Поделиться Поделиться

Лекція 7 Способи розмноження декоративних рослин відкритого і закритого грунту

Насіннєве розмноження декоративних рослин.

Вегетативне розмноження декоративних рослин

Декоративні рослини розмножаються насінням і вегетативно – шляхом відділення від материнської рослини її частин – листка, бруньки, пагона, гілки, кореня, бульби і т.д. Більшість однорічників та дворічників при розмноженні насінням зберігають ознаки, властиві даному сорту.

У багаторічних декоартивних рослин, в тому числі і цибулевих, розмноження насінням призводить як правило до змін в наступних поколіннях. Ці рослини частіше розмножують вегетативно.

Насіннєве розмноження

Найбільш розповсюджений спосіб розмноження декоративних рослин – насіннєвий. Його використовують при вивидені нових сортів квіткових рослин, при вирощуванні однорічників, дворічників, ряду травʼянистих багаторічників, сезоноквітучих аранжерейних і кімнатних культур.

Якість насіння. Насіння, яке призначене для посіву, повинно мати високі посівні і сортові якості.

Посівні якості насіння визначаються енергією проростання, схожістю, життєздадністю, чистотою, вологістю та відсотком зараженності шкідниками та хворобами. За посівними якостями насіння ділиться на три класи і повинно відповідати вимогам держ стандарту (ГОСТ). Наприклад насіння айстри та гвоздики Шабо 1-го класу повинно мати чистоту не нище 98% і схожість не нище 90%, 2-го класу відповідно 95% і 70%. 3-го класу – 90% і 40%.

Сортові якості насіння характеризують чистосортність. По сортовим якостям насіння декоративних рослин діляться на елітні, першої (І) і другої (ІІ) категорії сортової чистоти. В насінні еліти і першої категорії сортової чистоти примісь інших сортів і різних гібридів не допускається. Наприклад у айстри сортова чистота елітного насіння повинна бути 95%, насіння І категорії – 90%, ІІ категорії – 80%.

Підготовка насіння до посіву. Показники схожості, чистоти, господарської придатності визначають в державних насіннєвих інспекціях методами визначеними Державним Стандартом. Для визначення схожості беруть чотири проби по 100 насінин, для чистоти дві наважки від 0,5 до 10 г, в залежності від величини. Господарську придатність визначають добутком відсотка схожості та чистоти і діленням на 100. Господарська придатність насіння квіткових рослин коливається від 50 до 95%. При розрахунку норми висіву насіння потрібно добавити 10-25% загальної потреби, враховуючи відходи при вирощуванні.

По велечині насіння ділиться на категорії:

1) деже мілке (у бегонії, примули, лобелії) – до 250000 штук в 1г;

2) мілке (петунія, левині ротики, агератум, портулак.мак) – до 5-12000 штук в 1г;

3) середнє (айстри, левкої) – 500-600 штук в 1г;

4) крупне (цинія, бальзамін, нагідки) – 100-300 штук в 1г;

5) дуже крупне (духмяний горошок, рицина, боби, настурція) 1-35 штук в 1г;

6) гігантське (кокосовий горіх) – 0,5-0,8 кг.

По формі – округлі, овальні, клиновидні, видовжинні, триганні іт.д.), по кольору – від білого до чорного, поверхнею - гладенька, шороховата, бугорчата, волосиста і т.д.

До основних прийомів підготовки насіння до посіву відносять:

ПРОТРУЮВАННЯ, яке оберігає насіння та сходи від від хвороб. Воно буває сухим і вологим. Для сухого протруювання в основному використовують препарат ГРАНОЗАН. Для обробки 1кг насіння достатньо 1г препарату. За 3-5 годин до посіву насіння припудрують препаратом або перемішують з ним. Для боротьби з бактеріальною гниллю, фузаріозом (айстри, гладіолуси) використовують ТМТД (тетраметіл-тіурам дисульфід), ХОРУС... Насіння гвоздики голандської в марлевих мішечках поміщують перед посівом в 40% розчин ФОРМАЛІНУ. Протуєне насіння ретельно промивають, після чого просушують і висівають .

Термічна обробка насіння горячою водою 50-55̊ проводиться від 2 до 12 годин в залежності від культури.

НАМОЧУВАННЯ. Для прискорення проростання насіння таких культур як горошок духмяний, настурція, аспарагус та ін. їх попередньо перед посівом слід на сутки намочувати у воді з температурою 20-30̊С. Після цього насіння злегка підсушують і зразуж висівають.

