Поделиться Поделиться

Організація випуску української монети

З метою популяризації Української держави та підняття її престижу в очах світової громадськості 1994 р. було ухвалено рішення про організацію випуску пам'ятних і ювілейних монет. Першою монетою незалежної України стала випущена 7 травня 1995 р. ювілейна монета, присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (номінал - 200000 крб.). Монету зробили з мельхіору. З такого ж металу 19 липня 1995 р. виготовили ювілейну монету на відзначення 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького. У серпні того ж року побачила світ серія мельхіорових монет, присвячена містам-героям Києву, Одесі, Севастополю та Керчі.

Після введення в обіг 1996 р. національної грошової одиниці першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала випущена в обіг 16 вересня мельхіорова монета номіналом 2 гривні, присвячена 200-річчю Уманського дендрологічного парку "Софіївка".

12 березня 1997 р. було викарбувано перші пам'ятні монети з золота на честь Т. Г. Шевченка (тираж - 10 000 штук) і видатної архітектурно-історичної пам'ятки Давньої України Києво-Печерської лаври (тираж - 20 000 штук). Вони виготовлені із золота 900-ї проби, вага кожної - 15,55 г, номінальна вартість - 200 грн.

Своє відображення в ювілейних і пам'ятних монетах знаходили важливі міжнародні події, в яких брала участь Україна, події національної історії та культури. Національним банком України започатковано випуск монет таких серій:

- "Пам'ятки давніх культур" - серію створено за програмою ООН "2000 рік - діалог цивілізацій", вона містить серію біметалевих (золото і срібло) монет "Палеоліт", "Трипілля", "Ольвія", "Скіфія" і "Київська Русь";

- "Важливі міжнародні події" - "50-річчя Організації Об'єднаних Націй", "Перша участь у Літніх Олімпійських іграх", "Щорічні збори Ради керуючих ЄБРР у Києві";

- "Події національної історії" - "10-річчя чорнобильської катастрофи", "Монети України", "Перша річниця Конституції України", "500-річчя магдебурзького права Києва";

- "Духовні скарби України" - "Десятинна церква", "Спаський собор у Чернігові", "Києво-Печерська лавра", "Київський псалтир";

- "Герої козацької доби" - "Козак Мамай", "Северин Наливайко", "Визвольна війна середини XVII століття";

- "Княжа Україна" - "Кий", "Данило Галицький", "Аскольд", "Ольга";

"Відродження української державності" "Незалежність", "Михайло Грушевський", "80-річчя проголошення незалежності України";

- "Видатні діячі України" - "Богдан Хмельницький", "Леся Українка", "Григорій Сковорода", "Петро Могила";

- "Флора і фауна" - "Софіївка", "Асканія Нова", "Орел степовий", "Соня садова".

Плануються до випуску нові серії, зокрема "Стародавні міста України" та "Шедеври української архітектури".

За 10 років існування НБУ ним уведено в обіг 117 пам'ятних та ювілейних монет 86 найменувань. Вони викликали захоплення колекціонерів і спеціалістів. Зокрема, за підсумками міжнародного конкурсу "Монета року" срібну пам'ятну монету "Різдво Христове" в номінації "Найбільш надихаюча монета" визнано найкращою монетою світу. Українські монети експонувалися на багатьох міжнародних виставках, зосібна у рамках таких авторитетних зібрань, як Базсльська монетна конвенція (Швейцарія), Міжнародна конференція Асоціації нумізматів Америки (США), Міжнародна нумізматична виставка (м. Штутгарт, Німеччина). Інформація про українські монети постійно відображається в авторитетному німецькому нумізматичному каталозі Г. Шсна та американському Ч. Краузе. З метою популяризації їх продаж здійснюється не тільки установами НБУ, а й через аукціони на Українській міжбанківській валютній біржі.

Ескізи розмінних монет, що мали надійти в готівковий обіг, виготовлялися також у червні-серпні 1992 р. Серед різноманітних пропозицій відносно їх назви найбільш ймовірною видавалася традиційна -"шаг", яка дійшла до нас від часів першої незалежності України. Проте постановою Верховної Ради України "Про розмінну монету України" від 2 березня 1992 р. було затверджено такі номінали сотої частини гривні: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 коп. та, за винятком того, передбачалося карбування монети номінальною вартістю одна гривня. Як відомо, в обігу немає 3,15 і 20 коп.

Карбувати монети планувалося в Італії, де навіть було виготовлено невеликий тираж 1 та 5 коп. Проте наприкінці 1992 р. тендер на виробництво українських монет виграв Луганський верстатобудівний завод.

Українські обігові монети, введені в результаті грошової реформи 2 вересня 1996 р., виробляються з нержавіючої сталі [номінали 1, 2 (з 2001 р.) і 5 коп.], алюмінієвого сплаву (2 коп.), сплаву на основі міді (10, 25, 50 коп.). На аверсі монет у центрі зображено Малий Державний герб України, облямований орнаментом з обох боків із

двох дубових листків і двох колосків. Від кожного колоска вертикально вгору виходять по три остюки. Над гербом зроблено напис "Україна", а під гербом - рік карбування монети. На реверсі монет у центрі розміщено число - позначення номіналу, під ним - відповідний напис "копійка", "копійки", "копійок". Номінал обрамлений стилізованим вінком із листя ягід. Лицьовий та зворотній боки монети по периметру оточені суцільним випуклим кантом. Гурт у номіналах 1 та 2 коп. гладкий, а в номіналах 5, 10, 25 та 50 коп.-рифлений.

12 березня 1997 р. було введено в обіг монети номіналом 1 гривня. Спершу їх карбували з мідно-нікелевого сплаву (нейзильберу), а з 2001 р.- з алюмінієвої бронзи. На ребрі даної монети виконано напис "одна гривня".

З метою налагодження випуску монет в Україні 1995 р. НБУ провів тендер на будівництво української монетарні, переможцем якого став Австрійський монетний двір. Вже на початку 1997 р. будівництво було завершено і розпочалися пусконалагоджувальні роботи, технічні експерименти. У листопаді цього ж року було введено в дію першу чергу виробництва монет, а 23 квітня 1998 р. в Києві офіційно відкрито Монетний двір НБУ. Отож, в Україні було створено завершений цикл виробництва грошей, адже 1994 р. вдію ввели банкнотну фабрику в Києві, а весною 1997 р.- фабрику банкнотного паперу в Малині (Житомирська область).

До складу Монетного двору входять макетна і граверна майстерні, цехи режимного інструменту, карбування пам'ятних та ювілейних монет із дорогоцінних металів, центральна лабораторія, яка містить хімічну, фізичну і спектральну, різноманітні допоміжні служби і, звісна річ, служба безпеки. За рік підприємство може виготовити 1,5 млрд штук обігових, близько 900 тис. ювілейних і пам'ятних монет, 200 тис. орденів і медалей. Надсучасне обладнання, прекрасні спеціалісти й висока якість роботи мали вислідом те, що наприкінці 2000 р. Монетний двір НБУ дістав статус дійсного члена Конференції директорів монетних дворів, що рівнозначне міжнародному визнанню країни нумізматичною державою.

← Предыдущая страница | Следующая страница →