) немає вірної відповіді.

3. Конвенції та рекомендації спрямовані на захист:

а) працівників;

б) роботодавців;

в) працівників та роботодавців;

г) немає вірної відповіді.

4. До Міжнародної організації праці не входить:

а) Міжнародна конференція праці;

б) Адміністративна рада;

в) Міжнародне бюро праці;

г) Міжнародна організація міграції.

5. В якому році Україна стала членом МОП?

а) 1954 році;

б) 1993 році;

в) 1996 році;

г) 2000 році.

6. Яка кількість країн є членами МОП?

а) 154;

6)41;

в) 177;

г) 200.

7. Де знаходиться штаб-квартира МОП?

а) Женева;

б) Лондон;

в) Мадрид;

г) Вашингтон.

8. До принципів МОП не відносять:

а) мир на основі соціальної справедливості;

б) ненадання мігрантам нормальних умов праці;

в) свобода слова та свобода об'єднань;

г) бідність це загроза для загального добробуту.

9. Який орган МОП є найвищим?

а) Адміністративна рада;

б) Міжнародне бюро праці;

в) Міжнародна конференція праці;

г) Міжнародний навчальний центр.

10. Метою створення МОП є:

а) розробка та прийняття міжнародних трудових норм;

б) затвердження мінімальної заробітної плати;

в) прийняття пільг робітникам;

г) страхування робітників-емігрантів.


Термінологічний словник

А

Абсолютний приріст визначається на початок і кінець розглянутого періоду. Звичайно це рік чи більш тривалий відрізок часу.

Адміністративна рада МОП — виконавчий орган МОП. Він керує робо­тою МОП у період між конференціями, вирішує багато питань, пов'язаних з її діяльністю, визначає порядок денний конференції та нарад, спрямовує діяль­ність Міжнародного бюро праці (МБП), а також різних комітетів, що створені при ньому.

Б

Багатостороннє регулювання — це регулювання міграційних процесів що ґрунтується на міжнародних угодах та конвенціях, укладених на регіональному світовому рівнях, в рамках інтеграційних об'єднань.

Безробітні, за визначенням МОП, — це особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові присту­пити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний мо­мент ще не працюють.

Безробітні, у визначенні МОП, — це особи у віці 15-70 років (як зареєстрова­ні, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задоволь­няють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи впро­довж наступних двох тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навча­ються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Безробіття — соціально-економічне явище в суспільстві, коли частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку воно здатне виконувати.

Бригада — це організаційно-технологічне і соціально-економічне об'єд­нання працівників однакових або різних професій на базі відповідних вироб­ництв, устаткування, інструменту, оснащення, сировини і матеріалів, для ви­конання виробничого завдання з випуску високоякісної продукції певної кіль­кості з найменшими матеріальними і трудовими витратами на основі колективної матеріальної заінтересованості і відповідальності.

В

Валова продукція — характеризує загальний обсяг виробничої діяльності підприємства та включає всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності.

Вартість робочої сили — сукупність витрат підприємця, пов'язаних з використанням робочої сили, забезпечення необхідних для забез­печення нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.

Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу, або кі­лькість продукції, що припадає на одного робітника за рік, квартал, місяць.

Відрядна форма оплати праці — використовується для оплати праці за­лежно від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо встановлених норм часу (виробітку) і роз­цінок з врахуванням складності та умов праці.

Відтворення населення — це історично і соціальна-економічно обумовлений процес, постійного і безперервного поновлення людських поколінь. У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Відтворення ресурсів для праці — це процес постійного і безперервною по­новлення кількісних і якісних характеристик економічно активною населення.

Вільно обрана зайнятість припускає, що право розпоряджатися власною здатністю до праці належить винятково власнику робочої сили, тобто самому пра­цівнику. Цей принцип гарантує право кожного працівник; на вибір між зайнятістю і незайнятістю, забороняючи будь-яке адміністративне залучення до праці.

Г

Годинний фонд заробітної плати — охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається із заробітної плати за відпрацьований час за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і погодинникам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів і надбавки за професійну майстерність.

Груповий (бригадний) трудовий потенціал крім трудового потенціалу окремих працівників включає додаткові можливості їх колективної діяльності на основі сумісності психофізіологічних і кваліфікаційно-професійних особливостей колективу.