ПРОМОРОЖУВАННЯ проводят щоб скоротити період проростання насіння і підвищити життєздатність рослин. Насіння насипають у ящик, прикривають і закопують у сніг, де залишають до весни.

ПОВІТРЯНО_ТЕПЛОВИЙ ОБРОБІТОК включає провітрювання і обігрів шару насіння на сонці. Цей прийом підвищує схожість і енергію проростання насіння.

СКАРИФІКАЦІЯ – це пошкодження твердих оболонок насіння (канна).

При механічному – надпилюють, протирають з крупним піском, протирають на тертках, надколюють, але так щоб не пошкодити зародок насінини.

При термічному (кани, банана, аконіта) ошпарюють кипʼятком кілька раз, поки оболонка не трісне. Після чого оболонка легко пропускає вологу до зародка і поява сходів прискорюється.

При хімічному - оболонку насінини розмочують 2-3% розчином соляної чи сірчаної кислоти або в хлорній воді (2-3 каплі на стакан води) на протязі 10-12 годин.

СТРАТИФІКАЦІЯ – це витримування насіння на протязі кількох місяців в умовах зниженої температури (0-5̊С). Перед стратифікацією насіння перемішують з вологим піском, торфом, мохом в співвідношені 1:3. Стратифікують насіння з твердими оболонками (шипшина, кизильник, гледичія ...) . По мірі необхідності їх зволожують. Якщо немає спеціального приміщення для стратифікації, то ящики з насінням закопують в сніг. Добрі результати дає посів насіння у відкритий грунт пізно восени, прицьому стратифікація насіння проходить в природніх умовах.

СТРОКИ ПОСІВУ (табл ст 194)

ПОСІВ НАСІННЯ Відомі три способипосіву насіння: рядовий, гніздовий і розкидистий. Спосіб посіву залежить від кількості вирощуванних рослин, місця і часу посіву, а також від величини насіння.

Рядовий посів проводят в боріздки помічені маркером чи лінійкою, а на великих площах посів проводят сівалкою.

При гніздовому способі посів крупного насіння (бобів, горошку, настурції) розміщують по 2-3 штуки в лунку.

При розкидистому посіві насіння розкидають вздовж та поперек врозсип. При такому способі посіву потрібно намагатись по можливості розкидати насіння рівномірно, не густо, інакше сходи будуть витягуватись, стають слабкими і тоді прийдеться затрачувати час на їх проріжування. Чим менше насіння, тим на меншу глибину їх потрібно заробляти і навпаки.

Орієнтовні норми висіву насіння ( в г)

Величина насіння На 1 ящик (30х50 см) На 1 м2 парника або розсадника
Дуже мілке 0,5 -
Мілке 1,0-1,5 7-10
Середнє 2,0-3,0 13-18
Крупне 4,0-5,0 25-30
Дуже крупне - 20-150

Для посіву насінню використовують суміш із дерновою, листовою, перегноєм і піском в різних співвідношеннях. Попередньо землю дезенфікуютьформаліном, гранозаном або паром.

У відкритий грунт рекомендується висівати насіння рослин, які характеризуються такими особливостями:

1) невимогливі і виносливі (нагідки, матіола)

2) швидко ростуть (боби, настурція)

3) мають сильно розвинуті корені, які трудно переносят пересадку дельфиніум, маки, люпин)

4) призначені для пізнього цвітіння (айстри, левкої )

5) мають насіння, яке важко розбухає (аконіт, анемона, ірис, лілії)

6) рослини, сіянці яких в тепличних умовах підгнивають (іберис, люпин )

7) сходят на наступний рік після посіву (адоніс)

При вирощуванні однорічників які використовуються на зріз, а також щоб забезпечити довший період цвітіння, насіння висівають в декілька строків (через 5-7 днів).

Безрозсадний метод вирощування однорічників значно скорочує затрати і собівартість рослин, при цьому рослини відрізняються більшим розвитком і менше страждають від хвороб.

Недостаток цього способу вирощування заключається в тому, що рослини квітують дещо пізніше порівняно з вирощеними розсадою і насіння розходується в 2,5-3 рази більше. Грунт під посів насіння квіткових готують досить ретельно. При вирощуванні однорічників безрозсадним методом насіння висівають в кінці квітня – на початку травня, а більш теплолюбні – в другій половині травня.

