Поделиться Поделиться

Токсичність ПАВ

Поліядерні ароматичні вуглеводні є групою сполук, які меншою чи більшою мірою здійснюють канцерогенний і мутагенний вплив, їхній ракотворчий вплив підтверджено також наприкінці XVIII ст. в осіб, які за родом своєї діяльності контактували з ПАВ. У табл. 3.7 подано інформацію про канцерогенну активність ПАВ, які найчастіше зустрічаються. Найсильніший ракотворчий вплив здійснює ВаР, далі – BbF, BjF, ВаА. Присутність цих сполук поряд з іншими підтверджено у смолі кам'яного вугілля, у саджі, у вихлопних газах автомобілів, у цигарковому димі. ПАВ в організмі спричиняють розблокування функцій кількох структурних генів. Унаслідок цього процесу в клітинах різних тканин з'являються цитолітичні рецептори. Організм тоді збільшує активність мікросомних ензимів (цитохром РОЦІ450, цитохромна редуктаза), що полегшує біотрансформацію ПАВ. Наприклад, ВаР, котрий після ресорбції знаходиться в печінці, зазнає біотрансформації до епоксидних сполук, а далі – до гідрокси- похідних. Дані сполуки мають електрофільний характер, що уможливлює їхнє поєднання в нуклеофільних місцях з білками, чи з ДНК, чи також з рибонуклеїновою кислотою (РНК). Білок, ДНК, РНК, поєднані з продуктом біотрансформації ПАВ, змінюють свої природні функції: реплікація, транскрипція і біосинтез білка відбуваються іншим чином, що призводить до мутагенного і канцерогенного впливу. Хімія вищенаведеного процесу не є цілком з'ясованою.

Міжнародне Агентство Досліджень Раку, окрім вже згадуваного бензо(а)пірену, у переліку речовин, ракотворча дія яких доведена на тваринах, наводить такі, як бензо(а)антрацен, бензо(b)флуорантен, бензо(і)флуорантен, бензо(к)флуорантен, дібензо(а,h)оксидин, дібен- зо(а,і)оксидин, дібензо(а,h)антрацен, дібензо(а,е)пірен.

Таблиця 3.7

Канцерогенність деяких ПАВ за Дж. Намеиініком [21]

Назва сполуки

Скорочення назви

Активність

Антрацен

А

?

Бензо(а)антрацен

ВаА

+ +

Бензо(b)флуорантен

B(b)F

+ +

Бензо(j)флуорантен

B(j)F

+ +

Бензо(k)флуорантен

BkF

Бензо(а)пірен

ВаР

+ + +

Бензо(е)пірен

ВеР

+

Бензо(g,h,i)перилен

BghiP

Хризен

Ch

+

Фенантрен

Ph

?

Флуорантен

Fl

Перилен

Per

Пірен

Ріг

Примітка

У стовпчику "активність" наведено канцерогенність за такою шкалою:

+ + + – сильна, + + – помірна, + – слабка, ? – невідома.

Допустимі концентрації ПАВ

З огляду на загрозу, якому становлять ПАВ, їхній вміст в окремих елементах навколишнього середовища особливо обмежується. Згідно з нормами Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я і Європейської Господарчої Унії (ЄГУ) у питній воді береться до уваги сумарний вміст бензо(а)пірену, бензо(Ь)флуорантену, бензо(к)флуорантену, бензо(g,h,і)перилену, флуорантену та інден(1,2,3-с)пірену. Він не може перевищувати 200 нг/дм3, а у випадку ВаР – 10 нг/дм3. Польське законодавство у цьому випадку встановлює норми тільки для ВаР – допустимий вміст складає 15 нг/дм3. Більш повні обмеження забруднень ПАВ містять так звані голландські списки і норми Агенції охорони навколишнього середовища США (ЕРА) (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Допустимі концентрації деяких ПАВ

Назва сполуки

Допустима концентрація

у ґрунті (+) нг/кг

у воді (++) нг/кг

Нафталін

40,0

200,0

Антрацен

40,0

200,0

Фенатрен

40,0

200,0

Флуорантен

40,0

200,0

Бензо(а)антрацен

40,0

200,0

Хризен

40,0

200,0

Бензо(а)пірен

40,0

200,0

Бензо(а)флуорантен

40,0

200,0

Бензо(g,h,і)перилен

40,0

200,0

Аценафтен

200,0

Аценафтилен

200,0

Флуорен

200,0

Пірен

200,0

Дібензо(а,h)антрацен

200,0

Бензо(b)флуорантен

200,0

Примітка

(+) – так званий голандський список;

(+ +) – вимога, якому висунуто Агенцією Охорони Навколишнього Середовища США

← Предыдущая страница | Следующая страница →