Д

Двостороннє регулювання — це форма відносин, яка передбачає укладання двосторонніх міждержавних угод.

Денний фонд заробітної плати — окрім годинного фонду заробітної плати, входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування дітей.

Дискримінація — обмеження прав суб'єктів соціально-трудових відносин, яке перешкоджає їхньому доступу до рівних можливостей на ринку праці.

Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, за відновлення працездатності між змінами.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним за­конодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Доходи населення — це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

Е

Економіка праці і соціально-трудові відносини» — це функціональна на­ука, яка досліджує суспільні виробничі відносини, що виникають у процесі ор­ганізації суспільної праці і відтворення робочої сили. Вона вивчає конкретні форми і методи свідомого використання суспільством економічних законів у сфері підвищення ефективності виробництва, його матеріального та морально­го стимулювання, відтворення робочої сили.

Економічна зайнятість — участь працездатного населення в суспільно­му виробництві (включаючи сферу послуг).

Економічно активне населення — це частина населення, що забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг.

Економічно неактивне населення — це населення, що не входить до складу економічно активного населення, включаючи особи молодшого віку, встановленого для виміру чисельності.

Емпірична інтерпретація — виокремлення основних ознак об'єкта, до­ступних виміру, установлення показників, що можуть бути кількісно визначе­ні. Ці показники називають «емпіричними індикаторами». Наприклад, масш­таб плинності, інтенсивність плинності кадрів і т. ін.

Ефективність праці — це її результативність або успішність. Вона показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кіль­кості затраченої на це праці (співвідношення отриманого виробничого результату і сукупності екстенсивних та інтенсивних затрат живої і уречевленої праці).

З

Зайняті економічною діяльністю — це особи у віці 15-70 років, які ви­конують роботи за винагороду за найманням на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією мето­дикою вважаються особи, які працювали впродовж тижня не менше чотирьох годин (в особистому підсобному господарстві — не менше ЗО годин), незале­жно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Закритий конфлікт характеризується великим соціальним дискомфор­том, деструктивним впливом на організацію і організаційно-трудові відноси­ни, можливість його вирішення дуже мала.

Заохочувальні та компенсаційні виплати — це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодав­ства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ви­плачує працівникові за виконану ним роботу.

Змінний режим праці та відпочинку визначає загальну тривалість робо­чої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.


І

Індивідуальний трудовий потенціал працівника враховує індивідуальні можливості працівника.

Інтенсивність праці — характеризує ступінь напруженості праці за оди­ницю часу і вимірюється кількістю витраченої енергії людини. Чим вищий рі­вень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність.

К

Кваліфікаційний поділ праці зумовлюється різним ступенем складності виконуваних робіт і полягає у відокремленні складних робіт від простих. Водночас враховується технологічна складність виготовлення продукції, складність функцій з підготовки і здійснення трудових процесів, а також контролю за якістю продукції.

Кількість безробітних — це абсолютний показник безробіття, що вказує на його розміри. Відношення кількості безробітних (Б) до кількості економіч­но активного населення (Еа) — це відносний показник безробіття і по показує його поширеність і називається рівнем безробіття.

Коефіцієнт життєздатності нації вимірюється за п'ятибальною шкалою — він характеризує: можливість збереження генофонду, фізіологічного й інтелектуального розвитку нації в умовах продовження соціально-економічної політики уряду, здійснюваної на момент дослідження конкретної країни.

Колективний (груповий) трудовий потенціал враховує не тільки індиві­дуальні можливості членів колективу, а й можливості їхньої співпраці для до­сягнення суспільних цільових орієнтирів.

Колективний договір — правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцем і працівниками на підприємстві, в установі, організації.

Конвенція — це є міжнародний трудовий акт, що після його ратифікації державою-членом МОП вважається обов'язковим для виконання.

Конфлікт — випадок загострення протиріч у трудових відносинах.

Кооперація — це організована виробнича взаємодія між окремими працівниками, колективами бригад, дільниць, цехів, служб у процесі праці для досягнення певного виробничого ефекту.

Кооперація праці — це об'єднання часткових трудових процесів в один, який безупинно, планомірно, ритмічно й ефективно функціонує. Складність кооперації праці обумовлена глибиною всіх форм її поділу.

