Поделиться Поделиться

ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА УТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Головні поняття та терміни

Соціальна політика, соціальний захист, соціальне забезпечення, видатки на соціальний захист, соціальна допо-I мога. Соціальні стандарти, пенсійне забезпечення, соціальне страхування соціальна сфера, видатки на соціальну сферу, видатки на освіту, видатки на охорону здоров'я, видатки на духовний розвиток, видатки на фізичну культуру і спорт.

Характеристика видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення

Сьогодні в бюджетах демократичних країн вагомою є частка видатків на соціальні потреби, що свідчить про виняткову роль соціальної функції держави. Соціальний сектор у частині соціального захисту населення як збірне поняття включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення добробуту громадян за рахунок соціальної допомоги і соціального страхування.

Соціальне забезпечення громадян має відповідати вимогам Європейського кодексу соціального забезпечення, котрий містить мінімальні стандарти захисту, які держави зобов'язані надавати у зв'язку з традиційними соціальними ризиками: хворобою, безробіттям, старістю, трудовим каліцтвом, професійною хворобою, материнством, інвалідністю, втратою годувальника, утриманням дітей.

У світовій практиці існують такі джерела фінансового забезпечення соціальних гарантій населення: кошти держави; грошові доходи підприємств, установ, організацій, фірм, інших комерційних та некомерційних структур; кошти фондів соціального, майнового та особистого страхування; грошові кошти населення. Для фінансування соціальних гарантій створюються відповідні фонди на рівні держави, підприємств, населення.

В Україні відносини у сфері соціального захисту та соціального забезпечення громадян регулює законодавство (закони України

"Про державну допомогу сім' ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім' ям", "Про органи і служби у справах неповнолітніх", нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та ін.).

Законодавством передбачаються рівні умови надання громадянам допомоги у зв' язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на поховання незалежно від виду діяльності, форми власності і господарювання. Допомога у зв' язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується застрахованій особі за рахунок Фонду соціального страхування залежно від розміру заробітної плати (доходу) і страхового стажу.

Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення в Україні фінансуються за рахунок коштів держави, підприємств, за допомогою послуг фінансових посередників, коштів спонсорів та власних заощаджень громадян. Проте основним джерелом фінансування соціальних гарантій населенню є державні фінанси як складова фінансової системи держави.

До видатків державного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення населення відносять видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян; забезпечення прожиткового мінімуму різних груп населення; соціальний захист осіб, що опинилися в скрутному становищі; пенсійне забезпечення; фінансування заходів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді; витрати на утримання установ та закладів соціального захисту, зокрема будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів; видатки, пов' язані з ліквідацією Чорнобильської катастрофи; інші видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.

Таким чином, з державного бюджету фінансуються всі види допомоги і компенсації, передбачені чинним законодавством.

Видатки на соціальний захист населення та соціальне забезпечення охоплюють:

o державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);

o державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту інвалідів у через те числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; заходи, пов' язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни; довічна стипендія для учасників бойових дій; кошти, що передаються до Фонду соціального страхування на випадок безробіття; часткове покриття витрат на виплату заборгованості з регресивних позовів шахтарів);

o державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;

o державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

o державну підтримку молодіжних громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім' ї;

o державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян.

Здійснення місцевих програм соціального захисту населення відбувається на основі рішень органів місцевого самоврядування. Їх фінансування проводиться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

У табл. 10.1 наведені дані, що характеризують обсяг та структуру видатків держави на соціальний захист та соціальне забезпечення населення в 2007-2010 році.

Аналіз даних, наведених у таблиці, свідчить про переважання в загальному обсязі видатків на соціальний захист пенсіонерів, що зросли з 53,6 % (2007 р.) до 92,46 % (2010 р.). Фінансування інших статей видатків має тенденцію до зниження. Так, менше ніж 1 % у 2010 р. у структурі видатків становили видатки на соціальний захист ветеранів війни та праці (0,85 %), сім'ї, дітей та молоді (0,49 %), безробітних (0,01 %), дослідження і розробки (0,03 %) та інша діяльність у сфері соціального захисту (0,41 %). Допомога на утримання житла в 2010 р. набула нульового значення, що вказує на відсутність фінансування даної статті видатків.

