Поделиться Поделиться

Використання результатів внутрішнього аудиту

Порядок та особливості використання результатів внутрішнього аудиту розглянемо за таким планом:

16.1. Узагальнення результатів внутрішнього аудиту

16.2. Організація внутрішньої аудиторської перевірки ефективності СВК бізнес-процесів компанії

16.3. Проведення аудиторських процедур

16.4. Робота СВА з матеріалами аудиту після затвердження остаточної редакції "Аудиторського звіту"

Узагальнення результатів внутрішнього аудиту

Для внутрішнього аудиту поки що не розроблені форми звітності узагальнення результатів перевірки. Не дозволяється механічно використовувати ті форми звітності, які застосовуються у вітчизняній практиці зовнішнього аудиту, ревізії. Звіти внутрішніх аудиторів повинні складатися за формою, розробленою безпосередньо в організації. Вони мають включати:

1) перелік виявлених відхилень;

2) перелік обставин, за яких дані відхилення були виявлені;

3) оцінку виявлених відхилень з точки зору їх впливу на організацію;

4) рекомендації по можливому виправленню даних відхилень;

5) оцінку даних рекомендацій у плані їх можливого впливу на організацію;

6) конструктивні пропозиції (за їх наявності) відносно удосконалення різних аспектів функціонування організації, що мають відношення до зробленої роботи.

Пропозиції по документах, які узагальнюють результати окремих напрямків діяльності служби внутрішнього аудиту, подані у таблиці 16.1.

Підсумкові документи внутрішнього аудиту, як правило повинні мати 3 частини.

Таблиця 16.1

ДОКУМЕНТИ, ЯКІ УЗАГАЛЬНЮЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ОКРЕМИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

п.п

Напрямки діяльності служби внутрішнього аудиту у відповідності до поставлених завдань

Форма звітності

1

Періодичний контроль фінансово-господарської діяльності головної організації та її підрозділів

Звіт служби внутрішнього аудиту про перевірку підрозділу

2

Аналіз господарської і фінансової діяльності, оцінка економічних і інвестиційних проектів, економічної безпеки систем бухобліку і внутрішнього контролю головної організації і її підрозділів

Аналітичні звіти фінансово-господарської діяльності підрозділів і усієї організації в цілому, аналітичні довідки і звіт по окремих питаннях

3

Проведення семінарів, підвищення кваліфікації і навчання персоналу, надання допомоги кадровій службі у підборі і тестуванні бухгалтерського персоналу

Звіти служби внутрішнього аудиту

4

Наукова розробка, видання методичних посібників, рекомендацій по бухобліку, оподаткуванню, аналізу та інших напрямків інформаційного обслуговування підрозділів підприємства

Звіти служби внутрішнього аудиту

5

Консультування з питань фінансового, банківського та іншого господарського законодавства, оптимізації оподаткування, реорганізації та ліквідації підприємства

Довідки з посиланням на закони і інструкції

6

Комп'ютеризація бухобліку, складання звітності, розрахунків з оподаткування та ін.

Звіти служби внутрішнього аудиту

7

Взаємодія з зовнішніми аудиторами, представниками податкових та інших контролюючих органів

Звіти служби внутрішнього аудиту

Вступна частина включає:

1. Номер звіту;

2. Назва підрозділу, філії, підприємства, що перевіряється;

3. Найменування населеного пункту, на території якого здійснювалася перевірка;

4. Дата складання звіту;

5. Термін проведення перевірки згідно до загального плану (плану-графіка) проведення внутрішнього аудиту - дати початку і закінчення перевірки;

6. Підстава проведення аудиту та мета (питання) перевірки; об'єкти) перевірки;

7. Період діяльності підприємства (структурного підрозділу), за котрий проведена перевірка;

8. Посади, прізвища, імена і по батькові осіб, що проводили і брали участь у перевірці;

9. Посади, прізвища, імена і по батькові керівництва підрозділу, що перевіряється (філії, підприємства);

10. Інші необхідні відомості.

Аналітична частина звіту містить систематизований виклад та обґрунтування аудиторського підходу до проведення аудиту, встановлення аудиторського ризику, обґрунтування вибору об'єктів перевірки. У даній частині документа наводиться підтвердження фактів порушень та недоліків у роботі, здійснених посадовими особами та виявлених у ході перевірки, чи на те, що порушень не було встановлено, розкриття пов'язаних з цими фактами обставин, що мають значення для ухвалення правильного рішення за результатами перевірки. Висвітлюються також досягнення підприємства, позитивні результати діяльності.

