Поделиться Поделиться

Позиція центрального податкового органу

Позицію центрального податкового органу країни відносно видів обліку на підприємствах в умовах дії Податкового кодексу ілюструє наказ ДПАУ "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" від 22.12.2010 р. № 984. Зокрема, пунктом 5.2 наказу встановлено, що у разі виявлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. В пункті 5.4 цього наказу прямо зазначено, що у випадках відсутності податкового та/чи бухгалтерського обліку даний факт фіксується в описовій частині акта.

Ситуація, що склалася в Україні протягом усіх років дії податкового законодавства, свідчить про суперечливість не тільки думок фахівців та науковців, а й законодавчих норм. Такий різноплановий підхід законодавця до інформаційного забезпечення податкових розрахунків показує відсутність єдиного методичного підходу відносно механізмів оподаткування в нашій країні. З іншого боку, він слугує твердженням тієї ідеї, прибічником якої є автор, що прокрустове ложе бухгалтерського обліку в його класичній моделі є замалим для збору, узагальнення, обробки значних за обсягом, змістом і специфікою операцій, подій та законодавчих умов платника податків.

Позиція Міністерства фінансів України

Останнім часом Мінфін перебирає повноваження ДПС відносно методичного забезпечення оподаткування. Свідченням цього є організація в його структурі департаменту податкової, митної політики та бухгалтерського обліку. З надр цього департаменту виходять різні нормативні матеріали, що стосуються й податкового обліку.

ПДВ. Відносно податкового обліку ПДВ прикладом може слугувати наказ Мінфіну "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 р. № 1379 [100] та наказ "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.11.2011 р. № 1492 [101]. Дані накази регулюють суто податкові питання і не зачіпають питань бухгалтерського обліку ПДВ. Зокрема, у п. 6.4 наказу № 1379 Мінфін підтвердив, що податкова накладна має статус податкового документа і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податку.

Також не скасовано та/чи не внесено змін відносно Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, раніше затвердженого наказом ДПАУ. Це дає право стверджувати про незмінність позиції Мінфіну стосовно статусу податкової накладної та Реєстру податкових накладних як атрибутів податкового обліку. Хоч у наказах Мінфіну не загострюється питання відносно ведення платниками податків податкового обліку з ПДВ, проте й не заперечується факт його існування згідно до законодавчих вимог. У цьому випадку бухгалтери ведуть облік так, як вказано у нормативних документах та з професійних міркувань.

У наказі № 1492 Мінфін знову підтверджує, що до декларації (з ПДВ) вносять дані податкового обліку платника (п. 1 частини III). При цьому дані, наведені у податкової звітності, мають відповідати даним бухгалтерського обліку та податкового обліку платника (п.8 частини III наказу № 1492).

Не скасовано й Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом Мінфіну України, № 141, що свідчить про певну згоду Мінфіну на існування в методологічному та практичному аспектах двох паралельних видів обліку та інформаційної бази з ПДВ.

Податок на прибуток. Відносно податку на прибуток позиція цього відомства є досить суперечливою. З одного боку, після видання Положення з бухгалтерського обліку "Податкові різниці" (наказ від 25.01.2011 р. № 27) [106] був узятий курс на обрахунок податку на прибуток на базі бухгалтерських даних платника цього податку. З іншого - затвердження наказом від 28.09.2011 р. № 1215 форми податкової декларації з податку на прибуток свідчить про слідування Мінфіном у руслі норм частини III ПКУ. Останні як раз передбачають розрахунки бази цього податку виключно на нормах Кодексу, а не П(С)БО. Лише в окремих випадках в ПКУ прямо зазначено необхідність використання норм П(С)БО відносно: визначення дати отримання інших доходів (п. 137.16); визначення фінансових витрат (п. п. 138.10.5); обрання методу оцінки вибуття запасів (п.140.4).

Очевидно, запровадження Положення "Податкові різниці" свідчить про констатацію того факту, що заповнити декларацію з податку на прибуток лише на даних бухгалтерських рахунків не можливо. Через те механізм податкових різниць, вочевидь, задумано як "місток" поміж інформацією бухгалтерського фінансового обліку та податкового обліку, вінцем якого є податкова декларація. Проте говорити про дієвість такого механізму обліку та звітності поки також зарано, оскільки практичне його застосування відкладено до 2014 р.

← Предыдущая страница | Следующая страница →