Поделиться Поделиться

ДВАНАДЦЯТЕ

Логічна послідовність документів

Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень.

Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад: Офісу потрібні менеджери та юрисконсульти. Окрему групу документів становлять ті, що мають дієслівну структуру типу: Запрошуємо на роботу. Повідомляємо всіх працівників тощо.

Логічна послідовність як необхідна ознака кожного ділового документа реалізується за допомогою причинно-наслідкових зв'язків у межах одного речення чи в повному тексті. За винятком причинно-наслідкових зв'язків, логічна послідовність може виражатися за допомогою протиставлення. Наприклад: Підготовчі курси технологічного інституту повідомляють про набір слухачів, проте слід зауважити, що приймаються особи, які закінчили середню школу чи інший середній навчальний заклад.

Важливим у документі може бути й суворе дотримання певної послідовності викладу матеріалу, підкреслення наступності чи черговості подій чи явищ. Це досягається за допомогою слів: спочатку, водночас, потім тощо.

Наприклад: Голова правління закритого акціонерного товариства "КАН" звітував про роботу компанії за минулий рік, потім наголосив на важливих завданнях поточного року.

Одним із способів вираження логічної послідовності є виділення мети за допомогою слів: через те, через те що, для цього, з цією метою та ін. Наприклад: Необхідно навчати студентів мистецтву слова - найдавнішому засобу виховання, через те що мова не тільки засіб спілкування, а й море інформації про світ, про відповідний народ, його культуру, традиції, звичаї.

Загальна логічна послідовність документів досягається за допомогою слів на позначення результативності (таким чином, у результаті, таким чином, тощо). Наприклад: Таким чином, ліцензійна торгівля охоплює переважно еіектротехнічну й електронну промисловість, загальне машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну промисловість, хімію й нафтохімію, біотехнологію. ресурсозберігаючі техно, гогії (підр.).

Анотація

Анотація -це короткий зміст видання (посібника, підручника). Стисло подаються форма викладу матеріалу; його спрямування; мета; головні завдання. Звертається увага на терміни, нову тематику та вказується для кого призначене видання.

Дана анотація ілюструє навчальний посібник "Судова риторика: практикум" авторів В. В. Молдован, Р. С. Кацавецьдля студентів вищих навчальних закладів.

Анотація

Це перший у системі освіти України навчальний посібник, мета якого- гармонійне поєднання теорії і практики переконуючої комунікації. Посібник орієнтує на реалізацію теоретичних знань - практично. Навчальне видання містить нову форму виклад)' матеріалу, що полегшує і поглиблює роботу під час виконання практичних завдань. Перший частина посібники - теорія судової риторики. Тут подається процес підготовки судових прамов; обвинувачів і захисників, а також інших учасників судових дебатів. І

Другий частина посібника - практика судової риторики. Він містить фабули для скчидання процесуальних документів, судових промов, судові промови для практичного опрацювання.

Розроблено методик)' навчальних ігор з даної проблематики.

Для студентів вищих навчальних закладів.

Правопис складних прикметників

Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називаються складними, наприклад: народно-господарський, промиєлово-пюрговечьний, будівельно-архітектурний, англо-російсько-український.

Елементи складних прикметників об'єднуються сурядним чи підрядним зв'язком. За сурядним способом зв'язку основи, з яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні (торговельно-комерційний, фінансово-економічний). За підрядним способом одна основа синтаксично залежить від іншої (великопанельний, багатогалузевий, багаторічний, морозотривкий, високоприбутковий) .

У складних прикметниках під час поєднання основ використовуються сполучні голосні о, е, є. Коли першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник і прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, одновесловий, багатообіцяючий, вічнозелений.

Пишуться разом:

прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: внутрішньоринковий, зовнішньоторговельний, сухопутний, зовнішньополітичний;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, суднопідіймальний, лісопромисловий, зимостійкий, шовкопрядильний, повітроплавальний;

прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: великопромисловий, великоваговий, малопотужний, багатосерійний;

прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: п ятивідсотковий, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий;

прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, нафтопереробний, овочесушшьний, овочезбираіьнші;

складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковнослов янський .

Пишуться через дефіс:

складні прикметники, утворені від двох чи трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, ощадно-позичковий, науково-технічний, промислово-інвестиційно-будівечьний, синьо-біло-червоний;

складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-червоний, фіолетово-сірий, ізумрудно-зелений, біло-блакитний (проте жовтогарячий - один колір);

складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, проте з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука);

складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -їко: хіміко-технологічніш, фізико-математичний.

Вибір слова

Багато. Чимало. Багато - переважно писемного мовлення, ; слово чимало вживається в різних ситуаціях на позначення понятт; часу, кількості, міри й має дешо розмовний характер.

Відзначати. Відмічати. Слова мають спільне значення. Однак і офіційних документах прийнято вживати відзначати. Слово відмічать характерне для усного мовлення. Наприклад: відзначати Дені писемності; відзначати День Незалежності.

Добиватися. Досягати. Дані слова вживаються на позначення певного результату, проте слово досягати має ширше застосування в українській мові. Наприклад: національна культура досягла розвитку. Слово добиватися мас вужчу сферу вживання, характеризує переважно діяльність особи, колективу. Наприклад: добиватися прав, успіхів.

Закінчити. Завершити. Перевага надається слову завершити в офіційному контексті. Наприклад: завершити збирання хліба... Проте: закінчити школу, інститут...

Знаменитість. Авторитет. Слово знаменитість вживається, коли йдеться про широку популярність особи. Авторитет - загальновизнаний вплив, значення особи, організації, колективу; особа, що користується загальним визнанням.

Наголосити. Підкреслити. Дієслова рівноправні. Наприклад: доповідач підкреслив, наголосив. В усному мовленні бажано вживати підкреслив, коли треба щось увиразнити, зосередити слухача на чомусь конкретному, особливому.

Офіційний. Офіціальний. В українській мові правомірні обидві форми. Наприклад: офіційне повідомлення і офіціальне повідомлення. Активніша форма - офіційний. Це слово вживається у значенні: урядовий, службовий (офіційне положення, офіційне визнання); виданий урядовою установою (офіційні папери); властивий діловим паперам (офіційна мова); витриманий згідно до встановлених правил (офіційна зустріч); діловий, стриманий (офіційний прийом).

← Предыдущая страница | Следующая страница →