При розмітці борізд вносят 30-50 г суперфосфата, 20-30 г аміачної селітри і 10-15 г калійної солі на 1м2. Заробляють насіння просушеним торфом, піском або перепрівшим перегноєм. Посіви прикочують катком і аккуратно поливають. На великих площах використовують широкорядний стрічковий посів з міжряддям 20-30 см.

Проріджування сходів Своєчасне проріджування посівів має великий вплив на розвиток рослин, які вирощують у відкритому грунті. При посіві насіння безпосередньо в грунт, густі сходи проріджують двічі. Перший раз – з появою першої пари листочків, залишаючи половину сходів. Друге проріджування – при появі 3-5 листочків (приблизно через два тижня), залишаючи встановлену відддаль між рослинами. При проріджуванні потрібно видаляти більш слабші рослини, а здоровші рослини можна використати для посадки в іншому місті. Перед проріджуванням рослини рясно поливають.

Вирощування розсади Багато декоративних рослин, які мають довгий вегетаційний період, при посіві у відкритий грунт не встигають квітувати на протязі короткого літа, або квітують досить пізно. При вирощуванні таких росин потрібно підготувати розсаду. Для цього насіння висівають в ящикиабо растільні, а роспікірувані сходи тримають в теплиці до повторної пікіровки, або виставляють в парники. Ящики, горшки, растільніперед посівом дезенфікують розчином 40% вого формаліну (1:300). Ящики та інший посуд повинні бути з дренажним шаром (2-3см) для кращого відводу надлишкової води. Склад садової землі змінюється в залежності від виду рослин. При заповнені ящиків земельну суміш ущільнюють, вирівнюють повнрхню, поверх грунту в ящики засипають рихлу, бажано листову, просіяну землю, в яку висівають насіння. В залежності від велечини насіння, їх присипають просіяним річковим піскомшаром який рівний двум діаметрам насінняале не більше 0,5см. Дуже мілке насіння не засипають, їх злегка вдавлюють планшеткою в грунт, рясно змочують із оприскувача і покривають склом чи плівкою. Припояві сходів далі можна поливати лійкою тільки з мілким ситом і тільки теплою (20-25̊С) відстояною водою.

Для проростання насіння квітковим рослинам необхідна температура від 15 до 20-25̊С. При проростані сходів ящики потрібно тримати в темноті, крім глоксинії та узумбарської фіалки. З появою сходів ящики виставляють на світло, захищаючи рослини від прямих сонячних променів. Температуру повітря в приміщені знижують на 2-3̊С, а саме приміщенні постійно провітрюють.

Посів в горшки або торфо-перегнійні кубики проводят в тих випадках, коли 1) рослини погано переносят пересадку (мак, кохія, левкої, мімулюс), 2) вирощують розсаду крупних декоративних рослин (садові боби, іпомея, духмяний горошок, настурція, рицина ) по 3-5 насінин в горшок діаметром 10-12 см, або 1-3 насінини в торфо-кубик.

Посів в парники і розсадники проводят з другої половини березня до кінця квітня. При підготовці парників до посіву на вирівняний перепрівший перегнійнасипають земляну суміш шаром 10-12 см, ретельно розрівнюють і злегка ущільнюють. Віддаль між землею, після посадки, і склом пакрникової рами або плівки повинен бути не менше 8-10см. Після того як земля в парнику дещо прогріється її поливають і висівають насіння. Його рівномірно висівають по поверхні і заробляють рихлою піщаною землею, злегка ущільнюючи.

Якщо сіянці не пікірують, то їх слід висівати в гнізда на віддалі від 3х3 до 5х5см або висівають в боріздки на віддалі від 5 до 10 см. Парники або розсадники закривають рамами або плівкою і до появи сходів держат притіненими. Після появи сходів парники і розсадники в теплу погоду провітрюють, піднімаючи рами.

В грунті парників вирощують розсаду айстр, хризантем, рудбекій .... та інших більш крупних рослин. Після виборки розсади однорічників, парники можна використати під посів дво-та багаторічників.

Догляд за посівами. Тепло і волога - обовʼязкові умови для проростання насіння. Але пересушка так і надлишкове зволоження недопустимі.

Посіви необхідно щодня провітрювати, призатінювати їх від прямих сонячних променів та своєчасно пікірувати.

