Поделиться Поделиться

Патентна система України

Патентна система в Україні почала функціонувати з 18 вересня 1992 р. після введення в дію "Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні". Систему патентування в Україні регулюють закони: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1 червня 2000 р. №1771-111, "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16 червня 1999 р. та "Про охорону прав інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р. №621/97.

Членство України в Паризькій конвенції дає можливість для безперервного використання міжнародних угод українськими фізичними та юридичними особами; створення найбільш привабливих умов для набуття, захисту та використання прав на об'єкти промислової власності іноземним заявникам.

Систему виконавчих органів у сфері охорони інтелектуальної власності репрезентують Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів України та Державний департамент інтелектуальної власності у складі МОНУ, які діють з 2000 р.

Перші в Україні патенти на винаходи були видані в грудні 1992 р., а з червня 1994 р. почато видачу охоронних документів на промислові зразки та знаки для товарів та послуг.

Винахід та його патентоспроможність

З-поміж об'єктів промислової власності центральне місце належить винаходам. Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології.

На сучасному етапі всі країни світу використовують поруч з національною Міжнародну класифікацію винаходів (МКВ) також Міжнародну класифікацію промислових зразків (МКПЗ) та Міжнародну класифікацію торговельних знаків та послуг (МКТЗ).

Для визначення патентоспроможності винаходу в Україні використовуються певні критерії, зазначені на схемі 4.20:

новизна винаходу

наявність винахідницького рівня

промислова придатність винаходу

Характеристика вищезазначених критеріїв зведена в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11. Характеристика критеріїв патентоспроможності винаходу

Критерій

Загальна характеристика

1.

Новизна

Винахід визнається новим, коли він не є частиною техніки, тобто коли з- поміж відомостей, які стали загальнодоступними до дня подачі заявки на винахід, не виявлено засобу з ознаками, ідентичними всім ознакам формули даного винаходу

2.

Наявність винахідницького рівня

Винахід має винахідницький рівень, коли для фахівця він не випливає сам собою з рівня техніки, тобто коли досі не було виявлено рішень, які мають ознаки, то збігаються з головними ознаками винаходу

3.

Промислова придатність винаходу

Винахід визнається промислово придатним, коли його дозволяється використати(багаторазово відтворити) в промисловості чи в іншій сфері діяльності

Патент та його характеристика

Патент (лат. patents - свідоцтво, грамота) - це техніко-юридичний документ, що засвідчує пріоритет винаходу, авторство винахідника, виняткове право власника патенту на використання винаходу, корисної моделі, що оберігається, протягом дії терміну охоронного документа.

Патентна документація - це сукупність первинних та вторинних документів, що складаються згідно до патентного законодавства й надають офіційне визнання наявності винаходів, промислових зразків та корисних моделей.

Форма патенту та склад відомостей, що в ньому містяться, установлюються патентним відомством. Як правило, патент являє собою грамоту, що містить реквізити, наведені в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12. Головні реквізити патенту

Назва реквізиту

1.

Найменування винаходу

2.

Прізвище власника патенту

3.

Прізвище винахідника

4.

Пріоритет винаходу

5.

Дата видачі патенту

6.

Термін дії патенту

7.

Текст (виклад теорії дії патенту)

8.

Підпис голови патентного відомства та інших посадових осіб

9.

Відбиток печатки

Розрізняють національний та регіональний види патентів, характеристика яких подана в таблиці 4.13.

Таблиця 4.13 Класифікаційна характеристика патентів

Вид патенту

Загальна характеристика

1.

Національний

Патент, виданий національним патентним відомством

2.

Регіональні

Європейські патенти, видані Європейським патентним відомством, Євразійські патенти й патенти, видані Африканською організацією інтелектуальної власності

Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, до патентного відомства подає:

- заяву про видачу патенту;

- комплект фотографій із зображенням винаходу;

- опис промислового зразка;

- креслення, схему, карту (коли необхідно).

Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за власним розсудом, коли таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Взаємовідносини при використанні винаходу, патенту, котрий належить кільком особам, визначається угодою поміж ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід за своїм розсудом, проте жоден з них не має права давати дозвіл чи видавати ліцензію на використання винаходу та передавати право власності на винахід іншій особі без згоди решти власників патенту.

Не визнається винаходом пропозиція, на якому уже подано заявку чи видано патент. Причому не має значення, де видано патент - в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до заявки й роблять можливим використання винаходу третіми особами.

← Предыдущая страница | Следующая страница →