За формою подання матеріалу спочатку висвітлюються суттєві зауваження, що мають змістовний характер для підрозділів та підприємства, а потім розкриваються зауваження за формою.

Підсумкова частина звіту містить загальний висновок аудитора про стан бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю і звітності відносно об'єкта перевірки, а також пропозиції відносно усунення виявлених порушень. При складанні звіту внутрішнього аудитора викладаються найбільш суттєві порушення, що значно спотворюють звітність, робиться загальний висновок про ступінь достовірності звітності з вказівкою порушень, що знижують її достовірність чи ставлять під сумнів. Думка внутрішнього аудитора повинна бути підкріплена посиланнями на чинні законодавчі акти з розгорнутою аргументацією причин, що вплинули на висловлення ним такої думки. У документі повинно міститись посилання на документи підрозділу з визначенням розміру збитків, зловживань та порушень законодавства.

Звіт підписується керівником служби внутрішнього аудиту. Стилістика аудиторського звіту має бути близька до наукової, офіційно-ділової, для якої характерні:

- наявність понять, які використовуються переважно в офіційних документах;

- логічна його основа і неприпустимість використання образного викладу змісту;

- послідовність і точність викладу фактів, об'єктивність, чіткість і визначеність формулювань результатів дослідження;

- нейтральність і цілеспрямованість викладу змісту документів з елементами стандартизації ділової мови.

Додатками до аудиторського висновку можуть бути копії документів, каси, вибірки, розрахунки, обґрунтування у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм тощо.

Внутрішні аудитори здійснюють контроль за усуненням "слабких" з сторін та своєчасним проведенням заходів, рекомендованих на підставі перевірки. Такий контроль стосується кожної аудиторської перевірки, а відповідальність за контроль покладається на голову аудиторської групи, котрий повинен виконувати свої обов'язки, доки не буде представлений доказ, що заходів було вжито, а недоліки було усунуто.

Узагальнення результатів внутрішнього аудиту включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень відносно усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства.

Проведені перевірки групуються і систематизуються у журналі служби внутрішнього аудиту.

При узагальненні результатів складають окремі зведені документи, наприклад, відомості вибіркової інвентаризації об'єктів обліку, акти ревізії аудиту діяльності підприємства, обстеження місць зберігання цінностей.

Результатом узагальнення також можуть бути розроблені аудитором заходи відносно профілактики порушень чинного законодавства та внутрішніх розпоряджень підприємства. Дані заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машинограмах та інших документах за допомогою таких методичних прийомів (таблиця 16.2).

Таблиця 16.2

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ НЕДОЛІКІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Хронологічне групування недоліків

Групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють

Систематизоване

групування

недоліків

Це групування виявлених у діяльності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і змістом І попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності

Хронологічно-систематизоване групування

Групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом

Документування результатів проміжного контролю

Використовується як методичний прийом при оформленні контрольних процедур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоби засвідчити стан об'єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвентаризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження аудиту, тематичні обстеження аудиту та ін.)

Аналітичне групування недоліків

Складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів, як економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи

Закінчення табл. 16.2

Хронологічне групування недоліків

Групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності підприємства, яке контролюють

Слідчо-юридичне

обґрунтування

недоліків

Застосовується тоді, коли необхідно обґрунтувати доказами суму заподіяного збитку чи встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури

Види юридичних доказів

Особисті докази

Джерелом є інформація від працівників підприємства (пояснення посадових осіб і третіх осіб, висновки експертів)

Речові докази

Письмові і предметні докази. Наприклад, оригінали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій відносно списання нестач та інші, які засвідчують правопорушення

Первинні докази

Одержані від першоджерела (первинні документи, договори про матеріальну відповідальність, комерційні акти та ін.)

Похідні докази

Встановлені шляхом повторного групування (облікові регістри, машинограми, складені при узагальненні даних первинних документів)

Систематизоване групування результатів контролю - викладення в підсумкових документах внутрішнього аудиту у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підприємства.

Узагальнення і викладення результатів аудиту в підсумкових документах здійснюється аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування недоліків, погоджених з керівництвом підприємства.

Результати внутрішнього аудиту подаються в підсумкових документах у письмовій формі. Вони повинні бути точними, об'єктивними, чіткими, стислими та конструктивними. Якість таких документів характеризує якість роботи аудитора.

