Поделиться Поделиться

Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд

Під час пожежі велику небезпеку становлять продукти горіння та дим, які можуть містити отруйні, а іноді також й вибухонебезпечні речовини. Через те передбачають протидимний захист (димові люки та шахти, які забезпечують направлене видалення цих речовин, не допускають задимлення суміжних приміщень та шляхів евакуації, полегшують виявлення осередку пожежі).

Противибуховий захист будівель та споруд полягає в зменшенні тиску в разі вибуху до безпечного для несучих та огороджувальних будівельних конструкцій рівня, щоби уникнути їх руйнування. Для цього в приміщеннях, де існує ймовірність вибуху, встановлюють легкоскидні конструкції, які руйнуються у разі вибуху і, тим самим, зменшують тиск усередині будівлі (рис. 4.23).

Рис. 4.23. Графік зміни тиску в приміщенні у разі вибуху: 1 - у приміщенні без легкоскидних конструкцій; 2 - у приміщенні з легкоскидними конструкціями

Розрізняють настінні та покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.24). До настінних легкоскидних конструкцій відносять легкі навісні панелі, вікна, двостулкові двері, ворота, які руйнуються чи розкриваються при надлишковому тиску вибуху, меншому за критичний. Надійність спрацювання навісних панелей забезпечується їх послабленим кріпленням до каркасу стін. Величина надлишкового тиску, що руйнує за-скління, залежить від площі та товщини віконного скла. Коли площа віконного скла менша за 0,8,1,0 та 1,5 м2 при його товщині згідно 3, 4 та 5 мм, то руйнівний тиск різко зростає. Через те віконні рами, у яких площа одного скла менша за вказані вище (при відповідній товщині скла) роблять на шарнірах (рис. 4.25, а, б, в).

Покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.25, г) поступаються за ефективністю дії настінним, через те їх слід передбачати лише в тих випадках, коли у приміщеннях відсутні віконні отвори та легкі навісні панелі чи їх площа є недостатньою.

Рис. 4.24. Схеми дії настінних (а) та покрівельних (б) легкоскидних конструкцій

Рис. 4.25. Приклади легкоскидних конструкцій: верхньо- (а), нижньо- (б), та середньопідвісні (в) віконт рами; покриття покрівлі плитами ПНСЛ (г)

Протипожежні розриви

При розробленні генеральних планів з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечити відповідні протипожежні відстані поміж будівлями та спорудами для запобігання займанню сусідньої будівлі протягом часу, необхідного для приведення в дію засобів пожежогасіння. Дані відстані залежать від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, а також від їх категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Протипожежні відстані (розриви) поміж виробничими будівлями промислових і сільськогосподарських підприємств (табл. 4.9, знаменник) належить приймати згідно до вимог СНиП П-89-80 та ДБН Б.2.4-3-95. Протипожежні відстані поміж житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств (див. табл. 4.9, чисельник), а також від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будівель промислових і сільськогосподарських підприємств (див. табл. 4.9, знаменник) приймаються у відповідності з вимогами ДБН 360-92.

Таблиця 4.10. Мінімально допустимі протипожежні відстані (розриви) поміж будівлями

Примітки: 1. Протипожежні розриви для виробничих будівель категорії А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить збільшувати на 50 % для будівель І і П ступеня вогнестійкості, а для категорії В - на 25 %.

2. Відстані поміж будівлями І і II ступеня вогнестійкості допускаються меншими 6 м за умови, що стіна вищої будівлі, яка розміщена навпроти іншої будівлі, є протипожежною.

← Предыдущая страница | Следующая страница →