Поделиться Поделиться

Облік розрахунків з підзвітними особами

У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов'язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін., які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами. Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Що вважається службовим відрядженням і якими нормативними документами воно регламентується?

Нормативними документами, які регулюють здійснення витрат на службові відрядження в межах країни та за кордоном є: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон , "Інструкція про службові відрядження в межах України та закордон", затверджена Нака30м Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р. №146); Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.04 р. №827 "Про затвердження змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон".

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують чи засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі реєстрації за формою, що наведена нижче.

Журнал реєстрації посвідчень про відрядження

Хто здійснює направлення працівника у відрядження і на котрий термін?

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства чи його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, термін й мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником чи його заступником проте не може перевищувати 30 календарних днів.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів. Терміни відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, будівельних, будівельно-монтажних робіт не повинен перевищувати одного року.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження відносно вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Коли працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження відносно прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на якому нака30м (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса чи іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше - наступна доба. Коли станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у термін відрядження зараховується час, котрий потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

На працівника, котрий перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Коли працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні чи святкові й неробочі дні" то компенсація за роботу в дані дні виплачується згідно до чинного законодавства України.

Коли працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в через те числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівників не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.

← Предыдущая страница | Следующая страница →