Підсумкові документи внутрішнього аудиту являють собою:

- інформацію для керівництва;

- інформацію для відділу, діяльність якого перевірялася;

- інформацію для зацікавлених відділів підприємства (наприклад, відділу технічного контролю, служби безпеки чи відділу кадрів);

- інформацію та докази для зовнішніх аудиторів;

- підставу для прийняття управлінських рішень. Надання рекомендацій і пропозицій - важливий момент.

Коли невдало донести до керівництва свої рекомендації (пропозиції), вони не будуть адекватно прийнятті, незважаючи на їх доцільність і необхідність.

Зовнішній аудитор, надаючи рекомендації в інформаційному листі керівництву, не мають причини турбуватися, будуть вони реалізовані чи ні. Зовсім в іншому становищі знаходяться внутрішній аудитор,

обіймаючи штатну посаду у своїй організації. Постійно працюючи, внутрішній аудитор буде повертатись до тих самих проблем, коли вони не будуть вирішені, коли керівництво не прислухається до його пропозицій. Ось через що рекомендації і пропозиції повинні бути обґрунтованими, надаватись у письмовій формі, зрозумілими, точними, містити лаконічні, логічно правильно побудовані формулювання, які не мали б двоїстого тлумачення. Від цього в значній мірі залежить авторитет відділу внутрішнього аудиту. У будь-якому разі органи управління повинні надати чітку відповідь на пропозиції внутрішнього аудитора і вказати, які з них будуть реалізовані, а які ні, з поясненням причин.

Іноді внутрішньому аудитору доводиться обговорювати з органами управління свої рекомендації та пропозиції. При цьому часто виникають суперечки, які переходять у напруженні дискусії. Вміння довести правильність своєї позиції залежить від професіоналізму і особистих якостей головного внутрішнього аудитора. Проте він завжди повинен зберігати свою незалежність, об'єктивність, керуючись кодексом етики внутрішнього аудитора. Письмова інформація внутрішнього аудитора заповнюється у двох примірниках, один з яких передається керівнику і головному бухгалтеру організації для ознайомлення, виявлення можливих заперечень і урегулювання спірних положень. Другий примірник використовується для написання звіту внутрішнього аудитора, після чого він передається в архів служби внутрішнього аудиту.

Письмова інформація внутрішнього аудитора підписується всіма аудиторами, які проводили перевірку, і керівником групи.

Перевірка вважається закінченою, коли виявлені порушення усунені, а фінансово-господарська діяльність підрозділу, що перевіряється, забезпечує повний господарський розрахунок і раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Виявлені в ході перевірки недоліки, які не потребують суттєвих змін в діяльності підрозділу, необхідно усунути у ході перевірки. Про їх усунення в процесі перевірки здійснюються відповідні записи у звіті.

Коли при перевірці виявлені серйозні порушення законодавства України і (чи) інших нормативно-правових актів, нестачі, розкрадання грошових коштів чи матеріальних цінностей, порушення податкового законодавства, які вимагають внесення змін у бухгалтерську звітність підприємства та відшкодування втрат (тобто є підстава для усунення від роботи винних посадових осіб і стягнення з них нанесеної шкоди), матеріали перевірок передаються в юридичний відділ підприємства. Останній дає правову оцінку записам в матеріалах перевірки і готує позовні документи для передачі до суду з метою вішкодування матеріальної шкоди.

Юридичному відділу повинні бути передані:

- акт перевірки в оригіналі з доданими до нього засвідченими копіями документів, що підтверджують нанесену дійсну шкоду;

- пояснення посадових осіб, на яких покладена відповідальність за нанесену шкоду;

- додаткові дані, які підтверджують правильність записів в матеріалах перевірки і обсяг нанесеної шкоди;

- розрахунок матеріальної шкоди, за підписом керівника підприємства і головного бухгалтера;

- трудовий договір (контракт) з посадовими особами, які допустили правопорушення, і наказ про прийняття їх на роботу.

Розмір нанесеного матеріальної шкоди визначається за ринковими цінами.

Законодавством встановлені такі правові форми охорони власності від посягань цивільна, адміністративна та кримінальна, за трудовим законодавством.

Особам, винним в заподіянні шкоди, повинно бути запропоновано відшкодувати її добровільно. У випадку відмови відшкодування здійснюється у судовому порядку шляхом пред'явлення цивільного позову. В заяві, яка направляється до правоохоронних органів, потрібно вказати:

- в через що конкретно полягає правопорушення;

- в якій сумі нанесено шкоду;

- обставини, час і місце здійснення правопорушення;

- можливих свідків по справі (П.І.Б., адреса за місцем проживання чи роботи).