Таблиця 10.1

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ*

Напрям видатків

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

млн грн

% до загального обсягу

млн грн

% до загального обсягу

млн грн

% до загального обсягу

млн грн

% до загального обсягу

Соціальний захист та соціальне забезпечення

48517,33

100

74069,73

100

51517,6

100

69311,3

100

Соціальний захист на випадок непрацездатності

2356,45

4,86

3155,44

4,26

580,6

1,13

680,0

0,98

Соціальний захист пенсіонерів

26006,40

53,60

42648,41

57,58

47912,8

93,0

64086,5

92,5

Соціальний захист ветеранів війни та праці

3904,75

8,05

3924,54

5,30

409,6

0,8

590,87

0,85

Соціальний захист сім'ї, дітей та молоді

8795,67

18,13

11576,93

15,63

70,1

0,14

336,3

0,49

Соціальний захист безробітних

100,02

0,21

9,55

0,01

7,9

0,02

8,7

0,02

Допомога у вирішенні житлового питання

2433,89

5,02

2018,98

2,73

278,6

0,54

826,8

1,19

допомога на утримання житла

1164,66

2,40

948,92

1,28

957,96

1,22

0,00

0,00

допомога на забезпечення житлом

1269,23

2,62

1070,06

1,44

319,92

0,41

826,81

1,19

Соціальний захист інших категорій населення

4186,13

8,63

10012,94

13,52

2157,0

4,19

2471,2

Дослідження і розробки у сфері соціального захисту

19,45

0,04

23,20

0,03

21,5

0,05

23,8

0,03

Інша діяльність у сфері соціального захисту

714,58

1,47

699,74

0,94

79,5

0,16

287,3

0,41

У цілому видатки на сферу соціального захисту та соціального забезпечення в Україні є доволі низькими порівняно з розвинутими країнами. Наприклад, у країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), частка соціальних видатків у відсотках до ВВП у 2000 р. становила: в Австрії - 28,8 %, Бельгії - 35,8, Великій Британії - 20,9, США - 18,2, Фінляндії - 22,8, Франції - 34,2, ФРН - 25,8, Швеції - 32,0 %, у середньому по країнах ОЕСР - 24,6 %. В Україні ця частка становила у 2007 р. 4,1 %, у 2008 р. - 5,4, у 2009 р. - 5,6, у 2010 р. - 6,4 %.

Зауважимо, що в умовах, коли обсяг коштів держави на соціальний захист населення обмежений, дуже важливо визначити пріоритети бюджетного механізму фінансування видатків соціальної сфери, а також державні соціальні стандарти і нормативи у формуванні заробітної плати, пенсій за віком та інших видів соціальних виплат і допомоги з урахуванням насамперед законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (табл. 10.2).

Як свідчать дані таблиці, останніми роками головні показники, що характеризують стан соціального захисту населення, - прожитковий мінімум1, мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, зросли. За даними Міністерства фінансів України, касові видатки соціального спрямування за загальним фондом Державного бюджету України за 2010 р. проведено в сумі 212 546,4 млн грн, що перевищує на 42 679,4 млн грн, чи на 25,1 %, ознака 2009 р. Таке зростання соціальних видатків обумовлене виконанням у 2010 р. норм Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", які дали можливість збільшити всі соціальні виплати та якісно поліпшити життєвий рівень громадянам.

У цьому самому році Кабінетом Міністрів України згідно до затвердженого в державному бюджеті обсягу видатків на фінансування соціальних потреб було прийнято ряд рішень, згідно з якими посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки підвищувався щоквартально (з 1 січня - 555 грн, з 1 квітня - 567 грн, з 1 липня - 570 грн, з 1 жовтня - 586 грн, з 1 грудня - 600 грн на місяць).

Таблиця 10.2

ДИНАМІКА ОСНОВНИХ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ У 2006-2010 році., грн*

Головні соціальні

стандарти

На 31.12

Зміна відносно попереднього року

2006

2007

2008

2009

2010

2007

2008

2009

2010

Прожитковий мінімум:

на одну особу в розрахунку на місяць

472

532

626

701

875

+60

+94

+75

+174

діти віком до шести років

418

470

557

632

799

+52

+87

+75

+167

діти віком від шести до 18 років

536

604

701

776

957

+68

+97

+75

+181

Мінімальна заробітна плата

400

460

605

744

922

+60

+145

+139

+178

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність

366

411

498

573

734

+45

+87

+75

+161

Прожитковий мінімум для працездатних осіб

505

568

669

744

922

+63

+101

+75

+178

Мінімальна пенсія за віком

366

415,11

498

573

734

+49,11

+82,89

+75

+161

Середній розмір пенсійної виплати

457,48

5909,78

898,4

999

1151,9

+133,3

+304,13

+100,6

+152,9

Одночасно в цьому обсязі видатків було враховано видатки на встановлення посадових окладів працівникам, у яких вони менші за мінімальну заробітну плату, на рівні мінімальної заробітної плати; а також на індексацію заробітної плати працівників згідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; забезпечення додаткових виплат працівникам освіти, охорони здоров'я і культури.

