Поделиться Поделиться

Структурні рівні організації живих організмів

Рівні організації живих організмів - це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий масштаби процесів. Розрізняють такі рівні організації живої матерії: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організмений, біологічних угруповань (від елементарних біогеоценозів до біосфери у цілому).

З ускладненням організації нижчий рівень входить до складу наступного, вищого рівня, останній - до складу також вищого і т.д. Так здійснюється принцип ієрархії (ступінчастого підпорядкування), властивий живій матерії. Рівень організації є одним з фундаментальних у вивченні біологічних об'єктів, які існують завдяки зв'язкам, що поєднують їхні елементи в єдине ціле. Ідея рівнів організації живого дає змогу пояснити цілісність і якісну своєрідність біологічних систем.

Молекулярний рівень організації живої матерії є предметом вивчення молекулярної біології, яка вивчає будову молекул білків, нуклеїнових кислот, жирів та інших речовин і їхню роль у життєдіяльності клітини. На цьому рівні досягнуто великих практичних успіхів у галузі біотехнології і генної інженерії.

Особливий рівень організації живої матерії - клітинний; біологія клітини - один з основних розділів сучасної біології, включає проблеми морфологічної організації клітини, спеціалізації клітин у ході розвитку, функцій клітинної мембрани, механізмів і регулювання поділу клітин. Спеціалізація (від франц. specialisation, від лат. specialis - особливий) - набуття клітинами спеціальних ознак для виконання певних функцій.

На тканинному і органному рівні головні проблеми полягають у вивченні згідно особливостей будови і функцій окремих органів та тканин, з яких побудовані органи.

На організмовому рівні досліджують організм як єдине ціле, елементарну одиницю життя, оскільки поза ними в природі життя не існує. При цьому вивчають характерні ознаки будови організму, фізіологічні процеси та нейрогуморальну регуляцію їх, механізми забезпечення гомеостазу та адаптації.

На популяційно-видовому рівні вивчаються фактори, що впливають на чисельність популяцій, проблеми збереження зникаючих видів, динаміку генетичного складу популяцій, дію факторів мікроеволюції.

На біоценотичному і біогеоценотичному рівнях провідними є проблеми взаємовідносин організмів у біоценозах, умови, які визначають їх чисельність і продуктивність біоценозів, стійкість останніх і роль впливу людини на збереження біоценозів та їхніх комплексів.

На біосферному рівні сучасна біологія вирішує глобальні проблеми, наприклад визначення інтенсивності утворення вільного кисню рослинним покривом Землі чи зміни концентрації вуглекислого газу в атмосфері, пов' язаної з діяльністю людини.

Поділ живої матерії і проблем біології за рівнями організації хоча й відображає об'єктивну реальність, проте водночас є умовним, бо майже всі конкретні завдання біології стосуються одночасно кількох рівнів чи й усіх разом. Наприклад, проблеми еволюції, чи онтогенезу, не дозволяється розглядати тільки на рівні організму, тобто без молекулярного, клітинного, органно-тканинного, а також популяційно-видового і біо-ценотичного рівнів, проблема регулювання чисельності спирається на молекулярний рівень, проте стосується також усіх вищих, включаючи аспекти біосферного рівня (наприклад, забруднення середовища).

Коротка історія рослинного світ

Подамо коротку історію рослинного світу в табл. 4.

Таблиця 4

КОРОТКА ІСТОРІЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

Ера та її вік

(у млн. років)

Період та його вік (у млн. років)

Епоха та її вік

(у млн. років)

Форми життя

Докембрій (3500)

Виникнення прокаріот (3,5 млрд. років через те), одноклітинних еука-ріот (біля 1,5 млрд. років через те), багатоклітинних еукаріот (біля 700 млн. років через те): зелених водоростей.

Палеозой (330)

Кембрійський (70)

Виникнення червоних водоростей.

Ордовицький (60)

Можливий вихід рослин на суходіл. Перші гриби.

Силурійський (30)

Розквіт риніофітів, плауноподібних.

Девонський (50-70)

Формування лісів із вищих спорових рослин.

Кам 'яновугіль ний (55-75)

Розквіт деревоподібних папоротей, хвощів, плаунів. Поява перших голонасінних.

Пермський (45)

Розквіт голонасінних (хвойні, гінкгові, саговники). Вимерли деревоподібні папороті, хвощі, плауни (клімат став сухішим і холоднішим).

Мезозой (173)

Тріасовий (45)

Панування голонасінних рослин.

Юрський (58)

Розквіт голонасінних.

Крейдяний (70)

Поява та домінування покритонасінних (квіткових) рослин.

Закінчення табл. 4

Ера та її вік

(у млн. років)

Період та його вік (у млн. років)

Епоха та її вік

(у млн. років)

Форми життя

Кайнозой (60-70)

Палеоген (40)

Палеоцен (8)

Виникають бурі водорості.

Еоцен (20)

Олігоцен (12)

Виникла більшість сучасних родів рослин.

Неоген (23)

Міоцен (15)

Виникли перші людиноподібні мавпи.

Пліоцен (8)

Формування фауни і флори, що у цілому нагадують сучасні.

Антропоген (2)

Плейсто-цен(2)

Виникла людина прямоходяча.

Голоцен (0,01)

Поява сучасної людини. Її активна господарська діяльність визначила сучасний вигляд планети Земля.

← Предыдущая страница | Следующая страница →