Поделиться Поделиться

Визначення собівартості послуг гужового транспорту.

По ньому обчислюють середню собівартість робочого дня коней (волів), приплоду і одного кормо-дня. Собівартість одного кормо-дня визначають діленням суми витрат з утримання робочої худоби на загальну кількість кормоднів робочої худоби. Собівартість однієї голови приплоду обчислюють за вартістю 60 кормо-днів утримання дорослих тварин. Собівартість одного робочого дня визначають діленням усієї суми витрат з утримання робочої худоби (за вирахуванням приплоду, гною, іншої побічної продукції) на кількість робочих днів, за винятком днів із самообслуговування. При цьому гній оцінюють за його кількістю і витратами на підстилку та вивезення гною.

Вартість послуг гужового транспорту розподіляють поміж споживачами (культурами, групами культур, видами і групами тварин та іншими об'єктами) пропорційно до кількості відпрацьованих робочих днів.

Обчислення собівартості електроенергії.

В електропостачанні визначають собівартість 10 кВт/год. При цьому враховують витрати на електроенергію, одержану від власних електростанцій, а також ту. що надійшла зі сторони. Собівартість 10 кВт-год електроенергії власних електростанцій визначають діленням витрат на їх утримання та експлуатацію на кількість виробленої енергії, за винятком електроенергії, спожитої на власні потреби електростанцій. Електроенергію та витрати по електростанціях (електрогенераторах), змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними та іншими агрегатами, у вартість електроенергії не включають, їх зараховують на витрати відповідних галузей і виробництв.

Середню собівартість 10 кВт-год. всієї електроенергії обчислюють діленням усіх витрат по електрогосподарству на загальну кількість електроенергії як власного виробництва, так і одержаної зі сторони.

Вартість електроенергії зараховують у витрати споживачів пропорційно до кількості відпущених кіловат-годин.

Кількість електроенергії, відпущеної споживачам, визначають за показниками лічильників. За їх відсутності розподіл електроенергії поміж споживачами дозволяється здійснювати пропорційно до нормативів її витрат.

Визначення собівартості теплоенергії.

У теплопостачанні собівартість 1 Гкал теплоенергії обчислюють діленням суми витрат на виробництво (купівлі) теплової енергії І доведення її до споживачів на кількість виробленої енергії в Гкал, за винятком енергії, витраченої на власні потреби теплостанцій. Вартість теплоенергії зараховують на споживачів пропорційно до кількості відпущеної енергії.

Визначення собівартості води.

У центральному водопостачанні собівартість 1 м3 води обчислюють за сумою витрат на піднімання, подавання і доведення води до споживачів (у тім числі витрати на купівлю води при її споживанні з- міських водогонів чи магістральних державних мереж) і загальною кількістю кубометрів води, поданої через водопровідну мережу сільськогосподарського виробництва.

Витрати з утримання артезіанських свердловин, водозабірного устаткування та водогонів, не пов'язаних із центральною водозабезпечувальною системою, зараховують безпосередньо на витрати відповідного виробництва, яке використовує воду.

Визначення собівартості газу.

У газопостачанні собівартість 1 м3 газу обчислюють діленням загальної суми витрат з газозабезпечення, враховуючи вартість купівлі газу, на загальну кількість кубометрів спожитого газу (магістрального і зрідженого в балонах). Витрати із газопостачання зараховують на споживачів - пропорційно до кількості відпущених кубічних метрів газу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →