Поделиться Поделиться

Особливості операційно-результативних рахунків

Характерні особливості операційно-результативних рахунків:

1) Операційно-результативні рахунки призначені для обліку результатів операцій, пов'язаних з обумовленими процесами, шляхом зрівняння двох оцінок.

2) За дебетом операційного рахунка відображається фактична собівартість, а за кредитом результативного рахунка – вартість за цінами.

3) Результативні рахунки активно-пасивні, через те що залишок може бути чи дебетовим, чи кредитовим; кредитовий – залишок (перевищення відпускної вартості над нитратами) означає накопичення, а дебетовий (перевищення фактичних витрат над вартістю за цінами) – збиток.

4) Операційні рахунки (собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг та ін.) закриваються і в Балансі не відображаються.

Регулюючі рахунки не мають самостійного значення (додатковий, контрарний)

III ГРУПА. Регулюючі рахунки бухгалтерського обліку призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, обліковуваних на інвентарних рахунках, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками і слугують засобом більш детального розгорнутого відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові (доповнюючі) та контрарні регулюючі рахунки бухгалтерського обліку.

Додаткові регулюючі рахунки

Додаткові регулюючі рахунки завжди збільшують оцінку основного рахунка. Коли головний рахунок буде активним, то додатковий також буде активним і матиме дебетове сальдо, й, навпаки, додатковим до пасивного рахунка буде рахунок з кредитовим сальдо, котрий і в Балансі буде також у пасиві, тобто з кредитовим сальдо.

Для одержання фактичної величини вартості об'єкта обліковується на основному рахунку бухгалтерського обліку і регулюється додатковим рахунком, їхні залишки потрібно скласти. Наприклад, на активному субрахунку “Сировина і матеріали” сальдо на 1 -ше число на дебеті становить 113 тис. грн, а на додатково відкритому субрахунку “Транспортно-заготівельні витрати” – 12 тис. грн. Щоби отримати фактичну собівартість придбаних матеріалів, потрібно скласти залишки цих двох рахунків: 113+12 = 125 тис. грн. Це й буде фактична собівартість залишку на рахунку “Сировина й матеріали”.

Для одержання повного розміру залишку на пасивному рахунку, що регулюється додатковим рахунком, їхні суми також потрібно скласти. Наприклад, коли в пасиві Балансу за статтею “Статутний капітал” налічується 1500 тис. грн, а за статтею “Цільове фінансування” (передбачених державним планом для поповнення оборотних засобів) показано приріст цього капіталу в сумі 250 тис. гри. то для визначення загального розміру Статутного капіталу їх залишки потрібно скласти: 1500 + 250 = 1750 тис. грн.

Контрарні регулюючі рахунки

Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в Балансі відображаються з мінусовим знаком. Так, коли головний регулюючий рахунок активний, то контрарний до нього буде пасивним. Такий регулюючий рахунок називається контрактивним, тобто він протистоїть активному рахунку. Коли ж головний регулюючий рахунок пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним й матиме назву контрпасивний.

Контрактивний рахунок мас кредитове сальдо, а контрпасивний – дебетове.

Для визначення реальної оцінки по основному активному рахунку, що регулюється контрактивним рахунком, потрібно знайти різницю поміж залишками за цими рахунками.

Пояснимо викладене прикладами.

Коли на підприємстві (в активі Балансу) первісна вартість основних засобів (за формою 1 “Баланс”) становить в сумі 10 600 тис. грн, а пасивний рахунок – знос (амортизація) цих засобів, нарахований у сумі 3200 тис. грн, то для одержання залишкової вартості основних засобів потрібно знайти різницю поміж залишками цих рахунків. Одержимо: 10600 – 3200 = 7400 тис. грн.

Для одержання реальної оцінки на пасивному рахунку, шо регулюється контр- пасивним рахунком, потрібно знайти різницю поміж сумами цих рахунків. Наприклад, на пасивному рахунку “Нерозподілені прибутки” налічується 2100 тис. грн, а на активному рахунку “Прибуток, використаний у звітному періоді”, – 1850 тис. грн. Щоби отримати прибуток нерозподілений звітного року, потрібно знайти різницю поміж сумами цих рахунків: 2100 – 1850 = 250 тис. грн.

IV ГРУПА. Результативні рахунки поділяються на фінансово-результативні і розподільчі.

← Предыдущая страница | Следующая страница →