Облік посівів Дуже важливо не допустити змішування сортів при посіві, тому поміщають етікетки, на верхньому кінці яких відмічають назву культури, сорт, дату посіву, призвіще відповідального за посів. Одночасно ведеться книга посівів по формі: Культура. Господарська придатність, %. Дата посіву. № пакета маса в грамах. Кількість ящиків чи рам. Дата появи сходів. Дата пікіровки. Кількість розсади. Аналогічні записи ведуться і для посівів відкритого грунту.

Пікірування , або проріджування сіянців – важливий агротехнічний прийом, який забезпечує утворення сильної розсади. При пікіруванні сіянцям надається більша площа живлення, поліпшений світловий та повітряний режим. Сіянці пікірують за допомогою двозубої пікірувальної вилочки та кілочка. Щоб визвати кращий розвиток кореневої системи, у більшості рослин корені при пікірувані вкорочують на 1/3 довжини.

Пікірування проводят під маркер і віддаль встановлюють в залежності від біологічних особливостей рослин і проводят її в фазу сімʼядолей або першої пари листочків. А такі рослини як бегонія пікірують 2-3 рази, а інші 1-2 рази.

Сіянці пікірують в шахматном у порядку, збільшуючи при кожній наступній пікіровцівіддаль між рослинами. Інколи замість неї проводят проріджування сходів.

Техніка пікірування : правою рукою за допомогою пікірувального кілочка погруженого в землю сіянець злегка припіднімають з землі, а лівою рукою беруть його за сімʼядольні листочки. Звільненим кілочком роблят лунку для посадки. Потім прищіпують кінці кореня сіянця та опускають його в приготовлену лунку. Корінчики в лунці не повинні загинатись доверху. Далі засипають землею до самих листочків та рясно поливають і поступово знижують температуру на 2-5̊С. В останій час розсаду практикують пікірувати безпосередньо в торфо-кубики., це забезпечує добрий розвиток рослин, більш раннє цвітіння, краще приживання і зниження відходів при посадці у відкритий грунт.

Для приготування торфо-кубиків використовують 3 частини добре розклавшого торфу, 1 частина піску або тирси і 0,5-1 частина свіжого гною. На 1 кг цієї суміші добавляють 2-3 г вапна, 3 г аміачної селітри, 20 г суперфосфата і 6 г калійної селітри.

ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ. В декоративному садівництві способів вегетативного розмноження значно більше ніж в інших галузях рослинництва.

Вегетативне розмноження використовують в наступних випадках:

1. Декоративні рослини при насінєвому розмноженні не повторюють ознак батьківських рослин. В основному це багаторічні рослини – гладіолус, флокс, іриси, тюльпани, жоржини, бузок, троянди та ін.

2. Рослини не завʼязають або не дають визрівшого насіння. В наших умовах не завʼязають насіння окремі види кактусів, кімнатного жасмину, герані...

3. Економічно вигідно (для отримання рослин з вирівняним ростом, для більш раннього цвітіння і т д.)

4. Рослини біологічно пристосувались до вегетативного розмноження (гіацинт, гладіолус, амараліс ...)

Вегетативне розмноження може бути природнім і штучним.

Природнє вегетативне розмноження відбувається за допомогою таких вегетативних органів

1. Розетки листя, вуси (суниця, хлорофітум, каменеломки)

2. Плітні – наземні облистяні пагони, які мають на кінці листову розетку (живучка)

3. Кореневище – підземні пагони, які мають сплячі бруньки (іриси, півонія, конвалія, канни)

4. Коренева паросль – пагони, що утворюються із сплячих бруньок коренів рослин (бузок, хризантема, верба, тополя...)

5 . Цибулини. Цибулеві рослини ділят на дві групи: вічнозелені – кринум, панкрациум і листопадні – лілії, нарциси, тюльпани, гіацинти, крокуси, сцили. За місцерозміщенням цибулинок-діток ділять на підземні (тюльпани, нарциси) і повітряні – стеблеві, розміщені в пазухах листя (лілія тигрова, бульбоносна) і у вигляді суцвіть заповнених бульбочками (декоративна цибулька)

6 . Кореневі бульби, або відозмінені корені, - вмістилище поживних речовин, які відділяються тільки з кореневою шийкою (жоржини). Стеблові бульби розмножуються поділом (бегонія, цикламен, глоксинія)

7. Бульбоцибулини (гладіолус, шафран) – поділом і дітками.

← Предыдущая страница | Следующая страница →