Таким чином, у 2010 р. відбулося підвищення розмірів заробітної плати працівників бюджетної сфери порівняно з 2009 р. Так, розмір середньомісячної заробітної плати лікаря-хірурга вищої категорії у стаціонарі зріс на 29,5 %, завідувача дошкільного навчального закладу - 34,4 %, бібліотекаря I категорії - на

46,9 %.

Фактично видатки на оплату праці працівників бюджетних установ за Зведеним бюджетом України зросли на 16,7 % порівняно з 2009 р. (до 123 638,5 млн грн), що дало можливість повністю реалізувати завдання, установлені бюджетом на 2010 р.

Останніми роками істотно збільшено видатки бюджету на виплату допомоги сім 'ям з дітьми, малозабезпеченим сім 'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, а також на тимчасову державну допомогу.

На зазначені види допомоги у 2010 р. було спрямовано 22,7 млрд грн, що на 6,1 млрд грн більше, ніж у 2009 р.

Згідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 1 квітня 2011 р. допомога при народженні дитини надавалась у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, на першу дитину (24 тис. 480 грн); кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину (48 тис. 860 грн); кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину (97 тис. 920 грн).

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується впродовж 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надаватиметься в розмірі, що дорівнює різниці поміж 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 1 грудня 2011 р. - 1004 грн), та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, проте не менш як 130 грн.

Розмір державної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються опікунами (піклувальниками), батьками-вихователями та прийомними батьками, становить два прожиткові мінімуми для дітей відповідного віку.

На дітей віком до шести років розмір державної допомоги становив: з 1 січня - 1632 грн, з 1 квітня - 1664 грн, з 1 жовтня - 1706 грн, з 1 грудня - 1740 грн; на дітей віком від шести до 18 років: з 1 січня - 1954 грн, з 1 квітня - 1994 грн, з 1 жовтня - 2044 грн, з 1 грудня - 2084 грн.

Коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державні допомоги, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця поміж двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

З 1 січня 2011 р. допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (удовам, удівцям) надавалася в розмірі різниці поміж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім' ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, проте не менш як 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Захист родин, середньомісячний сукупний дохід яких не досягає встановленого рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму) на сім' ю, здійснюється згідно з Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

З 1 січня 2011 р. рівень забезпечення прожиткового мінімуму становив:

- для працездатних осіб - 21 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 1 грудня 2011 р. ця сума становила 204,84 грн);

- для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 75 % прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність (з 1 грудня 2011 р. - 600,00 грн);

- для дітей - 50 % прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму, установлений для дітей відповідного віку, наведено в табл. 10.3.

Таблиця 10.3

РОЗМІР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ ДЛЯ ДІТЕЙ, грн*

Вік дитини

2011 р.

31 січня

31 квітня

31 жовтня

31 грудня

До 6 років

408

416

426,5

435

Від 6 до 18 років

488,51

498,5

511

521

Від 18 до 23 років (за умови, коли діти навчаються)

470,5

480

492,5

502

За винятком того, для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму підвищується на 10 %, а для кожної дитини, яка утримується матір' ю (батьком, усиновителем), та для кожної дитини, в якої один чи обоє батьків є інвалідами I чи II групи, - на 20 %.

Законом України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"" від 21 грудня 2010 р. № 2809 запроваджується поступове збільшення розміру соціальної допомоги для сімей, у яких є діти віком від трьох до 18 років. Розмір державної соціальної допомоги передбачається збільшити на кожну дитину віком від трьох до 13 років у 2012 р. на 120 грн (проти 60 грн у 2011 р.), у 2013 р. - на 180 грн, у 2014 р. - на 250 грн, а на дітей віком від 13 до 18 років у 2012 р. - на 230 грн (проти 100 грн у 2011 р.), у 2013 р. - на 360 грн, у 2014 р. - на 500 грн.

Тобто сім'ї, які одержують соціальну допомогу як малозабезпечені, до основного розміру допомоги одержуватимуть також допомогу на кожну дитину.

Адресною допомогою держави малозабезпеченим сім'ям на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого палива є субсидія. Допомога надається у безготівковому вигляді на оплату житлово-комунальних послуг та в готівковому вигляді на придбання скрапленого газу і твердого палива.

Право на призначення субсидії мають сім' ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання, з урахуванням пільг, перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов' язкового відсотка платежу (10 чи 15 % середньомісячного сукупного доходу).

Сім' ї, яким призначено субсидію, повинні обов' язково сплачувати за житлово-комунальні послуги щомісячно 15 чи 10 % свого середньомісячного сукупного доходу. Ті сім' ї, які складаються лише з непрацездатних громадян, сплачують за житлово-комунальні послуги в межах установлених норм 10 % середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 10 % річного сукупного доходу.