Л

Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, які мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

М

Маятникова зайнятість — це особливий вид зайнятості, що має постій­ний характер і водночас пов'язаний з періодичними переміщеннями під час трудової діяльності.

Метод праці — це спосіб здійснення процесу праці, певна послідовність і склад трудових прийомів і операцій.

Міграція трудових ресурсів — переміщення людей у міжнародному тери­торіальному просторі з метою пошуку місця роботи без зміни місця постійно­го проживання.

Міжнародна конференція праці (МКЛ) — найвищий орган МОП, відбу­вається щорічно у Женеві. Кожна держава-член представлена на МКП чотир­ма делегатами з правом вирішального голосу:

Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) — спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці.

Міжнародне бюро праці є постійним секретаріатом МОП, її адміністрати­вним і виконавчим органом, дослідним та інформаційним центром.

Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальний споживчий бюджет — це законодавчо встановлена в дер­жаві середньодушова місячна вартість набору продуктів харчування, непродо­вольчих товарів, оплати необхідних послуг, ліків, предметів побуту, в тому числі й довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково обґрунтованих норм і нормативів з урахуванням національних особливостей.

Місячний (квартальний, річний) фонд заробітної плати складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за ви­слугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.

Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та не­робочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток.

Н

Найманий робітник — це громадянин, який уклав трудову угоду з роботодавцем, керівником підприємства або іншим уповноваженим ним органом і безпосередньо виконує трудову функцію відповідно до існуючих регламентів.

Населення — це природна сукупність людей, які проживають на визначе­ній території (у селі, місті, районі, регіоні, країні), що історично склалася і бе­зупинно відновлюється в процесі виробництва і відтворення життя.

Неповна зайнятість — це ситуація, за якої суспільне корисною працею зайнята лише деяка частина економічно активного населення.

Непродуктивна робота — усунення або виправлення браку, що виник з вини самого працівника, виконання роботи для власних потреб тощо.

Номінальна заробітна плата (грошова) — це сума коштів, яку одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості якості затраче­ної ними праці, результатів праці.

Норма праці — це норматив праці, скоректований на місцеві умови. Нормативи праці характеризують науково обґрунтовані, централізовано розроблені показники витрат праці. Це регламентовані характеристики режи­мів роботи виробничого устаткування (нормативи роботи устаткування), за­трат часу на виконання окремих елементів трудового процесу (нормативи ча­су), а також нормативи обслуговування, нормативи чисельності, нормативи керованості.

Нормативно-чиста продукція — визначається множенням обсягу випус­ку кожного виду продукції в натуральному вимірнику на норматив чистої продукції та складанням одержаних результатів.

Нормотворча діяльність — розробка й прийняття конвенцій та рекомен­дацій і контроль за їх виконанням — була й залишається головним у діяльнос­ті МОП.

Нормування праці — це встановлення обґрунтованих співвідношень між мірою праці та мірою витрат на неї.

О

Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (налагоджен­ня, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, ін­формації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чищення обла­днання тощо).

Одностороннє регулювання це державне регулювання міграційних процесів відповідно до національних інтересів без узгодження з іншими країнами.

Операціональна інтерпретація — встановлення порядку кількісного ви­міру показників: одиниць рахунку, коефіцієнтів, індексів, шкал (коефіцієнт плинності кадрів, індекс згуртованості групи).

Оперативна робота — це безпосереднє виконання змінного завдання. Час, витрачений на неї, складається з часу виконання основних прийомів і до­поміжних.

Організація праці — це спосіб поєднання безпосередніх виробників із за­собами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання ви­соких кінцевих соціально-економічних результатів.

Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення їх у певному порядку, обслуговування і атестації.

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необ­хідних для виконання конкретних трудових функцій.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповід­но до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, поса­дові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) від­рядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

П

Партнерство — у розвинутих країнах із соціальною орієнтацією ринко­вої економіки переважним типом соціально-трудових відносин є соціальне партнерство у формі двопартизму і тринартизму.

Патерналізм — це жорстке державне регулювання соціально-трудових процесів.

Періодична зайнятість — це вид зайнятості, що припускає чергування періодів трудової діяльності з рівномірними періодами відпочинку (вахти в нафтовій і газовій галузях).

