Поделиться Поделиться

ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ВІДНОСНО ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Одиниця обліку запасів

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси", запаси - це активи, які:

1) утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, головні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), відносно яких підприємством також не визнано доходи;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором чи іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року чи нормального операційного циклу, коли він більше одного року;

- поточні біологічні активи, коли вони оцінюються за вимогами П(С)БО 9 "Запаси", а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Згідно до Методичних рекомендацій відносно облікової політики підприємства до елементів облікової політики відносно запасів відносяться:

- порядок визначення одиниці аналітичного обліку запасів;

- способи обліку транспортно-заготівельних витрат, понесених на придбання запасів;

- методи оцінки вибуття запасів.

- періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

- способи обліку товарів;

- способи обліку готової продукції;

- способи оцінки незавершеного виробництва;

- дата первісного визнання необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу.

Так, при формуванні облікової політики підприємство повинно передбачити у розпорядчому документі про облікову політику одиницю обліку запасів.

Згідно до чинного законодавства облік запасів може вестися за їх найменуваннями чи однорідними групами (видами). При цьому у розпорядчому документі про облікову політику потрібно вказати, кількість кожної облікової одиниці, яка визначається не тільки за видом натурального вимірника, що використовується на підприємстві для обліку цих запасів (штуки, метри, літри тощо), проте і за його величиною, розрядністю (грами, кілограми, тони чи міліметри, метри, кілометри тощо). Існують певні види запасів, відносно яких можливе використання різних натуральних вимірників, наприклад, бензин може вимірюватися в літрах чи кілограмах. У таких випадках необхідно обрати один вид натурального вимірника і використати його для обліку всього об'єму певного виду запасів за всіма операціями. Коли це неможливо, наприклад, у разі коли той же бензин обліковується на підприємстві в літрах, а надійшов від постачальників у кілограмах, то необхідно зробити перерахунок з одного виду натурального вимірника в інший, з кілограмів у літри, за встановленими коефіцієнтами.

Змінювати натуральний вимірник відносно запасу, котрий раніше відображався в іншому натуральному вимірнику, не допускається, коли дані два натуральні вимірники не мають встановленого коефіцієнта перерахунку чи не можуть бути переведені з одного в інший якимось іншим чином.

Наприклад, не дозволяється вести облік кавунів на складі в кілограмах, а слід відпускати їх в магазин на реалізацію в штуках.

← Предыдущая страница | Следующая страница →