Поделиться Поделиться

Мікроскопування дріжджів і плісеневих грибів

РОБОТА 1. Приготувати з хлібопекарських пресованих дріжд­жів препарат методом розтисненої краплі. На препараті вивчити форму і будову дріжджової клітини – знайти ядро, вакуолі, спори і брунькуючі клітини. Після вивчення препарату замалювати в журналі і виділити вказані елементи. Малюнки мають бути зроблені олівцем, а письмовий текст – чорнилом.

РОБОТА 2. Визначення роду невідомої чистої дріжджової культури.

З одержаної чистої культури дріжджів приготувати препарат методом розтисненої краплі, вивчити під мікроскопом форму і спосіб розмноження дріжджів, замалювати у зошиті і зробити пояснення в письмовому вигляді. Як приклад невідомих зразків можуть бути використані такі види дріжджів:

1. Sach. Cerevisiaе

2. Schizosach. Рombe

3. Sach. Ellipsoideus

Розглянути форму і спосіб розмноження одержаної культури дріжджів і зробити обґрунтований висновок, який з перерахованих видів дріжджів одержаний для вивчення.

РОБОТА 3. Визначення роду плісеневих грибів.

Проглянути будову міцелію (одноклітинний або багатоклі­тинний) і спосіб спороутворення гриба. З одноклітинних грибів, що розмножуються утворенням спорангієспор, для вивчення може бути представлений гриб Mucor .

З численних грибів, що розмножуються утворенням конідій, для вивчення може бути використаний гриб Aspergillus , в якого конідії розміщуються у вигляді булави, або гриб Penicillum , в якого конідії розміщуються у вигляді мітли. Вивчивши будову і спосіб спороутворення гриба, слід зробити висновок, який гриб був одержаний для дослідження.

Примітка. Гриби мають достатньо великі розміри, тому вивчати їх можна з об’єктивом ×8, не виготовляючи препарату. Для цього чашку з грибом відкривають і ставлять на предметний столик. Діафрагма має бути закритою. Об’єктив ×8 опускається на відстань майже 1 см від поверхні поживного середовища у чашці – при цьому видно будову міцелію. Далі об’єктив піднімають поступово вгору – при цьому видно плодоносні гіфи і спороношення гриба (плодоносні гіфи ростуть завжди вгору від поживного середовища).

Мікроскопування бактерій

РОБОТА 1. Виготовити 2 препарати зі слизу, що утворився на зіпсованому (гниючому) м’ясі: один – методом розтисненої краплі, другий – методом забарвлення. Вивчити форму, рух бактерій, що викликають гниття м’яса. Зробити висновок: утворюють вони спори чи ні. Замалювати і пояснити у письмовому вигляді.

РОБОТА 2. Виготовити забарвлений препарат з водного настою сіна. Визначити форму бактерій і здатність їх до спороутворення. Замалювати і пояснити у письмовому вигляді.

РОБОТА 3. Виготовити забарвлений препарат з чистої культури Bac. Mesenteriсus . Визначити форму, сполучення клітин і здатність цих бактерій до спороутворення.

РОБОТА 4. Виготовити забарвлений препарат з невідомої чистої культури кулястих бактерій. Визначити їх сполучення. Замалювати і зробити відповідний запис.

РОБОТА 5. Мікроскопування зубної смаги.

Виготовити забарвлений препарат із своєї зубної смаги. Про­дивитись всі форми і сполучення бактерій, що зустрічаються в зубній смазі. Знайти і продивитись хвилясті форми бактерій (з хвилястих бактерій на зубах часто зустрічається зубна спірохета). Замалювати і зробити відповідний запис.

РОБОТА 6. Виготовити забарвлений препарат з невідомої чистої культури бактерій. Визначити родину і рід цих бактерій. Замалювати і зробити відповідний запис.

Питання для самоконтролю знань

1. Значення мікроорганізмів у житті людини. Використання мікро­організмів у народному господарстві.

2. Бактерії: розміри, форми та будова. Рух, розмноження, споро­утворення.

3. Класифікація бактерій.

4. Дріжджі: розміри, форма, будова, розмноження, класифікація.

5. Гриби: будова, розмноження та класифікація.

6. Відміни в спороутворенні бактерій, дріжджів та грибів.

7. Систематика грибів, основні представники плісеневих грибів –збудники псування плодів та овочів.

8. Ультрамікроби, їх характеристика.

← Предыдущая страница | Следующая страница →