Підприємницький трудовий потенціал — це наявність та розвиток підприємницьких здібностей певної частини працівників як передумови для дося­гнення економічного успіху за рахунок формування ініціативної й інновацій­ної моделі діяльності.

Плановий фонд заробітної плати — це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому період

Планування робочого місця — це раціональне розміщення у просторі ма­теріальних елементів виробництва (устаткування, технологічного і організаційного оснащення) та робітника.

Повна зайнятість — це стан найбільшого охоплення працездатного населення суспільне корисною діяльністю. Вона характеризує такий стан, при якому забезпечені роботою всі зацікавлені в ній і бажаючі працювати, що відповідає наявності збалансованості між попитом та пропозицією робочої сили.

Погодинна форма оплати праці — використовується для оплати за працю певної тривалості (годину, день, місяць).

Поопераційний поділ праці означає закріплення за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу.

Потенціал технологічного персоналу — це сукупні можливості працівників підприємства, задіяних у профільному та суміжних виробничо-господарських процесах для виробництва продукції (роботи, послуг) встановленої якості та визначеної кількості, а також працівників, які виконують техні­чні функції апарату управління.

Працездатне населення — це сукупність осіб, переважно працездатного віку, здатних за своїми психофізіологічними даними до участі в трудовій діяльності.

Праця — слід розглядати як свідому цілеспрямовану діяльність; докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного ре­зультату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення природних ресурсів в цінності та блага; як вияв людської особистості.

Природний рівень безробіття — це той мінімальний рівень безробіття у цьому суспільстві, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю по­вної зайнятості.

Природний рух населення — це результат процесів народження та смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення.

Прихована зайнятість населення характеризується тим, що певна части­на людей з числа тих, які перебувають у тривалій відпустці без збереження за­робітної плати, безробітних, пенсіонерів займаються торгівлею, наданням різ­них послуг населенню (ремонтні, будівельні роботи і т. д.) поза межами офіційного обліку як зайнятих.

Продуктивна (ефективна) зайнятість характеризується з двох позицій. По-перше, зайнятість повинна приносити трудящим доход, що забезпечує гід­ні умови життя. Звідси випливає прямий зв'язок політики зайнятості з політи­кою доходів, антиінфляційними діями і т. п. По-друге, продуктивна зайнятість протиставляється зайнятості формальній. Окремий варіант останньої утри­мання зайвих працівників чи створення формальних робочих місць, щоб уни­кнути безробіття.

Продуктивна робота характеризується виконанням обов'язків, передбачених регламентом (прямих і сумісних). Вона включає підготовчо-заключну та оперативну роботу й обслуговування робочого місця.

Продуктивний трудовий потенціал — це можливості працівника підприємства генерувати економічні й неекономічні результати виходячи з існу­ючих умов діяльності у рамках певної організації.

Продуктивність — це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв'язок між кількістю і якістю виробле­них товарів та ресурсами, які були витрачені на їх виробництво.

Продуктивність праці — це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукцію.

Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу праці.

Прожитковий мінімум являє собою показник обсягу і структури спожи­вання основних матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує підтримування активного фізичного стану різних соціально-демографічних груп населення, проте цей показник призначається для певного періоду подолання кризового стану економіки.

Професійний поділ праці відбувається між групами робітників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт і залежить від знарядь і предметів праці, технологій виробництва.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищен­ня яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

P

Раціоналізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів: виявлення, вивчення, аналіз, узагальнення, проектування та освоєння раціональних прийомів та методів праці.

Реалізована продукція — відрізняється від товарної на суму підготовленої до реалізації, але не реалізованої продукції і включає продукцію, яка відван­тажена споживачу і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства-продавця або мають надійти у зазначений термін.

Реальна заробітна плата — відображає сукупність матеріальних культу­рних благ, а також послуг які може придбати працівник на номінальну заробі­тну плату.

Реальні доходи включають реальну заробітну плату і надходження із сус­пільних фондів споживання.

Резерви зростання продуктивності праці — це можливості більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її про­дуктивності за рахунок удосконалювання техніки, технології, поліпшення ор­ганізації виробництва, праці управління.

