Поделиться Поделиться

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ при підготовці до практичного заняття

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія
Модуль №1 «Карієс, некаріозні ураження, ускладненння карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка, діагностика, лікування»
Змістовий модуль №1 «Пульпіт тимчасових і постійних зубів у дітей: етіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікування, профілактика»
Тема заняття № 12 «Вибір методу лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів в залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба»
Курс IV курс
Факультет Стоматологічний
Кількість годин

Укладач: ас. Вовченко Л.О.

Рецензент: доц. Остапко О.І.

КИЇВ - 2012

1. Актуальність теми

Лікування пульпітів у дітей пов'язано з певними труднощами, що обумовлені як морфо-функціональними особливостями пульпи на різних етапах розвитку зубів, так і психоемоційним статусом пацієнтів цього віку. Діти не завжди правильно аналізують суб'єктивні відчуття і можуть неадекватно реагувати на об'єктивні методи дослідження, що призводить до діагностичних помилок і неправильного вибору методу лікування. Обираючи метод лікування пульпіту слід враховувати форму і тривалість запалення, групову приналежність і період розвитку зуба, локалізацію каріозної порожнини, стан неспецифічної реактивності організму (перенесені і супутні захворювання в анамнезі). При виборі методу лікування пульпіту беруть до уваги особливості патогенезу пульпіту, патоморфологічні зміни в пульпі зуба при тій або іншій формі пульпіту, механізм дії лікувальних препаратів та переносимість їх організмом дитини.

2. Навчальні цілі:

· знати методи лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей

· вміти обирати метод лікування пульпіту в залежності від форми пульпіту та стадії розвитку тимчасового або постійного зуба

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

· знати особливості будови тимчасових та постійних зубів на різних етапах їх розвитку;

· знати строки та періоди розвитку тимчасових та постійних зубів;

· знати етіологію та патогенез гострого та хронічного пульпіта;

· знати патоморфологічні зміни в пульпі при різних формах пульпіту.

3.2. Зміст теми заняття

Основним завданням при лікуванні пульпіту у дітей є ліквідація запалення в пульпі і профілактика розвитку захворювань тканин періодонта. У дітей необхідно забезпечити умови для подальшого розвитку коренів на етапі їх формування, а також не порушувати фізіологічну резорбцію коренів в тимчасових зубах.

Для лікування пульпіту в дитячій стоматології використовуються п'ять методів.

1. Консервативний або біологічний - метод спрямований на збереження життєздатності функціональної активності всієї пульпи.

2. Вітальна ампутація - це метод, при якому видаляють коронковую частину пульпи під знеболенням і зберігають життєздатну та функціонально активну кореневу пульпу.

3. Вітальна екстирпация - це метод повного видалення пульпи під знеболенням.

4. Девітальная ампутація - видалення коронковой частини пульпи після її попередньої девіталізації.

5. Девітальная екстирпація - повне видалення пульпи після її попередньої девіталізації.

При лікуванні пульпіту у дітей у кожному конкретному випадку необхідно вибирати метод лікування пульпіту.

Вибір методу лікування визначається:

1) формою пульпіту (гостре або хронічне запалення);

2) стадією розвитку зуба (формування кореня, стабілізація, резорбція в тимчасовому зубі);

3) станом соматичного здоров'я дитини (має значення при виборі зберігаючих методів лікування);

4) локалізацією каріозної порожнини (має значення при виборі зберігаючих методів лікування, тому що в таких випадках необхідно забезпечити герметизм). Прогноз біологічного методу лікування найбільш благосприятливий, якщо каріозна порожнина локалізується на жувальній поверхні (1 клас по Блеку).

5) реакцією пульпи на постійний електричний струм (ЕОД). Якщо корінь несформований, то необхідно використовувати порівняльний метод ЕОД. Виміряємо ЕОД в ураженому та в такому ж здоровому зубі (наприклад 36 і 46 зуби). Різниця в показниках і є показником електрозбудливості пульпи. В тимчасових зубах метод ЕОД для оцінки стану пульпи не використовують в наслідок неадекватної реакції дитини та неточність результатів.

6) станом періодонту при пульпіті. При гострому серозному дифузному пульпіті, гострому гнійному пульпіті в періодонті розвиваються зміни гострого характеру, і вони, як правило, зворотні. Це - перифокальний періодонтит. Адекватне лікування пульпіту призводить до усунення явищ періодонтиту. При хронічних формах пульпіту (хронічному фіброзному пульпіті, хронічному гангренозному пульпіті, особливо в тимчасових зубах), інфікування періодонта протікає тривало. При цьому в періодонті нерідко розвиваються деструктивні зміни, що свідчать про пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом. Ці зміни виявляються при рентгенологічному дослідженні. В таких випадках лікувати пульпіт слід методом екстирпації, незалежно від стадії формування кореня. Тимчасові зуби на етапі резорбції кореня при пульпіті, що ускладнений фокальним періодонтитом необхідно видаляти.

← Предыдущая страница | Следующая страница →