Поделиться Поделиться

Архітектура Intranet-система

Виникнення і впровадження в широку практику високорівневих служб Всесвітньої мережі мереж - Internet (e-mail, ftp, telnet, Gopher, WWW тощо), природно, вплинуло на технологію створення корпоративних інформаційних систем і породило напрям, відомий тепер як Intranet. Інформаційна Intranet-система - це корпоративна система, в якій використовуються методи і засоби Internet (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Організація Intranet-системи з використанням засобів WWW

Така система може бути локальною, ізольованою від решти світу Internet, чи спиратися на віртуальну корпоративну підмережу Internet. В останньому випадку особливо важливі засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу. Розрізняють кілька типів Intranet-систем: комунікаційні Intranet-системи, які призначені головним чином для зв'язку територіально віддалених підрозділів корпорації, зменшуючи потребу в численних виділених лініях зв'язку; інтегруючі Intranet-системи, що призначені для інтеграції різнорідних комунікаційних корпоративних підсистем; Intranet-системи зі спрощеною процедурою доступу для користувачів, що базується на механізмі електронного підпису.

Водночас, за наявності суттєвих переваг (простота організації, зручність використання, стандартність інтерфейсів тощо) ця схема має значні обмеження. Перш за завжди, в інформаційній системі відсутня прикладна обробка даних. Усе, що може користувач, це тільки переглянути інформацію, яка підтримується Web-сервером. Гіпертекстові структури при цьому важко модифікуються. Для того, щоби змінити наповнення Web-сервера, слід призупинити роботу системи, внести зміни в HTML-опнс і тільки потім продовжити нормальне функціонування.

Перераховані труднощі можуть бути вирішені з використанням більш розвинутих механізмів Web-технології. Дані механізми безперервно вдосконалюються, що має як позитивні, так і негативні сторони. Позитив у через те, що з'являються нові можливості. Негатив - у відсутності стандартизації. Використання Web-технології дає можливість реалізувати прикладну обробку даних на стороні Web-сервера. Для цього дозволяється використовувати два підходи - CGI (Common Gateway Interface) і API (Application Programming Interface). Обидва підходи базуються на наявності в мові HTML спеціальних конструкцій, які інформують клієнта-браузера, що йому слід направити Web-серверу спеціальне повідомлення, за наявності якого сервер повинен викликати відповідну зовнішню процедуру, отримати її результати й повернути їх клієнтові у стандартному форматі HTTP (протокол обміну гіпертекстової інформації) (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Виклик зовнішньої процедури Web-сервера

Наведена технологія широко використовується для забезпечення уніфікованого доступу до баз даних в Intranet-системах. Мова HTML дозволяє вставляти в гілертекстові документи форми. Коли браузер натрапляє на форму, він пропонує користувачеві заповнити її, а потім направляє серверу повідомлення, яке містить введені параметри. Як правило, до форми додається якась зовнішня процедура сервера. Після отримання повідомлення від клієнта сервер викликає цю зовнішню процедуру з параметрами користувача. Зрозуміло, що така зовнішня процедура може, зокрема, відігравати роль шлюзу поміж Web-сервером і сервером баз даних. У результаті отримується конфігурація інформаційної системи, якому схематично дозволяється зобразити так, як це відображено на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Доступ до бази даних в Internet-системі

Архітектура сховищ даних і системи оперативної аналітичної обробки даних

Досі ми розглядали архітектури інформаційних систем, що забезпечують оперативну обробку даних. Однак в аналітичних підрозділах корпорації та вищого її керівного складу є й інші завдання: аналіз поведінки корпорації на ринку з урахуванням супутніх зовнішніх факторів і прогноз на найближче майбутнє; вироблення тактики і стратегії корпорації. Для вирішення таких завдань потрібні дані і прикладні програми, відмінні від тих, які використовуються в оперативних інформаційних системах. Через те останнім часом дедалі суттєвішого поширення набувають принципи побудови інформаційних систем на концепціях сховищ даних і систем оперативної аналітичної обробки даних (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Схематичне зображення архітектури аналітичної бази даних

Реалізація архітектури сховищ даних дає можливість користувачам: для проведення аналізу даних залучати зовнішні джерела інформації (наприклад, статистичні звіти), а таким чином, сховище даних може містити як внутрішні корпоративні дані, так і зовнішні дані, що характеризують ринок у цілому; зберігати інформацію про діяльність корпорації і стан ринку протягом кількох років. Як наслідок, аналітичні бази даних мають обсяг, як мінімум, на порядок виший, ніж оперативні.

← Предыдущая страница | Следующая страница →