Ринок праці — це сфера відтворення специфічного виду товару «робоча сила», особливий, властивий розвиненим товарно-грошовим відносинам спосіб її включення в економічну систему. Це складне і динамічне явище, пов'язане як з макроекономічним, так і з мікроекономічним розвитком еко­номіки. Це поняття виходить за межі традиційних уявлень і не обмежується поняттями «зайнятість» або «безробіття», які мають самостійне значення і лише частково характеризують ринок праці на даний період.

Рівень життя — відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб.

Роботодавець — це громадянин, який самостійно працює і постійно най­має для роботи одного чи багатьох осіб. Зазвичай це власник засобів виробни­цтва, але роботодавцем вважається також керівник підприємства державної форми власності, наприклад, директор

Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітни­ків, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи.

С

Сезонна зайнятість — це періодичне (як правило, у визначені сезони) за­лучення працездатного населення до суспільне корисної діяльності з урахуванням природо-кліматичних особливостей.

Соціальна взаємодія у сфері праці — це форма соціальних зв'язків, яка реалізується під час обміну діяльності та взаємодії.

Соціальна допомога — заходи, що являють собою допомогу, як правило, короткочасного характеру, що надається людям, котрі потрапили в екстрема­льні життєві ситуації, які вимагають додаткових витрат.

Соціальна підтримка — система заходів, стосовно до економічно актив­ного населення, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників;

Соціальна політика — стратегічний соціально-економічний напрям, об­раний країною для всебічного розвитку громадян, який забезпечує пристойний рівень та умови їхніх життя і праці.

Соціальне партнерство — це соціальний діалог, пошук компромісу у задоволенні господарсько-трудових відносин усіх сторін соціально-трудових відносин.

Соціальний захист — система мір, що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціальне вразливих шарів працездат­ного населення;

Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, на­ціональної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфіка­ційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом і бага­тьма іншими характеристиками.

Соціальні відносини — це відносини між різними соціальними групами та окремими індивідами які складаються з огляду на їхнє суспільне становище, спосіб та уклад життя, умов формування та розвитку особистості, соціальних спільнот.

Соціальні процеси у сфері праці — це процеси формування, функціонування, розвитку (чи деградації) соціальних груп і окремих працівників.

Соціально-трудові відносини — це взаємодія та взаємозалежність суб'єктів цих відносин, яка виникає в процесі праці та спрямована на регулювання умов трудового життя.

Соціологія — наука про суспільство, що розглядає його як систему соціа­льних спільностей, груп, що встановлює закономірності їхнього розвитку, процесів і відносин, що відбуваються усередині них, структуру і механізм соціально-трудових відносин, а також соціальні процеси у сфері праці.

Структурне безробіття — виникає, коли структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту.

Структурно-формуючий трудовий потенціал — це можливості частини працівників підприємства щодо раціональної та високоефективної організації виробничих процесів і побудови найбільш гнучкої, чіткої, простої структури організації.

Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-економічним розпитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко змен­шився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, зни­зився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.

Т

Тарифна система оплати праці використовується для диференціації розмірів заробітної плати працівників залежно від їхньої кваліфікації, відповідальності, умов праці, її кількості та результатів. За допомогою тарифної системи встановлюються співвідношення між низько- і високооплачуваними категоріями трудящих. Вона відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Тарифна сітка — основа регулювання ирофесійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, основа централізованого регулювання рівня заробі­тної плати різних категорій і груп працівників. Вона містить певну кількість розрядів та відповідних ним тарифних коефіцієнтів. Тарифна ставка — визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів оплата праці кожного роз­ряду кваліфікованих робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду.

Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника.

Темп росту обчислюється як відношення абсолютної чисельності трудо­вих ресурсів наприкінці даного періоду до їхньої величини на початку періоду.

Технологічна операція — це частина трудового процесу, що виконується одним або групою працівників на одному робочому місці над одним предме­том праці без переналагодження обладнання. Кожна операція має свою струк­туру, до якої входять трудові рухи, дії та прийоми.

Технологічний поділ праці передбачає поділ виробничого процесу за видами, фазами і циклами.

Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін.

