Поделиться Поделиться

Використання професіоналізмів

Професіоналізми - це слова чи вислови, властиві мові певної вузької професійної (рідше - соціальної) групи людей, поставлених в особливі умови життя та праці.

Виникають професіоналізми удвох випадках: коли та чи інша спеціальність чи вид занять не мають розвиненої термінології (це, наприклад, полювання, рибальство, різні ігри тощо) чи як розмовні неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів. Остання група велика й досить активно поповнюється. Такі професіоналізми, як правило, загальнозрозумілі, а часто й загальновживані, проте вони не відносять до літературної мови (наприклад, пересадка замість трансплантація, вушник замість отоларинголог тощо).

Професійний жаргон - це теж замінники термінів, проте слова чи зіпсовані, скалічені, чи знижені, а то й просто непристойні. Вживаються в повсякденному мовленні багатьох працівників підприємств, організацій, установ. Доки вони побутують лише в усному мовленні й не виходять за межі вузького кола мовців - шкода від них невелика: псується мова тільки тих людей, які вживають такі "професіоналізми" в усіх випадках життя, а не в окремих ситуаціях.

Професіоналізми-жаргонізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури документів.

Нові професіоналізми-жаргонізми постійно творяться за допомогою префіксів, суфіксів та словоскладання (в межах колективу, підприємства, відомства). Серед творних префіксів, проф. А.П. Коваль [102] виділяє найпопулярніші до-(доукомплектувати, дообстежити, дооформити, дообладнати), не&о-(недопромисел, недовнесок, недополив), за-(залозунгувати, запроцентувати), пш~(надплановий) серед суфіксів особливо продуктивні -ість (плинність, стрибучість, бойовитість), -аж (типаж, листаж), -ція (маршрутизація, докваліфікація) та інші.

Для утворення нових слів, професіоналізмів-жаргонізмів широко використовуються частини слів, основи слів та цілі слова. З'являються словосполучення і слова досі не відомі в літературній мові, наприклад: маловісна корова ("корова некондиційної ваги"), тонно-кілометр-брутто (поєднані непоєднувальні слова) тощо. Сюди ж дозволяється віднести неграмотні скорочення слів. Коли в тексті документа зустрічається кілька таких слів, складається враження, що весь він написаний не українською мовою, а "рубаним" жаргоном (ветогляд, облтранс, райветлікарня, санепідстанція, молзавод та ін.).

Терміни визначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю образності. Професіоналізми-жаргонізми, навпаки, зберігають емоційність (часто іронічну чи негативну, образливу), іноді виразно передають якийсь образ: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю (жаргон проектувальників); дебет кредит обганяє, липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок (бухгалтерський жаргон).

Причини впровадження суржику

Деякі документи пишуться відразу трьома мовами: загальнонародною українською, професійною й почасти російською - в тих місцях тексту, де автор документа не знаходить українських аналогів російських слів. Це і є суржик (пшениця, в якій є трохи жита, а решта - кукіль, сажка і дикий мак).

Споконвіку слова переходили з однієї мови до іншої, збагачуючи її. Запозичення вважається правомірним, коли з'являється нове поняття й разом з ним нова, іншомовна назва, а також тоді, коли іншомовне слово має дещо інше значення, ніж близьке до нього, проте тотожне з ним, власномовне. Коли ж слово з таким самим значенням є в українській мові, запозичення стає неправомірним. Наприклад, немає підстав уживати русизми справкадовідка), рішитивирішити), умістидоречний), появитисяз'явитися), міроприємствозахід), слідуючийнаступний), сводказведення), вопроспитання), ошибкапомилка) тощо [104].

Суржик з'являється, коли документ пишеться похапцем, а його автор не досить добре володіє українською мовою й не має часу користуватись словником. Часто трапляються помилки через збіг у вимові українських та російських слів, що мають різні значення. Ось деякі з них:

На жаль, у внутрішній поточній кореспонденції, яка не виходить за межі підприємства, мішанина слів двох мов зустрічається досить часто (вважається, що "вдома" дозволяється розмовляти й писати усіма відомими мовами відразу: і російською, і українською, і літературною, і нелітературною, а сьогодні також й іноземною, проте необхідно боротися за культуру мовлення, а ділових паперів - особливо.

← Предыдущая страница | Следующая страница →