У підтвердження заподіяної шкоди та її розмірів до заяви повинні додаватися: акти аудиторських перевірок, інвентаризацій, порівняльні чи дефектні відомості, накладні, рахунки-фактури, висновки комісії по факту псування матеріальних цінностей, розрахунок бухгалтерії про розмір шкоди, копії договору з матеріально-відповідальною особою, довідку про період роботи, пояснення, документи про відшкодування заборгованості в добровільному порядку.

При порушеннях і зловживаннях необхідні заходи відносно збереження окремих документів. Для цього їх вилучають як в процесі перевірки, так і по її закінченні. Вилучення документів здійснюється у відповідності до нормативних документів.

У першу чергу вилучаються документи, які мають ознаки підчисток, виправлення цифр і тексту і які містять неправильні і (чи) підроблені свідчення. На цих документах не дозволяється робити ніяких поміток.

У структурних підрозділах, які перевіряються, замість вилучених документів залишають їх копії із зазначенням на звороті, ким і коли вони вилучені.

Вживаються також заходи відносно відшкодування матеріальних збитків, нанесених підприємству. Ця робота повинна починатися зразу ж після їх виявлення. Для відшкодування матеріальних збитків необхідно впевнитися: чи є документи, які підтверджують наявність прямої дійсної шкоди, вину працівника; чи дотриманий, встановлений законом порядок і строки залучення працівника до матеріальної відповідальності, чи правильно вибраний вид відповідальності (повна чи обмежена).

Відшкодування матеріальних збитків здійснюється також по всіх сплачених підрозділах, штрафах, неустойках, інших санкціях. При цьому адміністрація повинна притягнути до майнової відповідальності у відповідності до законодавства конкретних винних осіб.

Підвищенню ефективності перевірок сприяє обговорення їх підсумків із засновниками, керівниками та відповідальними працівниками підприємства. За необхідності питання збереженості власності обговорюються з персоналом підрозділу, вносяться їх пропозиції відносно організаційно-технічних заходів і затверджуються плани відносно усунення виявлених недоліків і заходи відносно o підвищення ефективності роботи даного підрозділу.

Звітні документи по аудиторських перевірках, проект рішення по перевірці (наказ), доповнення, інші документи по перевірці і перелік вжитих заходів представляються на розгляд посадовій особі, яка призначила аудиторську перевірку.

У підсумковій частині проекту наказу матеріали викладаються в такій послідовності:

- коротко перелічуються показники фінансово-господарської діяльності та проведені заходи відносно покращення роботи підрозділу, котрий перевіряється;

- вказуються недоліки в роботі перевіреного підрозділу внаслідок неприйняття певних заходів;

- перелічуються, які законодавчі акти порушені, які допущені нестачі, розкрадання, втрати від безгосподарності;

- перераховуються найбільш суттєві факти порушень, виявлені перевірками та зазначені в довідці по перевірці.

У розпорядчій частині проекту наказу необхідно:

- оцінити діяльність підрозділу та його керівництва;

- викласти пропозиції відносно відповідальності посадових

осіб за допущені недоліки, порушення та інші негативні вчинки; пропозиції, направлені на усунення виявлених недоліків і покращення діяльності підрозділу. Пропозиції повинні бути конкретними, обґрунтованими та реальними по суті і строках;

- вказати посадових осіб, відповідальних за усунення виявлених порушень і недоліків і строки їх усунення.

Чітко налагоджений контроль за виконанням прийнятих рішень за результатами аудиторських перевірок забезпечує ефективність заходів відносно усунення виявлених перевіркою недоліків.

Контроль за виконанням наказу здійснюється шляхом розгляду звітів керівника перевіреного підрозділу про виконання вказівок керівника підприємства, аналізу даних звітності та документальної перевірки роботи підрозділу на місці.

Для обліку та контролю за виконанням рішень по аудиторських перевірках аудиторська служба чи аудитор ведуть книгу обліку аудиторських перевірок і вжитих по них заходах.

У книзі ведуться такі графи:

- найменування підрозділу, на якому проведена перевірка;

- організаційний метод перевірки;

- дата звітного документа про перевірку;

- дата наказу за результатами перевірки;

- номер наказу;

- строки надання інформації про виконання рішення по звіту про перевірку;

- дата фактичного надання звіту про виконання наказу;

- сума матеріальної шкоди;

- передано до суду;

- сума відшкодованих збитків, матеріальних цінностей і цінних паперів;

- сума відшкодованих збитків винними особами добровільно;

- сума додатково нарахованих і внесених платежів до бюджету.

← Предыдущая страница | Следующая страница →