Товарна продукція — характеризує обсяг продукції, що надходить у народногосподарський обіг та включає готову продукцію, послуги, ремонті роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини, призначені для реалізації на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової тех­ніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медици­ни, низького рівня життя, війн, епідемій). У результаті взаємодії цих факторів загальні темпи зростання чисельності населення невисокі, в структурі перева­жає частка молодих людей. Цей тип характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства.

Трудова дія — це логічно завершена сукупність трудових рухів, що вико­нуються без перерви одним або кількома робочими органами люди при незмінних предметах і засобах праці (наприклад, дія «вимкнути комп'ютер» виконується очима і руками людини з одним комп'ютером за допомогою кількох трудових рухів — натиснення на кнопки).

Трудовий договір (контракт) — угода між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу з визначеної спеціально­сті, кваліфікації чи посади з підпорядкуванням внутрішньому трудовому роз­порядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий конфлікт — різновид соціального конфлікту. Причинами трудових конфліктів можуть бути обставини, пов'язані з техніко-технологічними параметрами виробництва, а також економічні, адміністративно-управлінські, соціально-психологічні аспекти діяльності організації.

Трудовий потенціал — це сукупна суспільна здібність до праці, потенційна дієздатність суспільства, його ресурси праці.

Трудовий потенціал підприємства — це сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рам­ках конкретної організаційної структури виходячи з матеріально-технічних, технологічних та інших параметрів.

Трудовий потенціал працівника — це індивідуальні інтелектуальні, пси­хологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості, викорис­товуються виможуть бути використані для трудової діяльності.

Трудовий прийом — це певна сукупність трудових дій і рухів працівника з незмінними предметами і засобами праці, що послідовно виконуються один за одним і мають конкретне цільове призначення (наприклад, зробити копію до­кумента за допомогою розмножувальної техніки).

Трудовий процес — це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одер­жання корисного результату, це процес перетворення наявних ресурсів у по­трібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною.

Трудовий рух — це одноразове переміщення робочих органів людини при виконанні трудової дії (наприклад, «взяти інструмент», «натиснути кнопку» тощо).

Трудові ресурси — це працездатна частина населення, яка, володіючи фі­зичними й інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага чи робити послуги.

Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізи­чними йрозумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення ко­рисної діяльності.

Трудомісткість — характеризує затрати часу на одиницю продукції (обе­рнена до виробітку).

У

Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці.

Умовно-чиста продукція — використовується у галузях з високим рівнем технічної оснащеності; вона містить крім зарплати з нарахуваннями, прибуток та суму амортизаційних відрахувань.

Управлінський потенціал — це можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами підприємства (організації).

Ф

Фактори — це рушійна сила, суттєва причина, обставина, що впливає на певний процес або явище та змінює рівень і динаміку продуктивності.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Фотографія робочих процесіє — це вивчення шляхом спостережень всіх елементів виробничого або трудового процесів і затрат робочого виконавців та їх виконання протягом робочої зміни або її частини.

Фотографія робочого дня — це комплекс спостережень і виміряв часу протягом зміни або її частини з метою виявлення змісту, тривалості чи послідовності виконуваної роботи за елементами операцій, а також перерв у роботі.

Фрикційне безробіття — тимчасове безробіття, пов'язане із пошуком роботи, коли частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: вони добровільно міняють роботу на таку, яка краще їм підходить, або вперше обира­ють роботу, зважуючи це важливе рішення, або підшукують роботу в зв'язку з закінченням терміну контракту на попередній роботі тощо.

Функціональний поділ праці відбувається між різними категоріями працівників, які входять до складу персоналу (робітники, керівники, спеціалісти і службовці), а також між основними і допоміжними робітниками.

Ц

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття викликане фактичною відсутністю вільних робочих місць при значній кількості безробітних.

Ціна робочої сили — сукупність життєвих засобів, необхідних для відтво­рення робочої сили у грошовому виразі.

Ч

Чиста продукція — характеризує новостворену вартість, це різниця між обсягом валової продукції та витратами на сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію, амортизаційні відрахування.

Я

Якість життя — це характеристика рівня та умов життя населення, яка враховує склад сім'ї, стан здоров'я її членів, їхню соціально-трудову задоволеність.


СПИСОК ВИКОРСИТАНОЇ

← Предыдущая страница | Следующая страница →