Поделиться Поделиться

Складні випадки керування в службових документах

Ділові документи вимагають максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричиняють серйозні помилки. Особливо уважними треба бути до дієслів, що вимагають певного відмінка.

Найчастіше помиляються в тих випадках, коли при дієсловах, які вимагають певного відмінка, вживається спільний доповнення різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України: інформувати про новини сесії Верховної Ради України.

Поширеними є помилки в усталених словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: правильно вживати: довести до відома громадян (а не: довести для відома громадян).

Особливої уваги вимагають близькі за значенням слова, що обумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.

Неоднакових відмінкових форм вимагають одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українське - підготуватися до чого? російське - подготовиться к чему?

При складанні ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо під час використання усталених словосполучень типу: покладається на..., до..., відрахування на... тощо.

Коли автори документа хочуть підкреслити напрям дії до чогось, використовують прийменники у (в) чи до: летіти в літаку, зайти до вітальні.

Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоби уникнути помилок, необхідно використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад: Виділити кошти на матеріали. Прийменник для вживається тоді, кати слід підкреслити мету дії. Наприклад: виділити кошти для придбання матеріалів.

Прийменник проти вживається в діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населення нашого міста зменшилась вдвічі проти 1975 року.

Прийменники завдяки, всупереч вимагають давального відмінка. Наприклад: завдяки праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам.

Перекладаючи з російської мови на українську, треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями. Наприклад:

Прийменник по в діловому мовленні

Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються рядом прийменників і безприйменникових конструкцій. Наприклад:

- конструкціями з прийменником за: за свідченням; за власним бажанням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією і т. д.;

- конструкціями з прийменником з: з питань комерційної торгівлі; з ініціативи; дослідження з урології; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось) іт. д;

- конструкціями з прийменником на: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу;

- конструкціями з прийменником для: курси для вивчення; комісія для складання актів;

- конструкціями з прийменником після: після одержання посвідчення; після повернення; після виходу; після розгляду (чогось) і т.д.

- конструкціями з прийменниками у(в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямах;

- конструкціями з прийменником по: черговий по району; наказ по відділенню; спеціаліст по проектуванню споруд; колеги по роботі; по можливості і т. д.

- безприйменниковою конструкцією (з орудним відмінком іменника): повідомити телефоном; переказати телеграфом і т. д. [127].

Абревіатури та графічні скорочення

Абревіатура (від лат. скорочую) - скорочене складене слово (іменник), утворений поєднанням початкових літер, початкових складів, частин слів. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як в усному, так і в письмовому мовленні. Наприклад: СБУ, ВНЗ, Мінвуглепром та ін. За вимовою розрізняють такі види абревіатур [127]: -Ініціальні (буквені) - утворені поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі вони передаються великими буквами. Наприклад: МВС, ОРД, ДАІ, ВНЗ, РВВС, ЧАЕС, СБУ, РОЦІ тощо.

- Складово-буквенні - утворені від перших літер і складів тих слів, які стали основою для їх утворення: райвно, спецкор тощо.

- Складові - утворені від початкових частин кожного твірного слова: Мінпром, Интерпол, Донбас, Мінфін, юрфак, комбат тощо.

- Змішані - утворені за допомогою частини слова та цілого слова: спецгрупа, опергрупа, райвідділ, адміннагляд, меддопомога, державтоінспекція, оперуповноважений тощо.

Багато з них стали загальновживаними й увійшли в словниковий запас як повноправні лексичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях писемної мови, в через те числі й в офіційно-діловому.

Вимова абревіатур багато в через що залежить від кількості, а також розміщення в ній голосних і приголосних звуків. Найголовнішими закономірностями вимови абревіатур дозволяється вважати такі [125]:

1. Абревіатури вимовляються як звичайні слова, за звуками: міськвно, соцзабез, загс тощо.

2. За звуками вимовляються також ініціально-звукові абревіатури, що складаються з ініціалів: ХДПУ, ТРК, СНІД, ДТП тощо.

Однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами цифр: К- 19, Т- 150, АН- 24.

Графічні скорочення - це економне позначення слів у документах, їх особливість у через те, що вони вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (за винятком стандартних скорочень значень метричних мір: м - метр, мм - міліметр, см - сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення.

Основним критерієм скорочуваності є доступність.

Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання в писемній мові.

Графічні скорочення для зорового сприйняття не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами, записуються [125]:

а) через дробову риску: о/с (особовий склад), в/ч (військова частина), роцір (розрахунковий рахунок), п/п (порядковий номер) тощо;

б) через дефіс: м-ць (місяць), б-ка (бібліотека), в-во (видавництво), роцін (район), ф-ція (функція) тощо.

У писемній мові слова скорочуються на приголосну, після якої ставиться крапка: кв. (квартира), гр. (громадянин), див. (дивись), обл. (область), с. (село), стор. (сторінка), укр. (український) тощо.

Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал).

Не скорочуються слова на голосну, коли вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад: слово український може бути скорочене: укр., україн., українськ.

При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін, робота, відмін, навчання. За збігом двох і більше різних приголосних скорочення дозволяється робити як після першого, так і після останнього приголосного [125]: мідмідн. (мідний)', висот., висоти, (висотний).

До загальноприйнятих скорочень відносять:

акад. - академік, вид - видання, гр. - громадянин, див. - дивись, доц, - доцент, ім. - імені, і т.д. - і так далі, і т. ін. - і таке інше, і под. - і подібне, напр. - наприклад, н.е - нашої ери, о. - острів, обл. - область, проф. - професор, р. - рік, ріка, році. - роки, с. - село, сторінка, т - товариш, том, тт. - томи.

Використовуючи абревіатуру та графічні скорочення, слід дотримуватися таких вимог:

1. Скорочення повинно бути зрозумілим і легко розгортатися в повну назву.

2. Скорочення не має збігатися за формою зі словом чи скороченням, уже наявним у мові. Наприклад, ДДУ (Дніпродзержинський державний університет).

3.Скорочене слово мусить зберігати ознакову форму в тексті. Слід також пам'ятати [127]:

1.Загальноприйняті скорочення вживаються при переліку і посиланнях поряд з цифрами: 1 млн., 50 см, 86 кг.

2.Географічні та топографічні поняття скорочують тільки перед словами, до яких вони відносяться. Наприклад: Київ, вул. Солом'янська, затока р. Дніпро, пл. Перемога тощо.

З.Слово "рік" скорочується тільки при цифрах. Наприклад: 2002 р., на позначення періоду часу пишуть 2003-2005 році., коли ж поміж роками є прийменник "по" , тоді слід писати: з 2003 р. по 2005 р.

4.При обчисленні часу в документах пишуть: 20 год. чи 20-00, 8 год. 45 хв. чи 8-45, слова "ранок", "день", "вечір" не вживаються.

5.Скорочені назви марок машин, літаків, що складаються з окремих буквених чи змішаних індексів, пишуться без лапок великими літерами: ФІАТ, ВАЗ-69, ТУ-144.

6.Запис порядкових числівників відрізняється від кількісних: а) вводяться в текст з відмінковим закінченням: студент 5-го курсу, засуджено до 3-х років позбавлення волі; б) при перерахуванні закінчення вживається лише один раз: студенти І, 2, 3-го курсів.

7. Приблизна кількість відтворюється за допомогою слів понад, до, більш, менш; до вересня 2003р., понад п'яти мільйонів гривень було вилучено...

8.Складні слова, де перша частина позначається цифрою, записуються за зразком: 15-річні злочинці, 50-кілометрова відстань, 15-літнє дівча.

Похожие статьи