Сім' ї, у складі яких є неповнолітні діти, інваліди трьох груп, коли середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого в житловому приміщенні не перевищує 50 % прожиткового мінімуму, тобто 266 грн, сплачують за житлово-комунальні послуги 10 % сукупного доходу сім' ї, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 10 % річного сукупного доходу. Інші сім' ї сплачують 15 % свого сукупного середньомісячного доходу.

Субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначається на шість місяців з місяця звернення за нею. Розмір житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг і скрапленого газу та палива на 2008-2010 році. наведено в табл. 10.4.

Таблиця 10.4

ЖИТЛОВА СУБСИДІЯ НА ОПЛАТУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ І СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ ТА ПАЛИВА У 2008-2010 році.*

Ознака

На оплату житлово-комунальних послуг

На оплату скрапленого газу та палива

2008

2009

2010

2008

2009

2010

Кількість сімей, які звернулися за субсидіями, тис. од.

1570

1394,1

2256,9

435,3

332,4

351

Кількість сімей, яким призначено субсидії, усього, тис. од.

1424,6

1249,3

1766,8

399,5

256

327,8

Загальна сума призначених субсидій, млн грн

128,3

143,4

237,4

198,4

89,2

137,4

Загальна сума субсидій, отриманих сім'ями готівкою, млн грн

-

-

-

201,7

89,9

141,9

Як видно з таблиці, у січні-грудні 2010 р. за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулося 2256,9 тис. сімей, що на 38,23 % більше, ніж у січні-грудні 2009 р.

У грудні 2010 р. кількість сімей - учасників Програми житлових субсидій, які одержували субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, становила 8,2 % від загальної кількості сімей України, що на 3,1 % більше, ніж у грудні 2009 р.

Загальна сума субсидій, призначених сім' ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у січні-грудні 2010 р., становила 237,4 млн грн, що на 94,0 млн грн більше відповідного показника 2009 р.

Середній розмір субсидії готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у грудні 2010 р. на одну сім' ю становив 466,8 грн, що на 46,1 грн більше відповідного показника 2009 р.

Станом на 1 січня 2011 р. субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 1 373,5 тис. сімей - 8 % усіх до-могосподарств України, що на 60 % більше, ніж в аналогічний період попереднього року (868,9 тис. сімей).

Відзначаючи зростання видатків державного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення громадян, зауважимо, що попри це їх рівень на сьогодні є досить низьким. Як свідчать дані Рахункової палати України, на суму, нижчу за прожитковий мінімум, в Україні живуть 12,5 млн осіб1. За даними підсумкового моніторингу розвитку соціальної сфери в 2010 р., проведеного Центром перспективних досліджень Міністерства праці та соціальної політики і НАН України, розмір прожиткового мінімуму за 2010 р. номінально збільшився всього лише на 2,2 %, проте коли врахувати інфляцію, то реально він знизився на 4,8 %. Опосередковано про це свідчать і результати опитування "Українського демократичного кола" на замовлення Інституту політики в кінці січня 2011 р., які були презентовані у Верховній Раді України. Майже 62 % українців стали жити гірше і відчувають на собі незадовільний матеріальний стан2.

Таким чином, поліпшення рівня та якості життя громадян в Україні є нагальною проблемою. Для її вирішення в умовах недостатності державних коштів доцільно було б, зокрема, розширити залучення альтернативних джерел фінансування соціальної сфери, у через те числі приватного інвестування чи фінансування за рахунок коштів громадських організацій.

Необхідно також від політики державних соціальних виплат поступово переходити до політики, спрямованої на стимулювання трудової активності за європейськими стандартами, а саме:

-збільшити частку оплати праці в структурі ВВП;

- підвищити частку оплати праці в собівартості - не нижче

30 %;

- підвищити мінімальну зарплату до західноєвропейського рівня;

- сформувати середній клас на основі зниження децильного коефіцієнта диференціації доходів громадян до обґрунтованого рівня - не вище 1 : 5;

-зменшити міграційні потоки до рівня країн ЄС;

- збільшити ВВП на душу населення до середньоєвропейського розміру (не нижче 9 тис. євро).

Державна система соціального захисту повинна відігравати підпорядковану роль, мати адресний характер і стосуватися не-імущих верств, тобто непрацездатної частини населення. Саме даний напрям у соціальній політиці держави має стати пріоритетним, він сприятиме соціальній стабільності в суспільстві - необхідній умові економічного зростання й підвищення рівня добробуту громадян.

← Предыдущая страница | Следующая страница →