Поделиться Поделиться

Споживання, національний доход і заощадження

Споживання означає певну підсистемувідносин економічної власності між людьми з приводу використання виготовлених товарів та послуг, що нада ються, які (відносини) управляються специфічними для сфери споживання законами. У концентрованому вираженні споживання втілюється у платоспроможному попиті населення

Особливості сфери споживанняпевною мірою зумовлені процесом відтворення особистісного чинника, індивідуумів загалом, яке відбувається у процесі споживання матеріальних і духовних благ, а отже, зало­млення їх потреб.

Розрізняють виробниче і невиробниче споживання

Виробниче споживання- означає використання засобів виробництва і робочої сили внаслідок чого відбувається задоволення виробничих потреб створюються, передусім, матеріальні блага.

Різновидами : виробничого споживання є процес задоволення потреб населення споживання будівель, споруд, канцелярських товарів та ін.

Невиробниче споживаннявідбувається за межами виробництва і служить для задоволення невиробничих потреб, при цьому відбувається кінцеве (остаточне) споживання предметів споживання.

Заощадження для більшості населення є, передусім, засобом нагромадження приватної тру­дової власності; для капіталістів — засобом нагромадження ка­піталу.

В якісному аспекті заощадження виражають відносини економічної власності між суб'єктами заощаджень (домогоспо-дарствами, фірмами тощо) і власниками фінансово-кредитних інститутів з приводу використання цих заощаджень та виплати відсотків за їх використання.

Особисті доходи

1.Джерела особистих доходів

2.Об”єктивні основи 3.формування доходів населення

Якщо виходити з положення про те, що розподіл, у тому числі розподіл та перерозподіл національного доходу, визначається, зрештою, безпосереднім виробництвом та його законами і при цьому формуються кінцеві доходи населення, то доходимо висновку, що вирішальною об'єктивною основою формування таких доходів є технологічний спосіб виробництва і, насамперед, рівень розвитку продуктивних сил.

Ця залежність від рівня розвитку продуктивних сил виявля­ється, по-перше, у тому, що такий рівень, передусім рівень розвитку робочої сили, визначає величину вартості даного специфічного і товару, а отже, заробітної плати, яка становить основну частку! національного доходу (близько 70 % у розвинутих країнах світу),!

По-друге, залежність доходів населення від рівня розвитку! продуктивних сил виявляється в тому, що на певному етапі їхньої еволюції, отже, розвитку внутрішніх суперечностей даної системи, починається активне втручання держави в економіку, процес одержавлення продуктивних сил, перетворення держави на могутню силу (економічну, політичну, правову та ін.), яка, у свою чергу, активно впливає на формування доходів населення.

Наступною об'єктивною основою формування доходів насе­лення є тип суспільного способу виробництва і, насамперед, відносин економічної власності, а серед них — власності на засоби виробництва. Так, у процесі розвитку акціонерної власності, зокрема широкого розповсюдження акцій серед значної частині найманих працівників, кількості привласнюваних ними збільшується частка дивідендів у кінцевих доходах населення про що йшлося раніше.

Найвагоміший вплив на формування доходів населення межах державної економічної власності має одержавлення знач ної частки національного доходу (її власність на цю частку).

Значний вплив типу суспільного способу виробництва на і мування доходів населення виявляється у наявності за умов : піталізму великої армії безробітних, величезній диференіщ доходів між багатими і бідними верствами населення, в іс ванні понад 100 млн бідних лише у розвинених країнах світу,; наявності періодичних криз надвиробництва тощо

← Предыдущая страница | Следующая страница →