Поделиться Поделиться

Чорнобиль

Події, початок яким поклала ніч на 26 квітня 1986 року, поділили історію України навпіл. Відтоді наші люди звикли до такого часового визначення, як до Чорнобиля і після Чорнобиля. Було надовго і серйозно порушено нормальну життєдіяльність, виробничий ритм у багатьох регіонах України, колосальних втрат зазнали економіка та соціальна сфера. Важко піддаються оцінкам соціально-психологічні наслідки даної техногенної катастрофи і шкода, заподіяна нею навколишньому середовищу.

Аварія на ЧАБС знищила і спотворила 5 млн життів, а деякі експерти стверджують, що серйозне опромінення отримали 8,5 млн чоловік. Кожний третій з них хворий, і з кожним роком хворих стає завжди більше й більше. Сьогодні аварійний реактор закрито під об'єктом "Укриття", так званим саркофагом, проте рівень радіації навколо нього (і не тільки) завжди одно перевищує природний фон у сотні разів - занадто багато радіоактивних речовин викинуло вибухом. Має бути збудоване нове укриття над старим.

Нагадаємо хроніку подій. Два вибухи пролунали один за одним після опівночі 26 квітня 1986 року. Незадовго до цього реактор почали "глушити", щоби зупинити його на плановий ремонт. Однак його потужність продовжувала зростати та перевищила номінальну в 100 разів, а системи захисту не спрацювали - стався вибух. Унаслідок цього була зруйнована активна зона реактора, ушкоджений реакторний відсік, обвалився дах будівлі та виникла пожежа, яка тривала декілька днів. З гелікоптерів на реактор скинули близько 5 тис. т сполук бору, доломіту, глини, піску та свинцю, які повинні були поглинути радіоактивні частки та тепло, яке виділялось. Урядова комісія зробила висновок, що причиною вибуху стали конструктивні недоліки реактора та помилки персоналу.

До листопада 1986 року спорудили "Укриття" (бетонну коробку навколо реактора, котрий вибухнув), дезактивували завжди, що змогли, вивезли і поховали тисячі кубометрів зараженого ґрунту, провели евакуацію мешканців прилеглих сіл.

Від аварії постраждали мільйони, близько 170 тисяч людей померло. Найбільшу дозу отримали 600 співробітників АЕС та пожежників, які брали участь у гасінні пожежі, та тисячі робітників і солдат, які розчищали територію навколо реактора.

Під радіоактивне зараження підпало 17 країн. Фон помітно підвищувався в Італії, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Швеції. Вітром радіоактивний пил занесло навіть до Африки та Америки. Проте справжньою трагедією даний день став для Білорусії, Росії та України.

Три головні райони забруднення, де середній рівень перевищив 1 Ки/км2, знаходяться на території Білорусії, Росії та України. Радіоактивному зараженню підпало у цілому 150 тис. км2, де мешкало 5 млн чоловік.

Коротко охарактеризуємо 30-кілометрову зону - зону відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення. Площа названих зон становить 2,6 тис. км2, на ній знаходяться 94 колишні населені пункти, у 13 з яких нині проживають 410 самопоселенців. На території зони відчуження знаходяться 2,8 млн м3 радіоактивних відходів загальною активністю більш як 200 тис. кюрі, це без об'єкта "Укриття".

У зоні зараз близько 200 дрібних захоронень - нашвидкуруч закопали радіоактивне сміття. Проте збудовано добре оснащене сховище "Вектор", яке призначене для збереження відходів з низькою та середньою активністю протягом 300 років. Будують також одне сховище.

Зону оточено колючим дротом. Однак деякі люди повернулись назад до своїх домівок. Переважно це старі люди і, на думку лікарів, у них накопичилось стільки звичайних хворіб, що помруть вони скоріше від них, а не від радіації. Живуть дані люди натуральним господарством, рибальством та мисливством. Живуть вони, як правило, саме в селах і саме в тих, де рівень радіації порівняно невисокий.

Зона - рай для біологів. У центрі Європи утворився своєрідний заповідник площею близько 3 тис. км2, де майже немає людей та господарської діяльності, внаслідок чого активно розвивається тваринний і рослинний світ. В останні роки тут помічено майже 100 видів організмів, які є в Червоній книзі. А також вчені привезли сюди 30 коней Пржевальського для того, щоби вони знищували заражену траву на покинутих полях та пасовиськах. Коні прижились - зараз їх уже вдвічі більше. А завезені зубри загинули.

Згідно з українським законодавством мільйони людей мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто понад 3 млн потерпілих, з них 1,2 млн - діти.

Досить складна ситуація зі станом здоров'я людей, віднесених до І категорії, тобто інвалідів. Це близько трьох тисяч прооперованих на рак щитовидної залози, це зростання смертності та інвалідності, зменшення народжуваності, скорочення тривалості життя на три-чотири роки порівняно з іншими громадянами нашої країни. На жаль, сьогодні також спостерігаються тенденції до погіршення загального стану здоров'я дітей. За час після аварії загальна захворюваність дітей зросла втричі, за останні п'ять років приріст становить 36%. Найбільші зміни спостерігаються у групі дітей з опроміненою щитовидною залозою, залежно від дози опромінення. Серед таких дітей частіше трапляються вторинні імунодефіцитні стани, функціональні розлади судинного тонусу, порушення мінерального обміну. Основним патогенним фактором постає поєднаний вплив іонізуючого випромінювання і психологічного стресу, зміни умов життя, зумовлені аварією та її наслідками. Дані фактори посилюють один одного і сприяють значному погіршенню нейропсихічного та психосоматичного здоров'я дітей.

Пройшло вже майже 20 років після аварії, і головний урок Чорнобиля - те, що ця катастрофа - назавжди.

← Предыдущая страница | Следующая страница →