Поделиться Поделиться

Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка

Методи санітарно-мікробіологічного досліджен­ня води використовують для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 мл води і виявлення патогенних мікроорганізмів (сальмонел, холерних вібріонів, лептоспір, шигел і ентеровірусів). Крім того, оскільки пряме виділення патогенних бакте­рій з води потребує спеціальних досліджень, іс­нують непрямі методи, які дають якісну і кількісну оцінку ступеня фекального забруднення води. Для цього використовують два непрямі санітарно-мі­кробіологічні показники - загальне мікробне число і вміст санітарно-показових мікроорганізмів. За­гальне мікробне число - це кількість колоній, які виростають при посіві 1мл води на 1,5 % м'ясо-пептонному агарі після 24 год. вирощування при температурі 37 *С. Питна вода безпечна в епідеміч­ному плані, якщо мікробне число не перевищує 100 в 1 мл. Цей показник було прийнято у стандартах багатьох країн, у тому числі й в Україні. Важливим є виявлення у воді бактерій групи кишкової палич­ки (БГКП), які містяться у випорожненнях людини і тварин. Кількісно наявність БГКП характеризується двома показниками: індексом БГКП і титром БГКП. Індекс БГКП (колі-індекс) - це кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 літрі води. Титр БГКП (колі-титр) - це найменша кількість досліджуваної води (в мілілітрах), у якій виявляють одну БГКП. Питна вода повинна мати колі-індекс, не вищий за 3, що відображено в державному стандарті -ДСанПін "Вода питна..."(2010 p.).

Фекальні коліформні палички швидко гинуть у зовнішньому середовищі, тому їх виявлення свід­чить про свіже фекальне забруднення води. Вони зброджують лактозу при t'= 43-44,5 'С через 24 години, не здатні утилізувати цитрат. Додатковими критеріями санітарного стану води є титр ентеро­коків (рекомендовано в тих випадках, коли дослі­дження на кишкову паличку дає нечіткі результати), титр Clostridium periringens, титр бактеріофагів.

Морська вода в системах басейнів повинна від­повідати вимогам, які висуваються до прибережних вод морів у містах водокористування населення, і в ній не повинно бути більше 10а КУО коліформних бактерій в 1 л. Лабораторний контроль за якістю води у ванні басейну включає дослідження з ви­значення основних мікробіологічних показників: БГКП, термотолерантні коліформні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок. Нормативи для води плавальних басейнів: основні - загальні коліформ­ні бактерії в 100 мл - 5 1; термотолерантні колі­формні бактерії, колі-фаги, золотистий стафілокок відсутні в 100 мл і додаткові показники - збудни­ки кишкових інфекцій, синьогнійна паличка в 100 мл, цисти лямблій у 50 л води - відсутні (СанПіН 2.1.2.1188-03). Визначення у пробах води збудни­ків кишкових інфекцій, паразитарних захворювань або синьогнійної палички є підставою для заміни води у басейні. При появі випадків пневмоній, го­стрих респіраторних захворювань серед відвідува­чів басейну проводять дослідження на наявність легіонел [Legionella pneumophila).

Санітарно-мікробіологічне дослідження стічних вод, їх осадів проводять для оцінки ефективності їх очистки і знезаражування перед спуском у водо­ймища і на поля зрошення. Відповідно до директив

Мікробіологічний контроль води здійснюють при запобіжному і поточному санітартому нагляді.

Запобіжний нагіш проводять:

1) при вирішенні питань водопостачання і локалізаціі населених територій:

2) при санітарній оцінці басейна, місць колективного відпочинку.

Поточний контро» здійснюють:

1) при оцінці якості питного водопостачання населених місць;

2) при оцінці санітарного стану поверкиевв вод для встановлення ступеня впливу біологічної контамінації на процеси самоочицгння;

3) при кнтролі над знешкодженням стінних вод»

4) за епідемічними показаннями для зясуваииа можливого шляху передачі інфекційних за­хворювань (проводять виявлення санітарно-показових і патогенних мікрооргамзмв

← Предыдущая страница | Следующая страница →