Поделиться Поделиться

Суть табеля

До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками чи бригадирами, майстрами та ін. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок – шифрів).

По закінченні місяця у табелі по кожному працівнику підраховують і показають загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок за причинами та інші втрати, а також фактично відпрацьований час.

На деяких підприємствах табельний облік спрощено, і у табелі відзначають лише відхилення від нормальної тривалості робочого дня (запізнення, прогули), неявки на роботу із поважних причин (відпустка, відрядження тощо), понаднормові роботи та ін. У цьому випадку по закінченні місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі витрати й отримують фактично відпрацьований час. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах і передаються до бухгалтерії. Дані дані необхідні для контролю за використанням робочого часу і для нарахування заробітної плати працівникам підприємства за звітний місяць.

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції чи обсяг робіт, виконаних кожним працівником.

Суть обліку виробітку робітників-відрядників

Залежно від технології та організації виробництва застосовують різні системи обліку продукції чи виконання робіт. Під обліком виробітку розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів.

Облік виробітку робітниками-відрядниками у промисловості здійснюють за типовими формами і залежно від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці в рапортах про виробіток, у маршрутних листках, відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах.

Роботи можуть виконуватися одним робітником чи бригадою. На багатьох підприємствах широко застосовують бригадний підряд, котрий є основою обліку виробітку. Використовуються такі системи обліку виробітку: поопераційний, за кінцевою операцією та інвентарний.

Послідовне виконання обсягу робіт фіксується в індивідуальних чи бригадних нарядах, які здаються до бухгалтерії, машинолічильного бюро чи обчислювального центру для нарахування заробітної плати.

Реквізити в наряді

Наряди містять такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім'я та по батькові, табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид оплати, операції, деталі, виробничі витрати, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу, розцінку за розрядом роботи.

Система обліку виробітку за кінцевою операцією і виробленою продукцією передбачає облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю для здачі на склад чи передачі на іншу виробничу дільницю. Вона найбільш поширена при бригадній формі організації праці, передбачає закріплення за групою робітників єдиного завдання, колективну відповідальність і оплату за результатами праці. При цьому праця бригади за зміну є закінченим циклом виробництва із здачею готової продукції згідно з приймально-здавальними накладними на склад.

Рапорти на відомості виробітку бригади

Первинними документами про виробіток є рапорти чи відомості виробітку бригади. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.

← Предыдущая страница | Следующая страница →